В Університеті Іллінойсу розповіли, як російсько-українська війна впливає на інтерес країн до вступу в НАТО

Занепокоєння Європи з приводу вторгнення Росії в Україну загострило інтереси України та Грузії у якнайшвидшому виконанні вимог членства в Альянсі

Синтія Баклі / Фото: L. Brian Stauffer

Синтія Баклі, професорка соціології університету Іллінойсу Урбана-Шампейн (США) оцінює загрози геополітичної стабільності на периферії Росії через Ініціативу зі зміцнення потенціалу держав Центральної Євразії. Вона поспілкувалась з редакторкою дослідження Шарітою Форрест про війну в Україні і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з цим інтерв’ю.

Швеція нещодавно вступила до НАТО, поклавши край десятиліттям нейтралітету. Наскільки є значущим членство Швеції і чи будуть інші країни вступати до Альянсу, оскільки стурбованість з приводу намірів Росії зростає?

Після боротьби з радянським вторгненням незадовго до Другої світової війни, Фінляндія встановила нейтралітет із колишнім Радянським Союзом у 1948 році. Фінляндія приєдналася до Європейського Союзу з відповідними угодами про спільну безпеку у 1995 році. Швеція, новий член НАТО, приєдналася до ЄС у 1995 році. Обидві країни вступили до НАТО після вторгнення РФ в Україну та стурбованості режимом президента Росії Володимира Путіна. За 10 раундів розширення, кількість країн-членів НАТО зросла з 12 до 32. Вступ Фінляндії та Швеції, які стали повноправними членами 4 квітня 2023 року та 7 березня 2024 року відповідно, відбувся швидше, ніж інтеграція Боснії та Герцеговини, Грузії та України, які знаходяться на різних стадіях подання заявок. Занепокоєння Європи з приводу вторгнення Росії в Україну загострило інтереси України та Грузії у якнайшвидшому виконанні вимог членства. Усі країни колишнього СРСР, за винятком Білорусі та Росії, приєдналися до програми НАТО «Партнерство заради миру» у 1990-х роках, підписавши рамкові угоди про співпрацю.

Підтримка України зупинилася у Конгресі США і перетворилася на партійне питання. Як підтримка США в Україні впливає на безпеку США?

Міністерство оборони США розглядає підтримку України як критично важливу геополітичну стурбованість, що зростає з приводу російської експансії в інші країни Східної Європи, невизначеності на міжнародних ринках зерна, потенціалу демонтажу міжнародних норм, що стосуються нападу на цивільне населення і медичні установи під час війни, а також сигналізації про безкарність Росії за агресію, встановлюючи небезпечний стандарт підтримки ядерного стримування. У той же час впевненість Росії у своїх військових здібностях слабшає, дискусії про тактичні ядерні удари активізуються, а внутрішні джерела тероризму зростають. Зменшення гуманітарної та військової допомоги Україні має серйозні та негативні наслідки. Постійна підтримка є особливо важливою для «м’якої сили» США всередині НАТО і в усьому світі. Репутаційний капітал дозволяє США переконувати та впливати, не вдаючись до збройного конфлікту. Очорніння цього найважливішого ресурсу викликає політичні, економічні та військові проблеми, що може мати наслідки для позиції США в НАТО та відносин із ЄС. Згідно з опитуваннями Pew Research Center, наразі громадська підтримка України залишається сильною. Проте, зростаючі витрати на гуманітарну та військову допомогу викликали опір у Конгресі, а дискусії між президентом Угорщини Віктором Орбаном та колишнім президентом США Дональдом Трампом показали намір припинити фінансування України. Дослідження свідчать про те, що підтримка з боку США була суттєвою, а майбутні оцінки потреб у реконструкції будуть на кілька величин більшими. Проте, у 2022 році військова та гуманітарна допомога США Україні становила трохи менше третини 1% валового внутрішнього продукту США. Пряма допомога Україні зі США у 2022 році склала менше 11% коштів, виділених на програму допомоги проблемним активам Міністерства фінансів США у 2008 році. США є найбільшим двостороннім донором, але інститути ЄС надали на 15 мільярдів доларів більше, ніж США, за винятком двосторонньої допомоги з боку членів ЄС та НАТО.

