Конфлікт між Японією та Росією за Курильські острови суттєво загострився на тлі війни в Україні

Конфлікт вщух у 2016 році, коли дві країни домовилися про спільну економічну діяльність, включаючи туристичні проекти на Курильських островах, а також безвізовий режим відвідин для японських громадян, але після російського вторгнення в Україну та військової допомоги Японії, Москва призупинила усі мирні переговори з Токіо та розірвала попередні домовленості

Кремль нещодавно заборонив неросійським кораблям заходити у води поблизу Курильських островів, відомих у Японії як Північні території, які окуповані Росією, але на які претендує Японія. Токіо сприйняв цей крок як частину серії погроз Москви після нещодавнього безпекового альянсу між Сполученими Штатами та Японією. Про це йдеться в аналітичній публікації Голосу Америки, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

На думку Джеймса Брауна, професора політології японського університету Темпл, Москва буде надалі загострювати відносини з Японією.

«Режим Путіна почувається зобов’язаним вжити заходів у відповідь на те, що він вважає недружніми діями Японії. Щоразу, коли Токіо допомагає Україні чи зміцнює військові контакти зі Сполученими Штатами, Москва вживає якихось заходів, щоб покарати Японію. Зважаючи на те, що Японія, швидше за все, запровадить додаткові санкції на підтримку Києва, заходи Москви у відповідь «майже гарантовані», – запевняє Браун.

Заходи у відповідь націлені не тільки на Токіо. У березні 2024 року російський суд попередив росіянина, який проживає на Курильських островах, за його висловлювання японським ЗМІ про те, що ця територія у минулому належала Японії. А Володимир Путін нещодавно заявив, що відвідає Курильські острови, поставивши під сумнів надії на переговори про суверенітет, які обидві країни намагалися досягти протягом десятиліть.

Давній територіальний конфлікт

Конкуруючі претензії Росії та Японії на чотири острови біля північно-східного узбережжя Хоккайдо – другого за величиною острова Японії – сягають щонайменше ХІХ століття. Ближче до кінця Другої світової війни тодішній Радянський Союз розпочав повну окупацію Курильських островів.

Японія заявила, що Радянський Союз включив їх до свого складу «без будь-яких юридичних підстав», і відмовилася підписати мирний договір. Токіо заявив, що близько 17 000 японських жителів було депортовано з островів. Російська громадськість розглядає Курильські острови як нагороду за жертви радянського народу під час війни.

Обидві країни протягом десятиліть час від часу вели переговори для досягнення угоди, але безуспішно.

Конфлікт вщух у 2016 році, коли дві країни домовилися про спільну економічну діяльність, включаючи туристичні проекти на островах, а також безвізовий режим відвідин японських громадян.

Через два роки колишній прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе запропонував розділити чотири острови і повернути два острови Японії, але Путін відхилив цю пропозицію.

Акіхіро Івашита, професор Слов’яно-євразійського дослідницького центру японського університету Хоккайдо, назвав це «невдалою дипломатією» Путіна щодо Японії, яка зрештою призвела до того, що Токіо зайняв жорсткішу позицію щодо Москви.

«Якби Путін виявив добру волю до Японії, ведучи переговори із Сіндзо Абе про мирний договір, Японія не зайняла б критичну позицію щодо війни в Україні. Пам’ятаєте нерішучість Японії щодо санкцій проти Росії після її агресії проти України у 2014 році? Японії тепер немає необхідності стримувати свою політику щодо Росії», – вважає Івашита.

Напруженість навколо війни в Україні

Незабаром після того, як Росія напала на Україну у лютому 2022 року, Москва призупинила усі мирні переговори з Токіо та раніше узгоджену економічну діяльність та безвізове відвідування островів для японських громадян. Це було після того, як прем’єр-міністр Фуміо Кісіда став на бік України.

Японія надає допомогу Україні у боротьбі з російським вторгненням, зокрема поставивши минулого року системи Patriot. Кісіда був першим японським лідером, який відвідав зону активних бойових дій, щоб продемонструвати солідарність з Україною та США.

Москва попередила про «серйозні наслідки» цього кроку для її відносин із Токіо. Це не завадило Японії у грудні 2023 року виділити 4,5 мільярда доларів на допомогу Україні, включаючи 1 мільярд доларів на гуманітарні цілі.

Допомога Японії для України стосувалась і жителів Хоккайдо. Опитування, проведене владою Хоккайдо минулого року засвідчило, що понад половина респондентів поблизу російсько-японського кордону на півночі відчувають негативний вплив російсько-української війни на місцеве життя, включаючи скорочення рибальської діяльності й торгівлі, а також зменшення контактів між людьми.

У жовтні 2023 року Росія заборонила весь імпорт морепродуктів із Японії, пославшись на викид стічних вод Токіо з атомної електростанції Фукусіма.

«Москва використала привід радіаційної загрози з очисних вод АЕС «Фукусіма». Насправді, це була спроба Москви покарати Японію за підтримку України», — вважає Браун.

В опитуванні багато респондентів також заявили, що не прогнозують вирішення проблеми північних територій, але більшість з них підтримують політику Токіо проти Росії.

Обидва експерти заявили, що Росія наразі не становить військової загрози для Японії.

«Російські військові присутні на спірних островах, але їхня роль полягає у захисті Охотського моря, яке важливе як бастіон для російських атомних підводних човнів. РФ не має можливості на островах зробити десант на Хоккайдо», – зазначає Браун.

Очікується, що переговори щодо мирного договору будуть, як і раніше, заморожені у найближчому майбутньому, незважаючи на заклики Кісіди до їх відновлення у лютому 2024 року.

«Кісіда демонструє дипломатичну добру волю до Росії, але не очікує взаємності. Тиск Росії на Японію не призведе до жодних результатів», – підкреслює Івашита.