Аналітики попереджають, що на виборах до Європарламенту у червні 2024 року можуть перемогти ті депутати, які не підтримують подальшу допомогу Україні або навіть є відверто проросійськими

Коли 44-річний чоловік йшов засніженим тротуаром до університету Тромсе у Норвегії, ззаду до нього підійшли офіцери таємної поліції Норвегії. Те, що сталося того ранку жовтня 2022 року, може нагадати сюжет із шпигунського фільму: дрон, який знімає події, показує, як двоє офіцерів, різко прискорюючи крок, хапають чоловіка за обидві руки, надягають на нього наручники і відводять. Для своїх колег він був Хосе Ассісом Джаммарією, бразильським академіком, який спеціалізується на безпековій політиці в Арктиці. Насправді це був Михайло Мікушин, якого влада Норвегії підозрює у шпигунстві для Головного розвідувального управління (ГРУ) Росії. Про це йдеться в аналітичній публікації Investigate Europe, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Мікушин залишається під вартою в Осло. Він один із кількох ймовірних російських «нелегалів», або агентів під глибоким прикриттям, нещодавно виявлених у Європі. Викриття відбулося на тлі розвалу традиційної російської розвідувальної мережі (близько 400 шпигунів було вислано з європейських посольств після вторгнення РФ в Україну), а санкції вдарили по тисячах підприємств та приватних осіб, пов’язаних із Кремлем.

Вплив агентів під глибоким прикриттям може бути невеликим, але відновлення їхньої присутності свідчить про ширшу мережу розвідувальних тактик, які зараз використовуються режимом Володимира Путіна. А в Європі зростає страх перед майбутніми виборами до Європарламенту у червні 2024 року.

Росія, ймовірно, вербувала членів Європарламенту як «агентів впливу», фінансувала вкрай праві групи, організовувала незліченні онлайн-кампанії з дезінформації, а також впливала на антиЛГБТ-рухи, наукові кола та громадянське суспільство по всій Європі.

У лютому 2024 року Європейський парламент попередив, що Росія намагається сіяти розбіжності по всій Європі. «Депутати Європарламенту обурені тим, що Росія… знайшла способи надати значне фінансування політичним партіям, політикам, чиновникам та рухам у кількох демократичних країнах, щоб втручатися та отримувати важелі впливу в їхніх демократичних процесах».

«Хоча Росія націлилася на попередні вибори в ЄС, побоювання з приводу втручання у вибори до Європарламенту особливо гострі. Росія використовуватиме «європейські вибори як свого роду випробувальний полігон, щоб побачити, як її стратегія і тактика спрацюють на виборах загалом. Їхня головна мета – максимально підривати політичну та громадську підтримку України. Вони, швидше за все, використовуватимуть тактику залякування… кажучи, що люди чи політики, які допомагають Україні, втягують суспільство у війну з Росією», — каже Антон Шеховцов, український політолог із Відня, який вивчає зв’язки між вкрай правими в Європі та Росією.

Німеччина як найважливіша країна для оборонної боротьби України є пріоритетною метою для гібридних атак Росії, поряд з іншими державами ЄС – Францією та Італією.

«Вони є економічними рушіями всього ЄС. А з погляду політики вони є країнами із найсильнішим голосом у ЄС, — каже Шеховцов.

Занепокоєння з приводу втручання Кремля у ситуацію навколо Брюсселя досягло апогею. У січні 2024 року російське розслідувальне видання The Insider виявило, що латвійський депутат Європарламенту Тетяна Жданока багато років працювала у ФСБ. А у 2022 році колишній угорський депутат Європарламенту був ув’язнений за шпигунство за ЄС на користь Росії.

Аналітики попереджають, що вибори до Європарламенту можуть призвести до перемоги тих депутатів, які не підтримують допомогу Україні або навіть є проросійськими, особливо у правій групі «Ідентичність і демократія».

Вкрай права партія Німеччини «Альтернатива для Німеччини» (АдН), яка нині має дев’ять депутатів Європарламенту, вважає, що Європа має відновити співпрацю з Росією, щоб забезпечити мир та процвітання. Її ймовірні контакти з Москвою нещодавно були посилені після того, як Der Spiegel та The Insider повідомили, що помічник члена німецького парламенту від АдН зв’язався з полковником ФСБ щодо отримання «фінансової підтримки» для позову партії проти постачання зброї в Україну.

Якщо такі партії, як АдН і Голландська партія свободи (PVV), які також критикували через ймовірні зв’язки з Росією, досягнуть успіху у червні 2024 року, то вони можуть вплинути на дебати перед національними виборами, «потенційно змістивши дискурс» від підтримки України.

Тим часом французька влада розслідує справу Жан-Люка Шаффхаузера, колишнього вкрай правого депутата Європарламенту, за звинуваченнями в тому, що він керував кампанією з просування російських інтересів перед виборами. Шаффхаузер має давні зв’язки з Росією і, як повідомляється, організував два кредити для партії «Національний фронт» Марін Ле Пен, зокрема, один на суму 9,4 мільйона євро від російського банку у 2014 році.

