Харків’яни висловили рішучі наміри залишатися вдома, незважаючи на ракетні атаки РФ, хоча і відзначають похмуру ситуацію на фронті

Катерина Вельничук спала, коли в її квартирі у Харкові на першому поверсі від вибуху вилетіло вікно, розпорошивши осколки, які пробили стіни та шафи. Російська керована бомба вибухнула на подвір’ї біля п’ятиповерхової будівлі радянських часів, убивши під час польоту листоношу. Коли її квартира наповнилася густим молочним димом, 22-річна дівчина обернулася й побачила, як з голови її хлопця Владислава тече кров. Про це йдеться у спецрепортажі Reuters, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Оскільки ми жили… у воєнному стані, страху на даний момент не було. Ви просто розумієте, що стався вибух. Єдина думка у твоїй голові: «Сподіваюся, ми виживемо», – зазначає Вельничук.

Оскільки Росія посилила ракетні удари проти України, завдаючи шкоди її енергетичній інфраструктурі та міським районам, жодне велике місто не постраждало сильніше, аніж Харків.

Лише за 30 км від російського кордону на північному сході України, Харків найбільше піддавався ракетним атакам і бомбардуванням.

Але припинення військової підтримки Заходу в останні місяці залишило Харків ще більш небезпечно незахищеним.

«У нас катастрофічно не вистачає систем протиповітряної оборони», — підкреслює Олег Синєгубов, керівник Харківської військово-цивільної адміністрації.

Місто розташоване настільки близько до кордону, що російські ракети можуть досягти своєї цілі менш ніж за хвилину. Розгортання цінних засобів протиповітряної оборони України, таких як американські зенітно-ракетні системи Patriot має здійснюватися більш обережно.

Президент України Володимир Зеленський, який терміново закликав збільшити поставки ППО із Заходу, заявив, що майже чверть Харкова зруйновано.

Він звинуватив Росію у прагненні перетворити місто, яке до війни було домом для 2 мільйонів людей, на руїни, звільнивши шлях для наступу своїх військ. За його словами, українські військові дадуть відсіч будь-якому такому наступу.

Агентство Reuters опитало 15 цивільних осіб у Харкові, які висловили рішучість залишатися вдома, незважаючи на напади, хоча двоє з них відзначили похмуру ситуацію на фронті.

Головний прокурор Харківської області Олександр Фільчаков заявив, що усі енергетичні об’єкти були пошкоджені або зруйновані після того, як Росія поновила свій повітряний штурм, що спричинило масштабні відключення електроенергії.

За його словами, Росія випробовувала новий вид авіаційної керованої бомби щонайменше шість разів, на кшталт тієї, яка влучила у двір біля будинку Вельничук.

Зброя, яку Фільчаков назвав «уніфікованим багатоцільовим керованим боєприпасом», важить лише 250 кілограмів і має радіус дії 90 км, і це означає, що літакам не потрібно ризикувати.

Хоча керовані бомби менш точні та руйнівні, ніж інші ракети, які використовує Росія, такі як С-300 та «Іскандери», вони набагато дешевші для Росії у виробництві.

«Ці (атаки) в основному спрямовані на залякування цивільного населення. Намагаються змусити людей виїхати з міста, залишити свої будинки, будинки, квартири… Щоб посіяти паніку у місті», – вважає Фільчаков.

Вельничук була шокована, але не отримала серйозних травм від керованої бомби, яка впала біля її будинку 27 березня 2024 року, вибивши усі вікна у двох рядах житлових будинків з червоної цегли. Але і вона, і її партнер, який працює кур’єром, сказали, що покидати місто не планують.

«Я завжди уявляла, що виросту і буду хоч якось жити, переїду зі села до міста, навчатимуся. Зараз я живу і … навіть не знаю, чи прокинуся завтра зранку. Але в той же час ти хочеш жити у власному домі», – каже Вельничук.

Після місяців виснажливих боїв цього року Росія повільно просувається у Донецькій області. Українські війська страждають від нестачі артилерійських снарядів і засобів протиповітряної оборони.

«Зараз є два питання: питання боєприпасів і питання живої сили. Якщо вони вирішать їх, я думаю, що Україна зможе стримати просування Росії», – стверджує Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики у Філадельфії (США).

Згідно з підрахунками Reuters, Україна намагалася знайти точку тиску на Росію, бомбардуючи нафтові об’єкти далеко за лінією фронту за допомогою безпілотників далекого радіусу дії, які вивели з ладу 14% нафтопереробних потужностей енергетичного гіганта Росії.

Росія, яка у лютому 2024 року захопила місто Авдіївка на сході країни та контролює 18% території України, просувається вперед у Донецькій області, продовжуючи тиск на фронти на захід від Авдіївки та міста Бахмут.

На думку Лі, Росія вирішила власні проблеми з живою силою та зуміла залучити велику кількість добровольців, але зіткнулася із нестачею озброєння, яка може стати проблемою наступного року.

За його словами, рішення Росії про те, де атакувати, частково залежатиме від того, де, на її думку, Україна виглядає найслабшою, хоча Москва, швидше за все, зосередиться на Донбасі.

Путін нещодавно заявив, що не виключає спроби Росії встановити буферну зону на території України вздовж російського кордону.

Олександр Коваленко, незалежний військовий аналітик з Одеси, зазначає, що удари по Харкову, схоже, спрямовані на реалізацію такого плану, намагаючись налякати людей і змусити їх покинути місто, створюючи ґрунт для можливої наземної операції пізніше.

«На даний момент Росія не має сил і засобів для захоплення міста, але у середньостроковій перспективі зможе тероризувати мирне населення, щоб підготувати відповідні умови», – запевняє Коваленко.

Харків, промисловий центр, який колись був столицею Радянської України, являє собою різкий контраст 1,3 мільйона людей, які живуть своїм життям серед регулярних сирен повітряної тривоги та звуків кулеметів, що збивають безпілотники вночі.

Школи у місті закриті через загрозу нападів, тому діти навчаються онлайн. Але влада відкрила підземні класи на станції метро, щоб дозволити деяким учням приходити на заняття особисто.

Населення міста скоротилось до 300 000 осіб після вторгнення, але після того, як Україна відбила окуповані території регіону під час двох військових наступів у 2022 році, сюди повернулося приблизно до 1,3 мільйона людей.

За словами Фільчакова, кількість атак на місто та область почала збільшуватися у жовтні 2023 року і зросла більш ніж на 35% за перші три місяці 2024 року.

Відключення світла тривають до 12 годин на добу, не працюють світлофори. Покриття мобільного зв’язку нерівномірне, онлайн-карти GPS не працюють належним чином, а вуличні ліхтарі вимкнені вночі.

Але Синєгубов наголошує, що немає жодних ознак того, що люди залишають місто.

«Я ніколи не поїду з Харкова. Це моє місто. Як я можу його покинути? Думаю, все буде добре», — запевняє 63-річний пенсіонер Борис Носов, який є ветераном радянсько-афганської війни 1979-1989 років.