На думку Софі Оксанен, Кремль обмежує права жінок у Росії уже 20 років, у міжнародній політиці, він використовує женоненависництво, щоб завоювати союзників із країн-однодумців, а в Україні сексуальне насильство проти жінок є частиною геноцидних дій, адже у світовій історії усі геноциди завжди починалися з обмеження прав певних груп

Женоненависництво – це політичний інструмент для Росії, яка використовує сексуальне насильство проти прекрасної статі як зброю в Україні. Про це заявила фінська письменниця Софі Оксанен в інтерв’ю німецькому виданню TagesSchau, з яким пропонує ознайомитись Foreign Ukraine.

TagesSchau: Як ви думаєте: яке найбільше непорозуміння Заходу щодо Росії?

Софі Оксанен: У кожній країні по-різному. Але найголовніше те, що російського колоніалізму не визнано.

TagesSchau: У Німеччині деякі люди неодноразово вимагають, щоб Україна провела переговори з Росією. Ви це знаєте?

Софі Оксанен: Так, вони цього вимагають. І, ймовірно, також існує постійне занепокоєння ескалацією ситуації з боку Росії. Існує глибоке нерозуміння того, як працює Росія. Знаєте, якщо ви думаєте про те, як максимально не провокувати Росію, то ви, по суті, вже є співучасником російської агресії. І саме це завжди робить Росія! Решта винні, але не Росія.

TagesSchau: Ваша нова книга про війну Путіна проти жінок. Чому вам важливий жіночий погляд на агресивну війну Росії проти України?

Софі Оксанен: Росія використовує женоненависництво як політичний інструмент, який не сприймається як зброя як така чи як інструмент імперіалізму.

TagesSchau:  Як ви вважаєте, чому це так?

Софі Оксанен: Тому що західні країни не визнають різних аспектів жіночого ненависництва в Росії на державному рівні. Я називаю це державним женоненависництвом. І це, мабуть, було відомо, якби західні країни цікавилися правами жінок у Росії.

TagesSchau:  Як саме ви визначаєте, що війна Росії проти України є також війною Росії проти жінок? Чи можете ви навести приклади?

Софі Оксанен: Ну, в Україні сексуальне насильство, звісно, є зброєю війни. Це є частиною геноцидних дій в Україні. Це очевидно. У внутрішній політиці Кремль обмежує права жінок уже 20 років, а у міжнародній політиці, я думаю, вони використовують цей імперіалістичний інструмент, щоб завоювати союзників із країн-однодумців. А також знайти друзів у західних країнах, у спільнотах однодумців, тому що женоненависництво можна зустріти всюди. В усьому світі можна знайти людей, які ненавидять жінок. У певному сенсі це блискучий спосіб спілкування з людьми. А якщо зібрати все це разом, то ви побачите, що є логіка.

TagesSchau: Ви назвали свою книгу «Путінська війна з жінками». Ви вважаєте, для Путіна це теж щось особисте?

Софі Оксанен: Ні, я важко в це вірю.

TagesSchau: Отже, йдеться про путінську Росію та її боротьбу проти західних цінностей. Відповідно, чи можна сказати, що фемінізм може стати зброєю проти Путіна?

Софі Оксанен: Ну, у Росії фемінізм оголосили екстремізмом. Феміністки вважаються терористками.

TagesSchau: Є, наприклад, російський панк-гурт Pussy Riot, які вже понад 10 років організовують та проводять політичні протести.

Софі Оксанен: Так. Але незважаючи на Pussy Riot, західні країни не цікавляться жіночими проблемами в Росії. А ще є непорозуміння: Pussy Riot були героями у західних країнах, але не були героями у Росії і це, у свою чергу, дає хибне уявлення про Росію та російську внутрішню політику у певному сенсі. Коли люди мають приклад (опозиції в Росії, прим. ред.), наступне, про що вони думають, — це те, що вони повалять режим Путіна. Це неможливо, я маю на увазі: головна мета путінського режиму – зберегти владу у Кремлі і тримати жінок подалі від влади.

TagesSchau: Створення такого провоєнного та антижіночого клімату в країні не відбувається відразу. Проте, люди на Заході були здивовані початком війни в Україні?

Софі Оксанен: Так, і якби вони уважніше стежили за тим, що відбувається з правами жінок і правами сексуальних меншин у Росії, вони не були б так здивовані. Якщо замислитися про всі геноциди у світі, у світовій історії, то вони завжди починалися з обмеження прав певних груп. Я маю на увазі, що війни, звісно, не виникають просто так. Попередньо була тривала підготовка.  І хоча Росія офіційно не оголосила війну Україні, вона триває. Без підготовчої роботи було б неможливо діяти так, як поводиться Росія. І в мене таке відчуття, що у західних країнах не помітили так званої класичної підготовки до вторгнення.

TagesSchau: Насильство щодо жінок теж готувалося. І ви кажете про цю форму насильства, яка також структурована за інформацією ООН і використовується як зброя російськими солдатами в Україні, як про форму геноциду. Як ви це виправдовуєте?

Софі Оксанен: Якщо ви простежите закономірність і прочитаєте свідчення очевидців або потерпілих, побачите, що відбулися певні закономірності. Наприклад, російські солдати кажуть жінкам: «Ми зґвалтуємо вас, тоді ви більше не захочете займатися сексом з українцем». Або: «Ми вас ґвалтуватимемо допоки ви не зможете мати дітей від українських чоловіків». Це дуже очевидний метод, тут є закономірності. Багато злочинів на сексуальному ґрунті є такими злочинами, які заважають, наприклад, українцям вести нормальне сімейне життя.