На думку експерта державного аналітичного центру, для стабілізації лінії фронту доводиться завдавати ударів у певну глибину, а для цього потрібні відповідні ракети з дальністю польоту на 200 і більше кілометрів

Україна відбила останні спроби наступу Росії, але нестача боєприпасів змушує військових займати оборонну позицію та створює атмосферу, яка ускладнює додаткову мобілізацію. Про це в інтерв’ю німецькому виданню TagesSchau заявив Микола Бєлєсков, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень та неурядової організації «Повернись живим» і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

TagesSchau: Російські збройні сили наступають на фронті. Як ви оцінюєте поточну військову ситуацію?

Микола Бєлєсков: Ініціатива належить Росії. Вона намагається наступати на кількох ділянках фронту. Ми бачили ситуацію біля Авдіївки.

TagesSchau: Після кількох місяців важких боїв українські війська у лютому 2024 року були виведені із цього повністю зруйнованого міста?

Микола Бєлєсков: Тепер ми бачимо ситуацію біля Часового Яру. У той самий час цей наступ є класичним. Це дуже повільний прогрес. Це дорого коштує Росії. Незважаючи на дуже серйозну нестачу класичного ракетно-артилерійського озброєння, Україна тримає оборону та завдає шкоди Росії. Таким чином, оцінка президента Володимира Зеленського про те, що Україні вдалося відбити нові атаки Росії, цілком виправдана.

«Знову позиційна війна»

TagesSchau: На якому етапі знаходиться ця війна?

Микола Бєлєсков: Наразі ми бачимо, що те, що почалося у листопаді 2023 року, а саме спроби одночасного наступу на кількох ділянках фронту не принесло Росії очікуваного результату. Все знову перетворюється на позиційну війну. Втрати жахливі. Нагадаємо, під Авдіївкою Росія втратила до 17 000 убитими та понад 20 000 пораненими.

«Україна зараз не має такої розкоші вибору»

TagesSchau: Які причини того, що Росія змогла взяти на себе ініціативу?

Микола Бєлєсков: Тому що це війна на виснаження. Війна на виснаження – це війна ресурсів. Це означає, що ті, хто має більше ресурсів, мають можливість вибору. Україна зараз не має такої розкоші вибору. Ми перейшли в оборону. Саме таку форму війни ми ведемо зараз. Росія може обирати, вона може захищатись, вона може нападати. Росіяни вирішили атакувати, бо у них більше боєприпасів для ракетних комплексів та артилерії. Крім того, як ми бачимо, вони дедалі частіше використовують керовані ракети різних типів. За офіційними даними, лише у першому кварталі 2024 року вздовж лінії фронту було розгорнуто понад 4000 керованих ракет.

«Це своєрідна імпровізація»

TagesSchau: Росія масово атакує енергетичну інфраструктуру України. Чого Україна потребує найбільше зараз?

Микола Бєлєсков: Для кожної стратегії, чи то оборонна чи наступальна, нам потрібна додаткова підтримка у двох найважливіших галузях. Перше — це протиповітряна та протиракетна оборона. Тому що ми бачимо, як Росія активно використовує класичні можливості авіаудару, як вони імпровізують із авіабомбами, модернізують їх, як нарощують виробництво ракетної зброї – на жаль. Тобто нам потрібна ППО – але ППО, яка прикриває і країну, і наземне угрупування, яке воює. Другий напрямок – це боєприпаси для ракетних військ та артилерії. Тому що класичну пілотовану авіацію складно використовувати у великих кількостях. І для росіян, і для нас це зараз ракетно-артилерійська війна. Нам потрібні боєприпаси. Звичайно, зараз ми компенсували цей недолік за рахунок використання дронів-камікадзе з технологією FPV і різних літаків, що десантуються.

TagesSchau: Тобто завдяки креативному використанню дронів, оснащених вибуховим пристроєм та керованих дистанційно за допомогою камери?

Микола Бєлєсков: Але це свого роду імпровізація, вона не може бути повною заміною. Особливо, коли Росія має як класичне ракетне та артилерійське озброєння, так і FPV-безпілотники. Як ми бачимо, міжнародні ініціативи спрямовані на протиповітряну оборону, протиракетну оборону та ракетно-артилерійське озброєння.

