На думку експертів, реакція західних країн може залежати від того, наскільки войовничо кожна з них налаштована до Росії

На початку березня 2024 року Росія завдала смертельного ракетного удару по Одесі, коли там перебував прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс. Це викликало міжнародне обурення та було далеко не поодиноким інцидентом. За два роки, що минули відтоді, як президент Росії Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, високопосадовці західних країн-союзників, які відвідують Україну, неодноразово потрапляли в аналогічні ситуації. Про це йдеться в інформаційній публікації Business Insider, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Сирени повітряної тривоги пролунали під час візиту президента Джо Байдена до Києва у лютому 2023 року. Російські удари також відбувались під час візитів до Києва головного дипломата ЄС Жозепа Борреля, генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша та президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра.

«Незрозуміло, чи вказують усі ці інциденти на єдину стратегію, чи вони справді є навмисними. Я думаю, що Росія намагається поводитися вельми агресивно і залякувати західних лідерів. Щоправда, я сумніваюсь в існуванні плану насправді вбити або конкретно націлитись на ключового політика з Європейського Союзу чи Сполучених Штатів», – вважає Крістіан Нітоу, старший викладач дипломатії та міжнародного управління у британському університеті Лафборо.

Попри це існує очевидна загроза.

У лютому 2024 року російський безпілотник зловісно переслідував міністра оборони Німеччини Анналену Бербок у Миколаєві, змусивши її втікати.

Рафаель Лосс, науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин зазначає, що такі події викличуть інтенсивні дипломатичні дискусії з Москвою.

«Подібні інциденти також сигналізують про те, що Росія набагато схильніша до ескалації ситуації в Україні, аніж союзники із країн Заходу», – додає Лосс.

Що станеться, якщо хтось із західних лідерів постраждає?

Уявіть собі на секунду, що один із цих світових лідерів справді постраждав.

«Принцип колективної оборони НАТО – стаття 5 – не застосовується до збройних нападів у цьому сценарії, оскільки вони не відбуватимуться у просторі НАТО», – пояснює Лосс.

Але це може призвести до застосування статті 4, згідно з якою держави НАТО консультуються одна з одною про те, що робити у відповідь.

«І з цього може виникнути дипломатична, політична, економічна або навіть військова відповідь», — вважає Лосс.

Як відреагує постраждала країна, може залежати від того, наскільки войовничо вона налаштована до Росії.

«Такі країни, як Польща та країни Балтії, які вже давно побоюються свого більшого сусіда і відкрито заявляють про можливість великого конфлікту, з більшою ймовірністю вдадуться до односторонніх дій. Однак, найімовірніший сценарій полягає в тому, що жоден із союзників України не піде на військову ескалацію», – переконаний Нітоу.

Лосс наполягає, що Росія перевіряє ставлення НАТО до ризику, тому інциденти за участю західних лідерів, які відвідують Україну, можна розглядати як частину стратегії провокацій.

«Будь-яку конфліктну кризу можна охарактеризувати як свого роду слизьку доріжку до ескалації, але я думаю, за останні два роки ми побачили, що Росія навмисно змащує цей схил багатьма способами», – підкреслює Лосс.

Він зазначив, що наприкінці грудня 2023 року російська ракета, як вважалося, увійшла у повітряний простір НАТО, пролетівши над Польщею.

У березні 2023 року російський винищувач також підрізав американський безпілотник Reaper над Чорним морем і спричинив його катастрофу.

«Подібні дії спрямовані на те, щоб маніпулювати ставленням українських союзників до ризику, заважаючи їм надавати допомогу через побоювання, що це спричинить ескалацію. Росія намагається сформувати цю ситуацію, створюючи такі ризики і невизначеність в умах західних політиків», – каже Лосс.

На його думку, нещодавня пропозиція президента Франції Еммануеля Макрона про те, що війська НАТО можуть бути розгорнуті в Україні є способом дати відсіч цьому.

За його словами, це буде спосіб змусити Путіна більше замислитись про можливу ескалацію у разі загибелі французьких солдатів.

«Росія, схоже, дуже комфортно підвищує ставки, тоді як західні країни продовжують закликати до стриманості. Такі інциденти, які трапились із прем’єр-міністром Греції в Одесі певно вказують на впевненість російської сторони, що їхні провокативні дії не спричинять жодних наслідків», – резюмує Лосс.