Організація «Міст життя Україна» зібрала близько півмільйона євро пожертвувань на це та на догляд за українськими солдатами з інвалідністю у Берліні

Павло Кушніров перелазить з інвалідного візка на лікувальне ліжко. У 43-річного солдата з України потужні руки та м’язисті груди – але там, де насправді мають бути ноги, залишилися лише кукси: одну ногу ампутували трохи нижче колінного суглоба, іншу навіть разом із стегном. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання Rundfunk Berlin-Brandenburg (RBB24), переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Це сталося на полі бою в Україні, коли у підрозділі Павла забракло боєприпасів для боротьби з російською артилерією. Кушніров втратив праву гомілку у грудні 2023 року. У березні 2024 року йому ампутували всю ліву ногу. У притулку для біженців у Шарлоттенбурзі майстер-ортопед Марко Генсль нахиляється над куксами його ніг і обмацує їх:

«Тобі боляче?», – запитує Генсль.

Павло Кушніров похитав головою після того, як перекладач роз’яснив питання.

«Дай мені знати, якщо щось заболить», –  каже Генсль і обмацує куксу.

Якоїсь миті Кушніров смикається. Тут було боляче.

Швидкі ампутації для порятунку життя на полі бою

Марко Генсль із компанії Seeger й техніки-ортопеди п’яти інших берлінських компаній виготовляють протези для українських солдатів. У Берліні уже побувало 10 людей. Вони знайшли житло у новому притулку для біженців на Кведлінбургерштрасі у Шарлоттенбурзі. Коригування розпочнеться сьогодні.

Спочатку Генсль розпаковує вимірювальну стрічку.

«Сьогодні ми вперше бачимо кукси і можемо їх точно виміряти. Щоб урятувати життя, кукси були швидко ампутовані. Це інші вимоги, ніж за планових операцій у Німеччині», — пояснює виробник протезів.

Герріт Хюльсхорст, технік-ортопед компанії Hempel, натягує вимірювальну стрічку навколо кукси ноги Павла. Він вимірює і відзначає кола та довжини. Праву ногу українського солдата вилікувати порівняно легко. З лівою ногою складніше – тут не вистачає всього, починаючи від стегна. Герріт Хюльсхорст пояснює кожну дію п’ятьом молодим людям, які стоять біля підніжжя ліжка і спостерігають: стажери з України, які мають навчитися виготовляти протези у Берліні, щоб потім зробити те саме в Києві.

Наприклад, Анастасія раніше працювала фізіотерапевтом у Києві.

«Ми хочемо допомогти нашим героям. Бо ці солдати наші герої», – підкреслює Анастасія.

Аналогічної думки дотримується інженер Акім та студентка-медик Олена. Вони приїхали із солдатами автобусом із Києва до Берліна, бо хочуть навчитися саме цьому: створювати протези для українців з інвалідністю – спочатку у Берліні, а потім і в Україні. Для двох це більше, ніж просто робота.

«Це наше справжнє життя допомагати чоловікам, які були на війні. Дуже важливо продовжувати підтримувати їх у майбутньому», – зазначають Акім та Олена.

Міське партнерство між Берліном та Києвом

Цей проект був втілений у першу чергу завдяки внеску однієї жінки: Джанін фон Вольферсдорф. Вона створила організацію «Міст життя Україна», збирала пожертвування та набирала волонтерів. Канцелярія Сенату також допомагає у рамках нового міського партнерства між Берліном та Києвом. Фон Вольферсдорф також була там, коли пралячий мер Берліна Кай Вегнер разом із сенатором від Соціальної партії Канселем Кізілтепе привітав перших солдатів з інвалідністю у будинку на Кведлінбургер-штрасе.

Вчимося ходити заново на протезах

Для фон Вольферсдорфа робота тільки починається. Очікується, що найближчими кількома тижнями до Берліна прибудуть 60 солдатів і отримають тут протези.

«Складне завдання, особливо знайти «підходящих» пацієнтів в Україні. «снує багато складних випадків, лише кілька людей з простими ампутаціями, які потім також можуть добре доглядати стажери. Наша мета полягає в тому, щоб стажери тут, у Берліні, навчилися на шести партнерських семінарах того, як створювати дуже хороші протези гарної якості, щоб потім вони могли реалізувати це у Києві», – каже фон Вольферсдорфф.

Зрештою, якщо буде можливість, восени 2024 року у Києві буде збудовано спеціалізований центр протезування.

«Міст життя Україна» зібрав близько півмільйона євро пожертвувань на це та на догляд за українськими солдатами у Берліні.

З Павлом Кушніровим тепер усе спокійно. Наступного тижня в одній з ортопедичних майстерень солдату встановлять протези, що виготовлені на замовлення. Проте технік-ортопед Марко Генсль застерігає від надто великих надій.

«Це зовсім новий спосіб навчитися ходити із двосторонньою ампутацією», — каже Генсль.

Але сам український військовий налаштований оптимістично.

«Я хочу, наскільки це можливо, повернутися до нормального життя і якщо це можливо, то колись повернутися у свою військову частину і продовжити боротьбу за Україну», – запевняє Кушніров.