Модернізовані плануючі бомби та дилема

TagesSchau: Ви згадали про модернізовані авіабомби. Чим небезпечні російські плануючі бомби?

Микола Бєлєсков: Це один із прикладів адаптації на полі бою? Коли росіяни зрозуміли, що можуть використовувати авіабомби, то вирішили модернізувати свої авіабомби. Хоча вони ще не є сучасними американськими або французькими боєприпасами, вони все ж таки є кроком вперед. Порівняно зі звичайними авіаційними бомбами, дальність дії збільшується як мінімум до 40 кілометрів, коли під час польоту додається спеціальний модуль керування та корекції. Це означає, що росіяни можуть діяти поза зоною дії більшості українських систем ППО і таким чином мати можливість атакувати. І це дуже велика проблема, бо ми не можемо стріляти цими боєприпасами.

TagesSchau: Це означає, що Україна не може від них захиститися?

Микола Бєлєсков: Максимум, що ми можемо зробити, це збити системи доставки. А ось для збивання авіаносних систем потрібні зенітні комплекси з дальністю понад 50 кілометрів. Насправді це можуть лише системи типу SAMP/T або Patriot, які у нас є в обмеженій кількості. Це одна з головних проблем.

TagesSchau: За словами президента Володимира Зеленського, Україні необхідні 25 комплексів Patriot для захисту власного повітряного простору від ракетних атак Росії. Наразі Україні доводиться щодня вирішувати, що захищати?

Микола Бєлєсков: Центральна дилема полягає у тому, і ми зараз перебуваємо у Києві: ви захищаєте великі міста чи наземні війська? І Росія, на жаль, використовує цю дилему проти України.

«Потрібно щонайменше 200 000 нових солдатів»

TagesSchau: Україні не вистачає не лише зброї, але й солдатів. Призовний вік було знижено з 27 до 25 років. Скільки нових людей потрібно армії?

Микола Бєлєсков: Росіяни мобілізують від 30 до 40 тисяч чоловіків щомісяця. Звичайно, їхні втрати набагато вищі, але навіть якщо порахувати, наприклад, половину цієї кількості, тобто 15-20 тисяч, то треба мобілізувати не менше 200 000 чоловіків в Україні, якщо дивитися на ситуацію з іншого боку і взяти до уваги різні філософії ведення війни. Тож, можливо, українській армії потрібні не 500 тисяч, але не менше 200 тисяч нових солдатів.

«Більше боєприпасів – масштабніша мобілізація»

TagesSchau: Мобілізація–  це проблема. Чого, на вашу думку, має досягти новий закон, над яким зараз ведеться робота?

Микола Бєлєсков: Є чотири ключові фактори. Це питання навчання, постачання, управління та можливої демобілізації. Якщо уряд нічого не вдіє для вирішення цих проблем, простого зниження вікового цензу буде недостатньо. Люди також розуміють, що маємо серйозний дефіцит важкого озброєння та боєприпасів. І вони розуміють, що мають компенсувати це своїм життям та здоров’ям. Це ускладнює залучення людей. Тому якщо наші партнери хочуть бачити прогрес у мобілізації, вони повинні розуміти, що чим більше боєприпасів та важкого озброєння буде в України, тим легше можна буде мобілізувати людей.

Новий заклик про постачання ракет Taurus

TagesSchau: Німеччина підтримує Україну більше, ніж будь-яка інша держава ЄС. У яких сферах, на вашу думку, Німеччина може зробити більше?

Микола Бєлєсков: Позитивний імідж, який існує тут про Німеччину та німців, дещо затьмарений рішенням однієї людини – федерального канцлера. На жаль, це так. Наприклад, ми оцінюємо постачання різних зенітних систем, таких як Gepard, IRIS-T, Patriot та боєприпасів до них. Але війну можна виграти не лише обороною. Рано чи пізно для успішної оборони доведеться постачати й крилаті ракети Taurus. Решта заявлених планів із виробництва боєприпасів виглядають, у принципі, цілком переконливо. Той факт, що у 2024 році на військову допомогу буде витрачено до 8 мільярдів євро, також є величезним плюсом. Ми повинні пам’ятати, що війни не виграються лише за рахунок оборони. І навіть для стабілізації лінії фронту доводиться завдавати ударів у певну глибину. А для цього потрібні відповідні ракети з дальністю польоту на 200 і більше кілометрів.