Україна, яка поступається за озброєнням Росії, дедалі частіше прагне отримати перевагу завдяки використанню штучного інтелекту

Напередодні ракетного обстрілу Антонівського мосту, найважливішої дороги, яка з’єднує окуповане місто Херсон зі східним берегом Дніпра, українські військові уважно вивчили низку спеціальних звітів. Це було влітку 2022 року, і Росії був потрібен міст для поповнення запасів своїх військ на захід від Дніпра. У звітах містилися дослідження з двох питань: чи призведе руйнація моста до паніки у російських солдатів чи їхніх сімей удома? І що ще важливіше, як уряд України міг би максимізувати удар по моральному духу, створивши «особливе інформаційне середовище»? Про це йдеться в аналітичній публікації The Economist, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Ось як Святослав Гніздовський, засновник київського Open Minds Institute (ОМІ), описує роботу, яку виконала його дослідницька група, генеруючи ці оцінки за допомогою штучного інтелекту. Алгоритми просіювали океани контенту російських соціальних мереж та соціально-економічних даних з різних питань: від споживання алкоголю і переміщення населення до онлайн-пошуку та поведінки споживачів. Штучний інтелект співвідносив будь-які зміни зі змінами настроїв російських «лоялістів» і лібералів з приводу потенційно важкого становища солдатів своєї країни.

За словами Гніздовського, ця дуже делікатна робота ще впливає на важливі рішення України стосовно перебігу війни. Це включає потенційні майбутні удари по російському Керченському мосту, єдиному прямому сухопутному шляху між Росією і Кримом.

Україна, яка поступається за озброєнням Росії, дедалі частіше прагне отримати перевагу завдяки використанню штучного інтелекту. Український полковник, який займається розробкою озброєнь, каже, що конструктори дронів зазвичай розглядають ChatGPT як «стартову точку» для інженерних ідей, таких як нові методи зниження вразливості до російських перешкод. Ще одне військове застосування штучного інтелекту, каже полковник, який побажав залишитися невідомим, це ідентифікація цілей.

Оскільки солдати та військові блогери стали обережнішими у своїх постах, прості пошуки будь-яких підказок про місцезнаходження збройних сил стали менш плідними. Однак, поглинаючи безліч зображень й тексту, моделі штучного інтелекту можуть знайти потенційні підказки, з’єднати їх разом, а потім припустити ймовірне місце розташування системи озброєння чи формування військ. Використання такого підходу з використанням штучного інтелекту дозволяє розвідувальній фірмі «Мольфар» з офісами у Дніпрі та Києві зазвичай знаходити від двох до п’яти цілей щодня. Після виявлення ці дані швидко передаються до української армії, внаслідок чого деякі цілі знищуються.

SemanticForce, компанія з офісами у Києві та Тернополі, розробляє моделі, які уважно вивчають онлайн або завантажений текст та зображення у відповідь на підказки. Багато клієнтів SemanticForce використовують систему у комерційних цілях для моніторингу громадської думки щодо їхніх брендів. Однак «Мольфар» використовує цю модель для картування областей, де російські збройні сили, швидше за все, мають низький моральний дух і недостатні запаси, що може зробити їх легшою мішенню. Штучний інтелект знаходить підказки на фотографіях, зокрема на кадрах, знятих з дронів, а також на зображеннях солдатів, що плачуть у соціальних мережах.

Він також збирає інформацію про російські військові слабкості, використовуючи хитрий проксі. Для цього «Мольфар» використовує штучний інтелект SemanticForce для створення звітів про діяльність російських волонтерських груп, які збирають кошти і готують пакети допомоги для ділянок фронту, що найбільше потребують її. Алгоритми добре справляються з відкиданням повідомлень ботів, що потенційно вводять в оману. Аналітики компанії іноді доповнюють цю інформацію, використовуючи програмне забезпечення, яке маскує походження телефонного дзвінка, так що в російські волонтерські групи можуть телефонувати співробітники, які прикидаються російськими активними прихильниками. 10 із 45 з лишком аналітиків компанії працюють над націленням і роблять це безкоштовно для українських збройних сил.

Використання штучного інтелекту допомагає українським шпигунам виявляти людей, яких Олексій Данилов, донедавна секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО), називає «схильними до зради». На українські телефони часто надходять пропозиції заробити гроші на геолокаційних фотографіях інфраструктури та військових об’єктів, каже Дмитро Золотухін, колишній заступник міністра інформаційної політики України. Нещодавно він сам отримав одне таке повідомлення. Людей, які пробують цей «ринок розвідувальних послуг», додає він, регулярно ловить СБУ.

Використовуючи штучний інтелект американської фірми Palantir, українська контррозвідка намагається виявити зв’язки у розрізнених масивах даних. Уявіть собі, наприклад, розлучену людину, яка має борги, яка ризикує втратити опіку над своїми дітьми, її телефон був виявлений біля об’єкта, пізніше враженого ракетами. Якщо, скажімо, гіпотетичний розлучений має сильні особисті зв’язки з Росією і почав відповідати на дзвінки від людини з вищим соціальним статусом, то штучний інтелект може використовувати такий аналіз соціальних мереж, щоб підвищити свою оцінку ризику.

Подібні оцінки взаємодії між вузлами мережі вражають експертів уже понад 10 років. Крістіан Густавсон, колишній офіцер британської розвідки, який консультував міністерство внутрішніх справ Афганістану у 2013 році, згадує про затримання кур’єра, який перевозив пачки грошей для великих шишок Талібану. Їхні наступні телефонні дзвінки, за його словами, «висвітлили усю діаграму».

Крім того, мережевий аналіз допомагає українським слідчим виявляти порушників санкцій проти Росії. Пов’язуючи дані суднових реєстрів із фінансовими записами, що зберігаються в інших місцях, програмне забезпечення може «прорвати корпоративну завісу». Золотухін каже, що хакери надають українським агентствам «абсолютно величезні» кеші вкрадених бізнес-даних. Це благо для боротьби із порушенням санкцій.

Зусилля України в галузі штучного інтелекту виграють від широкої готовності її суспільства надавати дані для військових потреб. Громадяни завантажують фотографії з геотегами, які потенційно мають значення для оборони країни, в урядовий додаток під назвою «Дія». Багато підприємств забезпечують львівську компанію Mantis Analytics даними про все: від прострочених поставок до активності кол-центрів та спрацювання охоронної сигналізації. До отримувачів оцінок функціонування суспільства, що проводяться платформою, входять міністерство оборони та компанії, які прагнуть ефективніше використовувати власні ресурси безпеки.

Наскільки все це, зрештою, змінить ситуацію, поки неясно. Еван Платт із Zero Line – київської неурядової організації, яка забезпечує війська спорядженням та проводить час на фронті, вивчаючи бойову ефективність, описує використання штучного інтелекту в Україні як «яскраву пляму». Але є побоювання. По-перше, ентузіазм щодо певних безпекових додатків з урахуванням штучного інтелекту може відвернути ресурси, які б принести більше користі у іншому місці. Надмірна віра у розкручені моделі – ще один ризик.

Чи може штучний інтелект виявитися у кінцевому підсумку негативним для бойових дій України? Так думають небагато людей. Одним із них є Джон Аркілла, почесний професор Військово-морської школи післядипломної освіти у Каліфорнії, який написав впливові книги про війну і дав поради лідерам Пентагону. Найбільші успіхи України фіксувались на початку війни, коли децентралізованим мережам невеликих підрозділів було запропоновано імпровізувати. Сьогодні український «процес створення штучного інтелекту», стверджує він, централізує процес ухвалення рішень, гасячи творчі іскри «по краях».