У Костянтинівці залишилося 30 000 осіб із довоєнного населення у 70 000 осіб, а також велика кількість солдатів, тому зарплати в армії стимулювали місцеву економіку: відкриваються нові піцерії та майстерні з ремонту мобільних телефонів, але ці гроші також сприяли буму проституції та підпільного виготовлення алкогольних напоїв

Протягом кількох місяців Сергій Горбунов намагався переконати мешканців Часового Яру виїхати. «Йде інтенсивний обстріл. Це місце зазнає бомбардування. Це складна ситуація», – сказав він. «Люди живуть під землею, у підвалах. Ми їм кажемо: «Будь ласка, виїжджайте». Вони вибачаються. Більшість кажуть, що не хочуть залишати свої будинки. Ми намагаємось допомогти, але вони відмовляються». Про це йдеться у спецрепортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Горбунов є головою міської військової адміністрації Костянтинівки, найближчого до лінії фронту міста у Донецькій області. Росіяни, які тримали в облозі місто більше року, тепер досягли його східної околиці і намагаються оточити. Якщо Часів Яр впаде, то росіяни зможуть використати свою позицію на вершині пагорба для розгрому ключових міст, що залишилися контрольованими Україною у Донецькій області: Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Костянтинівки.
Більшість багатоповерхових будинків у Часовому Яру пошкоджено, а на відео можна побачити апокаліптичну сцену. Росіяни атакують безперервно, використовуючи авіабомби. Російський безпілотник убив 55-річного чоловіка. Ще двоє людей постраждали. Неймовірно, але у місті залишається 680 мирних мешканців. Решта проживають у сусідніх селах Червоне та Миколаївка.
Горбунов упевнений, що збройні сили України зможуть захистити Часів Яр і запобігти наступу на Костянтинівку.
«Окупації не буде. Пам’ятаєте, що сталося з російським військовим кораблем? Путін може вирушити в те саме місце під водою. Після двох років повномасштабної війни потрібно трохи гумору», — пожартував він.
Незважаючи на його впевненість, ситуація для України виглядає похмурою. Росіяни просунулись вперед, захопивши місто Бахмут на схід від Часового Яру минулого року та Авдіївку у лютому 2024 року. У квітні 2024 року війська супротивника здійснили раптову атаку і захопили селище Очеретине на північний захід від Авдіївки.
Нова військова допомога США на суму 61 мільярд доларів ще не дійшла до виснажених українських військ. Вони визнають, що росіяни перевершують їх за озброєнням і чисельністю та мають необмежену вогневу міць. Росіяни готові зазнавати величезних втрат танків і людей, щоб захопити крихітні поселення, використовуючи піхоту у так званих кривавих «м’ясних штурмах».
Ізоляція Костянтинівки дозволить Москві порушити українську військову логістику, обстрілявши трасу Н20 на південь провінції.
Горбунов повідомив, що у його місті залишилося 30 000 осіб із довоєнного населення у 70 000 осіб, а також велика кількість солдатів. Однак зарплати в армії стимулювали місцеву економіку. Відкриваються нові піцерії та майстерні з ремонту мобільних телефонів. Мешканці кажуть, що ці гроші також сприяли буму проституції та підпільного виготовлення алкогольних напоїв, що заборонено у прифронтових районах.
«Це як часи Аль Капоне, плюс ракети», – підкреслив один із мешканців Костянтинівки.
Мер міста зазначає, що немає причин для паніки, незважаючи на щоденні ворожі бомбардування. Муніципальні працівники садять у місті кущі троянд і ремонтують дороги після скарг військових.
У Часовому Яру, як і раніше, відкрито один магазин, і будь-який транспортний засіб, який проїжджає туди, наражається на ризик з боку російських дронів.
Доброволець Сархіс Арутюнян розповів, що раніше він доставляв військовим генератори та буржуйки, а також автомобілі. Наразі мирні жителі, що залишилися у місті, більшість з яких літнього віку, ведуть похмуре існування. Вони ховаються від бомб, рідко виходячи назовні.
«Раніше Часів Яр був затишним місцем. Є ставок із пляжем. Я б там купався і смажив шашлики. Тепер це місто привидів. Він повністю зруйнований, як і Бахмут, Авдіївка та Маріуполь. Я розмовляв із деякими пенсіонерами, які там залишаються. Вони кажуть: «Я все одно скоро помру, то який сенс переїжджати?», – розповідає Арутюнян, який працює у громадській організації «Світлячки добра», що роздає предмети першої необхідності.
Костянтинівка часто зазнає нападів. Зруйновано промислову зону, яка проходить вздовж річки Кривий Торець. Ракета зруйнувала одну з трьох міських лікарень, внаслідок чого загинули кілька переселенців із Бахмута, які жили в гуртожитку по сусідству, поряд із садом із кущами бузку та конвалії. Інша ракета зрівняла із землею дитячий садок, який тепер перетворився на море цегли.
23 квітня 2024 року боєприпас, скинутий російським літаком, вибухнув біля цивільного автомобіля, внаслідок чого водій та чотири пасажири отримали множинні осколкові поранення.
Залізничний вокзал міста постраждав двічі. Один вибух зруйнував неокласичну арку і зірвав золоті бані церкви навпроти. На зруйнованій стіні хтось написав: «Ми не просимо багато. Нам просто потрібні артилерійські снаряди та авіація. Решту ми зробимо самі». Поруч знаходиться фреска із зображенням Путіна, що звисає із синьо-жовтим шарфом, із гаслом «Озброюйте Україну».
«Просто неймовірно, скільки військових ресурсів Росія використала для захоплення Часового Яру, міста, раніше відомого своїми шахтами та батьківщиною Йосипа Кобзона, популярного радянського співака, пов’язаного з московською мафією», – зазначає Арутюнян.
Він розмірковував про зміни, що відбулися в регіоні за понад 10 років. Він, як футбольний уболівальник, пам’ятає усі матчі чемпіонату Європи 2012 року, що проходили на «Донбас Арені».
Горбунов визнав, що пройдуть десятиліття, перш ніж Костянтинівка повернеться до нормального ритму життя, навіть якщо війна скоро закінчиться.
«Раніше це було супер місто. Це чудовий район. Туристи гуляли лісами та нашими білими крейдовими горами. Нині неможливо нікуди ходити. Усе заміновано. Ворожі бомби спричинили лісові пожежі, деякі з яких були помітні над лінією дерев у вигляді гігантських хмар. Донецька та Луганська області – це Україна. Росіяни не захоплять моє місто. Все буде Україна», – запевняє мер Костянтинівки.