Ще один французький депутат Європарламенту потрапив під пильну увагу у 2019 році після того, як з’ясувалося, що донька Дмитра Пєскова, речника Володимира Путіна, проходила стажування в офісі Емерика Шопрада. Минулого року розслідування парламенту Франції засвідчило, що партія Ле Пен виступала як «канал зв’язку» для Росії, яка сама «проводила довгострокову кампанію дезінформації в нашій країні».

Незважаючи на побоювання, ймовірний вплив Москви на Брюссель залишається значною мірою невідомим. 29 лютого 2024 року члени Європарламенту переважною більшістю голосів проголосували за підтримку України «усім, що необхідно для перемоги у війні проти Росії».

Поширення дезінформації є ключовим полем битви під час виборів. Французькі дослідники нещодавно виявили 193 веб-сайти, які розповсюджують помилкові твердження, що пропагують вторгнення Росії в Україну та критикують Захід. У січні 2024 року у Німеччині також було розкрито велику проросійську кампанію з дезінформації. Аналіз показав, що за чотиритижневий період із 50 000 фейкових акаунтів було відправлено близько мільйона твітів із критикою уряду та його підтримки України.

Згідно зі звітом про Закон ЄС про цифрові послуги, за рік після вторгнення РФ до України, російська дезінформація про ЄС та його союзників досягла як мінімум 165 мільйонів людей у соціальних мережах. У першій половині 2023 року цей показник ще більше збільшився після скасування стандартів безпеки Twitter. Meta заявляє, що створила в Європі спеціальні групи для боротьби з дезінформацією у Facebook та Instagram у зв’язку з виборами.

Опитування Євробарометра у грудні 2023 року виявило, що 78% європейців сприймають Росію як загрозу безпеці ЄС.

«Ми не можемо дозволити собі, щоб іноземні зловмисники маніпулювали думками наших громадян і сіяли насіння розколу та ненависті у серці наших демократій», – заявила Маргарітіс Схінас, віце-президентка Європейської комісії на Мюнхенському безпековому форумі у лютому 2024 року.

Думками маніпулюють не лише у політичних колах. В Італії, де прем’єр-міністр Джорджія Мелоні займає стійку проукраїнську позицію, російський вплив проявляється у витончених формах. Згідно з нещодавнім розслідуванням Financial Times, зараз існує мережа асоціацій «російсько-італійської дружби», які просувають політичні ідеї Росії на місцевому рівні.

Тим часом, Маттео Сальвіні, лідер націоналістичної партії «Ліга», а нині міністр інфраструктури в уряді Мелоні, є відомим шанувальником Путіна. За даними італійських ЗМІ, партія «Ліга» продовжила п’ятирічну угоду з путінською партією «Єдина Росія» у 2022 році, щоб сприяти «розширенню та поглибленню багатостороннього співробітництва» між двома країнами.

За російські гроші також просувають ультраконсервативні програми. HazteOir, радикальна католицька організація в Іспанії, та її правозахисна група CitizenGo, відома своїми анти-ЛГБТ- та антифеміністськими поглядами, як повідомляється, отримали підтримку від олігархів, близьких до Кремля.

У Португалії немає конкретних свідчень організованого впливу на державні інститути чи політичні партії. Хоча фонд «Русский мир», який нібито просуває російську культуру по всьому світу через мережу установ, має сильну присутність у країні. Державний фонд, який критикується ЄС за просування «прокремлівської та антиукраїнської пропаганди», протягом кількох років керував навчальними центрами у трьох португальських університетах та співпрацював з різними неурядовими організаціями. Проте під тиском громадськості у 2023 році університети розірвали зв’язки із фондом.

Приклади ймовірного російського впливу можна знайти у різних проявах по всій Європі. Вражаючий випадок стався у Польщі за кілька днів після вторгнення РФ в Україну.

28 лютого 2022 року у місті Пшемисль, неподалік українського кордону, влада заарештувала Пабло Гонсалеса, репортера іспанської газети Publico. Вважається, що Гонсалес є ще одним агентом, відправленим ГРУ до Європи, серед іншого, для шпигунства за Жанною Нємцовою, донькою вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Випадок із Гонсалесом, у якого через батьків є російський та іспанський паспорт, викликає великі суперечки. Він уже два роки перебуває в ув’язненні і «Репортери без кордонів» та інші правозахисні групи активно виборюють його звільнення. У лютому 2024 року іспанський уряд закликав своїх польських колег «раз і назавжди» показати, які докази вони мають, щоб довести його ймовірне шпигунство. Джерела у польському уряді стверджують, що докази проти Гонсалеса вагомі.

Згідно зі звітом Служби безпеки норвезької поліції, щонайменше 35 європейських громадян було притягнуто до відповідальності після вторгнення в Україну за дії від імені Росії. Вони отримали різноманітну інформацію про оборонні можливості та критичну інфраструктуру, а також про діяльність союзників. Незрозуміло, як ці дії можуть вплинути на майбутні вибори до Європарламенту.

Проте начальник поліції, відповідальний за арешт Михайла Мікушина на вулицях норвезького Тромсе, чітко розуміє одне: Росія іде на більший ризик у своїх розвідувальних операціях у Європі.

«Потреба у розвідці в галузі технологій і знань на Заході зараз настільки висока, що агента можуть надіслати без необхідної підготовки», – зазначає Гуннар Фугельсьо, голова Управління внутрішньої розвідки (PST) у Тромсе.

Перекладач: Олександр Колодюк