Колишній представник США Адам Кінзінгер нещодавно написав у соцмережі Х, що Росія була близька до запуску статті 5 НАТО, випустивши ракету, яка вибухнула біля конвою, в якому були президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс, коли вони зустрілися в Одесі. Що відбувається відповідно до статті 5 і чи вимагає вона одноголосного схвалення країн-членів НАТО?

В основі НАТО лежить принцип колективної оборони: стаття 5 свідчить, що напад на одного є нападом на всіх. Стаття 5 була використана лише один раз – після терактів 11 вересня у США – але російське вторгнення з 2014 року призвело до інвестицій у боєздатність. Стратегічна концепція НАТО на 2022 рік визначила Росію як «найзначнішу та пряму загрозу безпеці союзників, а також миру та стабільності в Євроатлантиці». Угорщина може заблокувати одностайну згоду, необхідну для статті 5. Але боєприпаси, що перетинають кордони та знаходяться поблизу лідерів НАТО, становлять постійний ризик.

Польща закликає країни-члени НАТО, включаючи США, збільшити свої витрати на оборону з 2% до 3% свого валового внутрішнього продукту на тлі повідомлень про те, що Іран і Китай постачають Росії ракети й технології та проводять з нею спільні військово-морські навчання в Оманській затоці. Наскільки цільові показники витрат відповідають показникам інших членів НАТО?

Очікується, що члени НАТО витрачатимуть 2% ВВП на оборону, а нещодавні угоди стимулювали інвестиції в озброєння й технології наступного покоління. Деяким членам не вдається досягти цільового показника у 2%, але вони можуть зробити інші вклади в операційні бюджети або забезпечення персоналу. США вже давно інвестували у нашу армію набагато більше, ніж планувалося НАТО. На відміну від багатьох членів НАТО, США беруть активну участь у військовій діяльності по всьому світу, що робить порівняння менш ніж очевидними.

Яку роль кампанії дезінформації відіграють у російсько-українській війні?

Кампанії з дезінформації є потужною зброєю, що підриває довіру до банківського сектору, уряду та охорони здоров’я. Під час вторгнення РФ інформація всередині України також стала дуже політизованою: урядові оцінки втрат лише нещодавно з’явилися в офіційних звітах. Кількість дітей, викрадених з України з лютого 2022 року, згідно з відповідними звітами та доступними даними в Україні, нещодавно оцінювалася загалом приблизно у 20 000, що є немислимою трагедією. У липні 2023 року Уповноважена РФ з прав дітей Марія Львова-Бєлова,  звинувачена Міжнародним кримінальним судом, заявила, що 700 000 дітей з України було вивезено до Росії. Ці цифри абсолютно неперевірені, але здатні викликати зрозуміле занепокоєння та страх в Україні. Як видно з оскароносного фільму «20 днів у Маріуполі», дезінформація особливо складна для цивільних осіб, які перебувають на лінії фронту або поблизу неї, яких часто неправильно спрямовують та вводять в оману щодо міжнародних угод та норм.

Президент України Зеленський заявив, що довгострокова гра України полягає в тому, щоб повернути Крим та чотири інші регіони, які Росія анексувала у 2014 році. Яке символічне та стратегічне значення Криму для кожної країни?

Крим, де проживає кримськотатарська меншість, Ялта та найважливіший глибоководний чорноморський порт Севастополь «приєдналися» до Росії після виборів 2014 року, до яких багато хто ставився скептично. Україна не визнає вибори 2014 року і продовжує показувати півострів на національних картах, як Грузія свої «анексовані» регіони Абхазія та Південна Осетія. Півострів не мав зв’язку з Росією допоки у 2018 році не відкрився Керченський міст, який зазнав бомбардувань у 2022 та 2023 роках, тому він залишається тягарем для безпеки Росії.