Рассел Бентлі ще у 2014 році поїхав воювати на боці проросійських сепаратистів і приєднався до батальйону «Схід», що складався з добровольців та елітних російських солдатів

Рассел Бентлі не тільки мав прізвисько «Техас», він ще й був родом із американського штату Техас. Це не було б особливо примітним, якби 10 років тому він не вирішив шукати новий будинок на окупованому Донбасі. З того часу 64-річний чоловік перебував на фронті, займався кремлівською пропагандою та прийняв православну віру. Ніщо з цього не врятувало Бентлі від вбивства російськими солдатами. Про це йдеться в аналітичній публікації швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

8 квітня 2024 року Бентлі разом зі своєю дружиною їхали Донецьком, коли неподалік розірвалися снаряди української артилерії. Американець, який працював на російське пропагандистське видання «Супутник», під’їхав до місця падіння. Людмила Бентлі розповіла, що хотіла допомогти пораненим, а він в цей час знімав усе на відеокамеру. Але російські танкісти, яких він підбив, через його акцент подумали, що він шпигун і убили його.

Життя, сповнене потрясінь та ідеологічної плутанини

Самопроголошений «Донбаський ковбой» поділяє долю тисяч ідеологічно втрачених жителів Заходу, які шукали порятунку на сході України та були поглинені виром насильства. Саме це сталося із західними комуністами, які загинули у сталінських таборах смерті. Бентлі теж був комуністом, але завжди наголошував: «Я не доктринер, я підтримую те, що вважаю правильним і щирим». Відповідно, він не мав проблем із приєднанням до імперської агресивної війни націоналістично-реакційної диктатури.

Біографія Бентлі сповнена потрясінь. Він народився у багатій сім’ї в Остіні у 1960 році, покинув школу і натомість читав Че Гевару та Хо Ші Міна. Потім молодик три роки служив в американській армії. Після цього Бентлі грав зі своєю групою у барах узбережжя Техасу. На Донбасі він співав пісні про свій «Милий дім, Новоросія» — російською мовою із сильним американським акцентом.

Бентлі був політичним прихильником легалізації марихуани та балотувався до Сенату США. У 1996 році він був заарештований за торгівлю наркотиками та провів п’ять років у в’язниці. Незадовго до звільнення він втік і кілька років був змушений ховатися. 2007 року поліція заарештувала його знову. Відбувши покарання, Бентлі працював у розпліднику дерев.

Техасець ненавидів США, капіталізм та Захід. Коли він почув про початок революції на Майдані у Києві у 2014 році, йому одразу стало зрозуміло, що за нею стоїть єврейсько-американська змова.

«Західні господарі та їхні маріонетки-олігархи підбурювали українців до розриву тисячолітнього братства з росіянами», – вважав він.

Бентлі знаходить віру у війні

Хоча комуніст любив називати себе учасником «інтернаціоналістичного руху», маючи на увазі громадянську війну в Іспанії, він був одним із небагатьох іноземців на сході України. На відео Бентлі розповів, як він поїхав прямо на фронт та захищав там церкву, начебто від «українських нацистів». Пізніше цей досвід спонукав його змінити віросповідання. У 2017 році він одружився з місцевою жінкою Людмилою за традиційним православним обрядом.

Оскільки Бентлі послідовно створював власну легенду, деталі його військової біографії важко перевірити. Він належав до батальйону «Схід», що складався з добровольців та елітних російських солдатів. Сумнівно, чи справді він користувався снайперськими гвинтівками та протитанковими засобами. Навіть російський чиновник, який симпатизував Бентлі, після його смерті написав, що ніколи про нього не чув, хоча часто працював із батальйоном «Схід».

У 2015 році Бентлі покинув підрозділ і з того часу працював блогером. На YouTube та в Instagram він розповсюджував фотографії та відео зі сиротами та студентами-дзюдоїстами перед військовими меморіалами та армійськими позиціями.

Інформаційний воїн із Донбасу

У 2022 році Бентлі заявив, що зібрав понад 100 000 доларів для мешканців Донбасу. Це було зроблено через краудфандингові сайти, а гроші надходили безпосередньо йому. Точна сума невідома; можливо, він використав частину її для фінансування свого життя. Як «інформаційний воїн», каже Бентлі, «я навіть доношу правду до політиків у Вашингтоні». Сама собою його «журналістика» навряд чи була прибутковою.

Пости Бентлі виглядали непрофесійними, а тексти сповнені друкарських помилок. Кожен, хто їх перегортав, ставив питання, чи працює тут ідеаліст-аматор або опортуніст, який пише те, чого чекають від нього господарі. У будь-якому разі його погляд на Донбас сповнений кліше: діти – невинні ангели, жінки – красуні, чоловіки – герої.

Оскільки пости Бентлі були заблоковані у західних соціальних мережах, він перейшов до Telegram, де мав майже 23 000 підписників. Зрештою, свідчень індивідуальності залишилося замало: його канал слухняно продовжував поширювати офіційні заяви проросійської влади та військового керівництва. В одному з останніх постів перед смертю він поскаржився на статті, які ставлять під сумнів його бойовий досвід.

Підозрілі смерті російських найманців

Чи була смерть Бентлі наслідком параної російських солдатів, загального беззаконня у Донецьку або цілеспрямованої атаки російських спецслужб? Залишається лише гадати. Майже одночасно з ним у Криму помер ще один відомий проросійський блогер із Заходу.

Вони приєднались до довгого списку авантюристів та найманців, які померли неприродною смертю з 2014 року. Навряд чи будуть якісь роз’яснення: його вдова навіть трупа не бачила, а свою ситуацію Людмила описує як «нелюдську та нестерпну».

Відомі представники проросійського режиму пролили крокодилові сльози через смерть американця. Їх більше турбує «втрата репутації», яку спричинить падіння «Донецької Народної Республіки». Навряд чи можна висловитись чіткіше: вони вважали «Донбаського ковбоя» корисним ідіотом.