Цьогорічна стратегічна мета Росії може бути навіть не територіальною, це може бути просто для того, щоб придушити бойовий дух України та переконати її західних прихильників, що ця війна — програна справа

Колишній командувач Об’єднаних сил Великої Британії, генерал сер Річард Берронс попередив, що Україна може зазнати поразки від Росії у 2024 році. Про це йдеться в інформаційній публікації ВВС, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Причина, за його словами, полягає в тому, що «Україна може відчути, що не може перемогти».

«І коли справа дійде до цього, чому люди будуть хотіти битися і вмирати, лише щоб захистити те, що неможливо захистити?», – риторично запитує Берронс.

Отже, як це виглядатиме і які ймовірні стратегічні цілі Росії?

«Форма російського наступу, яка має відбутися, досить чітка. Ми бачимо, як Росія відбивається на лінії фронту, використовуючи перевагу п’ять до одного в артилерії, боєприпасах і надлишок людей, підкріплений використанням нової зброї», – пояснює Берронс.

Серед цієї зброї – плануюча бомба FAB, яка оснащена опереннями, GPS-наведенням і 1500 кг фугасної речовини, яка сіє хаос в українській обороні.

«У якийсь момент цього літа, — каже генерал Берронс, — ми очікуємо побачити великий російський наступ з наміром не просто прорватися вперед із невеликими досягненнями. І якщо це станеться, ми ризикуємо, що російські збройні сили прорвуться, а потім використають території України, де українські збройні сили не зможуть їх зупинити».

Минулого року росіяни точно знали, звідки Україна може атакувати – з південного напрямку Запоріжжя в бік Азовського моря. Вони планували відповідно і успішно зупинили просування України.

Тепер Росія скупчує свої війська та змушує Київ здогадуватися, куди вона збирається атакувати далі.

«Одним із викликів, які постають перед українцями, є те, що росіяни можуть вибирати, куди скеровувати свої війська. Це дуже довга лінія фронту, і українці повинні вміти її всю захищати. Чого вони, звичайно, не можуть. Українські військові втратять позиції. Питання в тому, наскільки і які населені пункти постраждають?, — каже доктор Джек Уотлінг, старший науковий співробітник аналітичного центру Уайтхолла.

Цілком можливо, що російський Генштаб ще не визначився, який напрямок зробити основним. Але можна загалом розділити їх різні варіанти на три основні міста.

«Харків, — каже доктор Уотлінг, — безумовно вразливий».

Як друге місто України, яке розташоване у небезпечній близькості від російського кордону, Харків є спокусливою метою для Москви.

Наразі по Харкову щодня завдають ракетних ударів, а Україна не в змозі створити достатню протиповітряну оборону, щоб відбити смертоносну суміш безпілотників, крилатих і балістичних ракет.

Командувач збройними силами США в Європі генерал Крістофер Каволі попередив: якщо США не відправлять значно більше зброї та боєприпасів в Україну, то збройні сили РФ будуть переважати на полі бою в десять разів.

Масовість має значення. Тактика, керівництво та обладнання російської армії можуть поступатися українській, але вона має таку перевагу у кількості, особливо в артилерії, що якщо цього року вона нічого не зробить, то її стандартним варіантом буде продовжувати відштовхувати українські збройні сили назад у західному напрямку, беручи село за селом.

Запоріжжя теж привабливий приз для Москви. Південне українське місто з населенням у понад 700 000 осіб (у мирний час) розташоване у небезпечній близькості до лінії російського фронту.

Це також щось на кшталт скалки в оці Росії, враховуючи, що це столиця однойменної області, яку вона незаконно анексувала.

Але потужна оборона, яку Росія побудувала на південь від Запоріжжя минулого року, в очікуванні українського контрнаступу, тепер ускладнить просування Росії.

Так звана «Лінія Суровікіна», що складається з трьох рівнів оборони, пронизана найбільшим і найщільнішим мінним полем у світі. Росія може частково демонтувати це, але її приготування, ймовірно, будуть виявлені.

Цьогорічна стратегічна мета Росії може бути навіть не територіальною. Це може бути просто для того, щоб придушити бойовий дух України та переконати її західних прихильників, що ця війна — програна справа.

Джек Вотлінг вважає, що метою Росії є «спробувати створити відчуття безнадійності».

«Цей [російський] наступ не покладе рішучого завершення війни, незалежно від того, як він складеться для будь-якої зі сторін», — каже він.

Генерал Берронс також скептично налаштований стосовно того, що, незважаючи на жахливу ситуацію, в якій зараз опинилася Україна, Росія автоматично закріпить свою перевагу, вирішальним кроком уперед.

«Я вважаю, що найбільш вірогідним результатом буде те, що Росія досягне успіхів, але не зуміє пробитися. Вона не матиме достатньо великих сил, щоб пробити весь шлях до річки [Дніпра]… але війна обернеться на користь Росії», – наголошує Берронс.

Безперечно одне: президент Росії Володимир Путін не має наміру відмовлятися від наступу на Україну.

Він схожий на гравця у покер, який розігрує усі свої фішки на виграш. Він розраховує на те, що Захід не зможе забезпечити Україну достатніми засобами для захисту.

Незважаючи на усі саміти НАТО, усі конференції та хвилюючі промови, є шанс, що він має рацію.