Політична, гуманітарна, фінансова і, можливо, військова підтримка Сербії є постійною і зовсім не символічною, і тому вона уже давно нівелювала той факт, що Сербія не запровадила економічні санкції проти Росії

Новина про те, що Сербія у березні 2024 року надала Україні фінансову допомогу у розмірі 30,2 мільйонів євро, не викликала особливого інтересу в жодній із країн. Декілька українських мас-медіа повідомили про це, підкресливши, що допомога надійшла від країни, яка підтримує економічні відносини з Росією, а не приєдналася до економічних санкцій ЄС проти Москви. Про це йдеться в авторській колонці Орхана Драґаша, засновника та директора Інституту міжнародної безпеки у Бєлграді на сторінках бельгійського видання EuroActiv, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Така фінансова підтримка України не є мізерною для Сербії. Вона дорівнює річному бюджету одного із середніх міст із населенням близько 60 000 осіб.

Це також не є безпрецедентним явищем. Сербія надала Україні 3 мільйони євро для допомоги вразливим дітям та ще 1,5 мільйона євро для переміщених осіб, лише за кілька місяців після того, як Росія розпочала агресію проти України.

Разом із фінансовими пакетами Сербія скерувала в Україну матеріальну допомогу, медичні автомобілі, електрогенератори, водоочисні споруди та іншу гуманітарну допомогу.

Сербія не входить до міжнародної коаліції, яка забезпечує Україну зброєю та військовими матеріалами. Вона проголосила нейтралітет щодо війни, а її влада повторює, що Сербія не постачає зброю жодній із сторін. Проте, є перевірені джерела, які стверджують, що Сербія постачає зброю в Україну через країни-посередники.

У 2023 році агентство Reuters опублікувало частини секретного документа американських військових, згідно з яким Сербія погодилася постачати зброю Києву або вже відправила її.

Тим часом, у соціальних мережах (переважно російських) час від часу з’являються відеоролики, переважно артилерійських боєприпасів з етикетками сербських виробників, які, ймовірно, використовуються в українській армії.

Утім, найпереконливіша підтримка Сербією захисту України від російської агресії перебуває на політичному рівні, хоча її часто не беруть до уваги.

До стереотипів про Сербію як про союзника Росії і, отже, супротивника України, надто часто вдаються, бо так простіше та ефективніше.

З моменту ухвалення першої резолюції Генеральної Асамблеї ООН у березні 2022 року, Сербія послідовно входить до переліку країн, які засудили агресію Росії і вимагали негайного виведення її військ з України.

Вона підтримала чотири резолюції ООН, зокрема і резолюцію, яка засуджує анексію Росією чотирьох східних регіонів України у жовтні 2022 року. Для багатьох став великим сюрпризом той факт, що Сербія також проголосувала за виключення Росії із Ради ООН з прав людини у квітні 2022 року.

Позиція Сербії на глобальних форумах щодо російського вторгнення в Україну ідентична тій, яку вона посідає у регіональних організаціях.

У лютому 2023 року Сербія разом із дев’ятьма іншими країнами Південно-Східної Європи підписала декларацію, в якій йдеться про те, що російська агресія проти України є грубим порушенням міжнародного права та найбільшою загрозою європейській безпеці.

Згодом на саміті у Тирані у лютому 2024 року за участю президента України Володимира Зеленського лідери регіону пообіцяли продовжувати підтримку Україну до її перемоги.

«Я не розумію людей (у Сербії), які висловлюють антиукраїнські настрої. Я розумію їхню позицію щодо Росії. Україна ніколи нічого не робила проти Сербії. Вони наші брати-слов’яни, і ми намагаємося мати добрі стосунки», – заявив президент Сербії Олександр Вучич у Тирані.

Протягом останнього року його зустрічі із Зеленським були частими, і обидва вважають їх важливими та дружніми.

«Я наголосив на важливості участі Сербії у реалізації Формули миру», — заявив Зеленський після їхньої зустрічі у лютому 2024 року.

Він подякував Сербії за підтримку суверенітету України, надану допомогу та прийом українських біженців.

Бєлград не запровадив економічних санкцій проти Росії — рішення, яке ухвалене на початку російської агресії проти України.

Однак було зазначено, що він може змінити це рішення, якщо воно стосуватиметься його економічних та політичних інтересів.

Цей аспект відсутності санкцій надто довго і без жодного виправдання перебував у центрі звичайного зображення позиції Сербії щодо російської агресії проти України.

Але для Зеленського не проблема підтримувати постійне та міцне партнерство і спілкування з Вучичем.

Політична, гуманітарна, фінансова і, можливо, військова підтримка Сербії є постійною і зовсім не символічною, і тому вона уже давно нівелювала той факт, що Сербія не запровадила економічні санкції проти Росії.

Проте, Кремль у своїх офіційних заявах продовжує характеризувати президента Сербії Вучича як лідера дружнього народу та представника політики партнерства стосовно Росії.

В останньому образливому огляді, російські ЗМІ назвали зустріч Вучича з президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі – принизливою.

«Він приїхав до Парижа просити милостиню і не мав сил протистояти главі Єлисейського палацу», – писала «Російська газета» про сербсько-французький саміт.

Проблема для Москви полягає в тому, що остання зустріч Вучича та Макрона закінчиться покупкою 12 французьких винищувачів Rafale.

Це являє собою останній стратегічний відхід Сербії від традиційної прихильності до російської зброї, успадкованої від Радянського Союзу та Югославії.

Сербія та Україна не мають проблем у взаєминах. Ці відносини на кілька рівнів вищі за звичайне партнерство.

Більшість сербських громадян на емоційному рівні перебувають на боці Росії, навіть коли вона напала на дружній народ України.

Це фактор, який жоден сербський лідер, навіть Вучич, не міг ігнорувати під час розробки політики щодо цього конфлікту.

Але необхідний уважніший погляд. Сербія набагато ближче до України, аніж деякі інші країни, які вважають, що запровадивши санкції проти Росії, вони зробили достатньо для України та її народу.