Незважаючи на співпрацю у військовій сфері, а також дедалі ближчі погляди на політичні питання та спільну опозицію Сполученим Штатам, в економічному аспекті відносини РФ та КНР досягають певних меж

Китай погодився зміцнити свої відносини з Росією після зустрічі міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та міністра закордонних справ Китаю Ван І. Вони обидва скористалися нагодою, щоб розкритикувати «мислення холодної війни» Заходу та звинуватити його у залякуванні. Наташа Курт, старша викладачка кафедри міжнародного миру та безпеки у Королівському коледжі Лондона в інтерв’ю The Conversation пояснила, чому ця розмова є важливою. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з її думками.

The Conversation: Про що була зустріч Лаврова та І? Що вони приховують?

Наташа Курт: На порядку денному двох міністрів у Пекіні 9 квітня 2024 року була низка питань економіки та безпеки, включаючи співпрацю в Арктиці, де вони мають спільні економічні інтереси у відкритті Північного морського шляху. За словами Лаврова, вони також повинні були обговорити питання безпеки, включаючи тероризм у Євразійському регіоні. Обидва також стурбовані впливом США в регіоні та їх переговорами з Японією щодо можливого приєднання до альянсу безпеки AUKUS. Наразі до цієї організації входять Австралія, Великобританія та США. Лавров натякнув на створення альтернативної організації, яка зможе дати відсіч цьому альянсу.

The Conversation: Чому ця зустріч важлива з економічного погляду? Чого від неї очікували Росія та Китай?

Наташа Курт: Зустріч підтверджує певні аспекти відносин між двома країнами, які розвивалися протягом десятиліть, зокрема, певні економічні тенденції, такі як економічна залежність Росії від Китаю, яка зростає. Російський експорт до Китаю складається переважно зі сировини, в основному вуглеводнів, і ця тенденція посилюється вторгненням Росії в Україну та санкціями проти Москви. Китай імпортує величезні обсяги сирої нафти із Росії. І це крім нафти, яка перекачується до Китаю Східно-Сибірським трубопроводом «Тихий океан», і газу, який він отримує газопроводом «Сила Сибіру». Однак дискусії про будівництво трубопроводу «Сила Сибіру-2» із Західного Сибіру у північний Китай зайшли у глухий кут, оскільки Китай схильний вести жорстку торгівлю за ціною, хоча, ймовірно, волів би не ставати надмірно залежним від Росії в енергопостачанні, особливо в нинішніх політичних умовах. На початкових етапах відносин з КНР, російські аналітики та високопосадовці регулярно попереджали про те, що характер торгівлі між двома країнами ризикує перетворити Росію на «сировинний придаток» Китаю. У контексті могутності США та зростаючого Китаю, Росія побоюється зниження свого статусу. Сьогодні російський режим сильно залежить від доходів від нафти та газу, що суттєво компенсує наслідки західних санкцій.

The Conversation: Здавалося, що стосунки охолонули після того, як Росія напала на Україну. Чи означає це нову еру у відносинах Китаю та Росії?

Наташа Курт: І так, і ні. Незадовго до вторгнення Росії в Україну, РФ і КНР заявили, що їхнє партнерство «без обмежень». Здавалося, що Москва та Пекін наближаються до альянсу, заявляючи, що протидіятимуть спробам підірвати безпеку та стабільність «у суміжних регіонах». Але ті, хто звернув увагу, зауважили, що гасло «немає обмежень» зникло з офіційної риторики Пекіна з початку війни в Україні. Президент Китаю Сі Цзіньпін замість «постійної добросусідської дружби» та всеосяжної стратегічної координації висловив менш широку характеристику. Вважається, що Сі був шокований вторгненням Путіна в Україну і зважував їхні стосунки, але не засудив його. Їхні спільні заяви за підсумками цієї зустрічі передбачають подальше зміцнення відносин.

The Conversation: Чи означає це подальше військове співробітництво між двома країнами? І якщо так, то що це означатиме для війни в Україні?

Наташа Курт: На зустрічі у лютому 2024 року міністр оборони Росії Сергій Шойгу та його китайський колега Донг Цзюнь говорили про посилення військової співпраці, хоча Шойгу наголосив, що «на відміну від деяких західних країн, РФ та КНР не утворюють військовий блок». Росія та Китай з 2019 року проводять спільні навчання в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема польоти над Японським морем, а влітку 2023 року провели спільне морське патрулювання флотилії поблизу Аляски. Триває тенденція регулярних спільних військових навчань (з 2019 року). Хоча між збройними силами РФ та КНР поки що немає оперативної сумісності, навчання дозволяють Китаю переймати досвід у російських військових. Китай також може багато чого навчитися на невдачах Росії, зокрема, у галузі логістики, з якою РФ мала проблеми в Україні та яка стане ключем до успіху Китаю у поверненні Тайваню. Хоча Китай заперечує, що він надає Росії військову допомогу в її війні з Україною, дані свідчать про те, що Китай експортує до Росії низку товарів, які можна класифікувати як бойові товари, наприклад, верстати. Промисловий сектор Росії тепер повністю залежить від Китаю у постачанні верстатів та інших деталей, що мають вирішальне значення для виробництва озброєнь. Використання країн Центральної Азії для обходу санкцій означає, що Росія може імпортувати шарикопідшипники (для використання у виробництві танків) через Киргизстан. У 2023 році експорт шарикопідшипників з Китаю до Киргизстану зріс на 2000% з 2021 року. Незважаючи на ці тенденції у військовій сфері, а також дедалі ближчі погляди на політичні питання та спільну опозицію Сполученим Штатам, в економічному аспекті відносини РФ та КНР досягають певних меж. Навіть російські аналітики зазначають, що політичне співробітництво набагато випереджає вузький простір для подальшого розвитку торгівлі та економіки.

The Conversation: Чому решта світу має хвилюватися? Чи має це наслідки за межами регіону?

Наташа Курт: Купівля Китаєм російської нафти допомагає змащувати військову машину Росії. Росія значною мірою пристосувалася до економічної присутності Китаю у Центральній Азії та допомогла Китаю у пошуку економічної присутності в Арктиці, тоді як Росія посилила свою мілітаризацію Арктики. Російська мілітаризація потенційно може призвести до вторгнення до інших арктичних держав, таких як Фінляндія. В Індо-Тихоокеанському регіоні Росія, схоже, дедалі активніше допомагає Китаю в його зусиллях із залякування союзників США. На саміті у Мадриді у 2022 році НАТО із запізненням визнала важливість російсько-китайських відносин та найгірший сценарій війни на два фронти. Ця зустріч не зменшує цих побоювань.