Принцип, що лежить в основі підтримки України, повинен полягати не у тому, щоб «стільки, скільки потрібно», а у тому, щоб «що б там не було і якнайшвидше»

Пакет необхідної військової допомоги зі США дозволить Україні уповільнити рух російських військ. Але затримка мала реальну ціну для України і тому потрібна надійна довгострокова модель фінансування. Про це йдеться в аналітичній публікації Ольги Токарюк, співробітниці Мережевої Академії Університетів Відкритого Товариства, Український Форум, Програма Росія та Євразія на сторінках Chatham House, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Новий пакет військової допомоги Україні на суму 61 ​​мільярд доларів, схвалений Конгресом 23 квітня 2024 року, покращить бойове становище України, дозволяючи швидко доставляти запаси боєприпасів із баз США у Польщі та Німеччині, щоб оснастити діючі та нещодавно мобілізовані війська.

Пакет США включає зброю, яку Україна давно шукала і яка може суттєво змінити ситуацію на війні, наприклад, ракети ATACMS великої дальності. Це покращить можливості України загрожувати та знищувати російські військові об’єкти в окупованому Криму, змушуючи Росію вивести свою техніку та підвищуючи безпеку на Чорному морі.

Голосування в США також забезпечує важливий імпульс моральному духу в Україні, відновлюючи надію на те, що західні партнери виконають свої обіцянки та посилають потужний сигнал Росії.

Вплив на поле бою

Втім, у короткостроковій перспективі ситуація на полі бою залишиться складною. За даними Інституту вивчення війни, російські війська уже захопили цього року близько 360 квадратних кілометрів території і цьому сприяла нестача боєприпасів в Україні.

Наразі російські військові прагнуть захопити місто Часів Яр на Донеччині до параду Перемоги у Москві на 9 травня.

У разі захоплення це відкриє шлях для наступу на опорні пункти України на Донбасі – Слов’янськ та Краматорськ, що матиме серйозні наслідки для стратегічного стану України.

Тил та цивільна інфраструктура

Москва, ймовірно, також посилить удари безпілотників та ракет. Вони будуть націлені на логістичні маршрути, інфраструктуру та оборонно-промислову базу України, які в останні тижні опинилися під загрозою через дефіцит засобів протиповітряної оборони.

Нещодавні російські атаки завдали величезних збитків енергетичній інфраструктурі України та повністю зруйнували найбільшу теплоелектростанцію у Київській області, внаслідок чого великі регіони країни залишилися без світла.

Повідомляється, що США поставлять Україні ще одну систему протиракетної оборони Patriot у рамках свого пакету допомоги.

Але цього буде замало, щоб захистити небо України. Чиновники у Києві заявили, що їм потрібні ще 7 Патріотів. Німеччина зобов’язалася відправити один, а Іспанія та Греція перебувають під тиском із вимогою передати свої системи Україні.

Модель антикризового управління та європейська підтримка

Таким чином, шестимісячна затримка у наданні військової допомоги США мала величезні наслідки для здатності України захистити себе, демонструючи, що нестабільна модель західної допомоги «кризового управління» насправді заохочує Росію до ескалації, сприймаючи нерішучість Заходу як слабкість. Наївно вважати, що лінія фронту в Україні може залишатися стабільною без постійного потоку військової допомоги із боку Заходу.

Без кращого плану послідовної доставки допомоги, Україна рано чи пізно знову опиниться у критичній ситуації.

Втішно, що новий законопроект США визнає необхідність стабільнішого фінансування та закликає до «багаторічної» стратегії з «конкретними та досяжними цілями», які пришвидшать перемогу України.

Проте, не варто надмірно покладатися на підтримку США. Європа теж має діяти, використовуючи час, який Україна виграла, щоб серйозно займатись обороною.

Європейські країни повинні дотримуватися нового важливого зобов’язання США, терміново прагнучи наростити внутрішнє виробництво боєприпасів.

Європейцям також варто передати Україні більше озброєнь, особливо систем ППО. Українські чиновники заявляють, що у світі існує близько сотні систем протиракетної оборони Patriot.

Нова стратегія фінансування

Найголовніше, гіркий досвід пакету військової допомоги США показує, що весь підхід до підтримки України має змінитися. США схвалили пакет допомоги лише після того, як зрозуміли, що Україна перебуває на межі краху. Тільки у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено не менше 604 мирних жителів.

Довгострокова, стійка стратегія, яка забезпечить безперервний потік західної військової допомоги, незалежно від виборчих циклів та політичних розбіжностей, має бути розроблена США, Європою та іншими союзниками України. Життєво важлива допомога ніколи не повинна бути заручником внутрішньої політики.

Цього можна досягти, законодавчо взявши на себе зобов’язання фінансувати Україну у довгостроковій перспективі. Двосторонні угоди про безпеку, які Україна підписала із шістьма країнами ЄС та Великобританією, дозволяють це. Очікуються й інші подібні угоди, зокрема зі США.

Гроші для цього можна знайти за рахунок збільшення видатків на національну оборону, коли уряди інформують своїх громадян про те, що підтримка України зараз запобігає набагато більшим майбутнім витратам – і необхідність ризикувати життям своїх військовослужбовців та жінок.

Громадська думка на Заході переважно підтримує продовження та збільшення фінансування України. Нещодавній приклад Словаччини, де громадяни зібрали майже 3 мільйони євро на артилерійські снаряди, показує, що рішення можна знайти навіть у країнах із урядами, що опираються.

Існує також ідея випуску облігацій ЄС для фінансування зусиль щодо нарощування обороноздатності Європи, яку підтримують президенти Франції та Естонії.

Інший варіант – фінансувати оборонні зусилля України за рахунок заморожених російських активів. Київ уже давно агітує за їхній арешт та передачу. Законопроект США дозволяє це щодо активів на американській землі: Європа має запозичити цей приклад.

Зрештою, ключовим моментом є збереження темпів інтеграції України до НАТО. Більшість високопосадовців згодні з тим, що тепер це питання «коли», а не «якщо». Вашингтонський саміт у липні 2024 року має прискорити процес підтримки взаємодії та надіслати Путіну ще один потужний сигнал.

Принцип, що лежить в основі підтримки України, повинен полягати не у тому, щоб «стільки, скільки потрібно», а у тому, щоб «що б там не було і якнайшвидше». Відчуття невідкладності та чітке розуміння того, що майбутнє глобальної демократії та миру залежить від успіху України, мають визначати рішення політиків. Ще є час урятувати Україну і її майбутнє.