Аналітики кажуть, що між союзниками та Україною має відбутися «чесна» розмова, щоб визначити, як може виглядати перемога, а також які поступки та компроміси можуть знадобитися за будь-якого мирного врегулювання чи припинення вогню

Зі ще одним траншем американської допомоги, Київ може зітхнути з полегшенням, оскільки його війська отримають нові постачання озброєння й техніки для продовження боротьби з російською армією. Але оскільки майбутня допомога невизначена, аналітики задаються питанням, якої «перемоги» Україна могла б реально досягти над Росією — країною, яка поставила свою промисловість на військовий режим і здатна мобілізувати на війну ще сотні тисяч людей. Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання CNBC, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Хоча додаткова допомога дозволяє Україні продовжувати боротьбу з російськими військами у короткостроковій перспективі, перемога у найближчому майбутньому малоймовірна. Понад те, як виглядає «перемога» України чи її союзників, може стати джерелом розбіжностей.
«Хоча відновлення військової підтримки США, швидше за все, запобігатиме потенційній військовій поразці у 2024 році, останні кілька місяців чітко продемонстрували небезпеку (надмірної) залежності Києва від військової допомоги США. Між Києвом та його союзниками також відсутнє спільне бачення того, що означає українська «перемога» і які кроки та ресурси будуть потрібні для її досягнення. Офіційно Київ, як і раніше, прагне звільнити усі території, окуповані з 2014 року, але мало хто вважає це реалістичним у найближчій та середньостроковій перспективі», — вважає Андрюс Турса, радник по Центральній та Східній Європі у консалтинговій компанії Teneo.
За його словами, дискусії про альтернативні варіанти врегулювання, прийнятні для Києва, можуть активізуватися пізніше у 2024 році, «оскільки частка українського населення, яке готове розглянути територіальні поступки в обмін на припинення бойових дій/мир, послідовно зростає».
Київ наполягає на тому, що він звільнить усю свою територію, яку Росія окупувала з 2014 року. Сюди входять Крим та чотири українські регіони, незаконно анексовані Росією у 2022 році, які він з того часу намагається «русифікувати», роздаючи російські паспорти, пенсії та пільги, одночасно стираючи українську культуру, історію та мову з громадських просторів та шкіл.
Керівництво Росії фактично поставило на карту свій авторитет, легітимність та спадщину заради перемоги в Україні та навряд чи добровільно виведе свої війська з півдня та сходу України. Особливо це стосується східної України, де вона вже понад 10 років має підтримку проросійських сепаратистів.
Аналітики кажуть, що між союзниками та Україною має відбутися «чесна» розмова, щоб визначити, як може виглядати перемога, а також які поступки та компроміси можуть знадобитися за будь-якого мирного врегулювання чи припинення вогню.
«Я хочу побачити звільнення окупованої [росією] території, але це дуже складно зробити, принаймні, на даний момент. Тому нам потрібно говорити і мати цю єдність із нашими партнерами», — каже Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.
За його словами, моральне піднесення від останньої ін’єкції допомоги з боку США означає, що наразі керівництво України мало бажання обговорювати потенційне закінчення війни, яке не передбачає повної перемоги.
«Найкращим варіантом для України було б звільнення всієї своєї території від російських військ та вступ до НАТО та ЄС, але я впевнений, що нам треба говорити про різні сценарії», — зазначає Мусієнко.
Багато чого може залежати від того, яке значення на полі бою надасть останній пакет допомоги США у розмірі 61 мільярда доларів, а також зброя й техніка, які вони надають Україні, і наскільки велику майбутню підтримку отримає Україна після президентських виборів у США.
На думку Мусієнка, якщо російські збройні сили будуть ослаблені, виснажені та відкинуті найближчими місяцями, особливо на півдні Херсонської та Запорізької областей, то це може відкрити простір для переговорів та припинення вогню за підтримки союзників. Це також залежить від здобуття Україною надійних гарантій безпеки та оборони.
«За такого сценарію може виникнути свого роду баланс сил, який зрештою може перерости у тривале, хоча і непросте, припинення вогню. У такому сценарії в українців не буде стільки сил для звільнення старої території, згідно з міжнародним кордоном, а у росіян не буде стільки сил, щоб окупувати велику територію. Таким чином, у цьому сценарії Україна збереже незалежність та суверенітет, підтримка Заходу буде високою, і ми зможемо спілкуватися з нашими партнерами. Ми ніколи не погодимося з тим, що ця [окупована територія] може бути російською. Ніхто не погодиться. Але ми просто чекатимемо, як Східна і Західна Німеччина [до їх возз’єднання у 1990 році]. Це може бути той сценарій, на який ми можемо очікувати реалістично», – пояснює Мусієнко.
