Польські підприємці, які бажають побудувати чи розширити завод або придбати уже діючу компанію в Україні, можуть розраховувати на страхування інвестицій, а також на страхування коштів, залучених для реалізації проекту відбудови України

Світовий банк оцінив відновлення української економіки після російського вторгнення у 486 мільярдів доларів. Враховувалося не лише руйнування будівель та іншої інфраструктури, але й загальний вплив війни на українську економіку. За підрахунками Світового банку, зруйновано або пошкоджено приблизно 10% загального житлового фонду, а також 8400 км національних доріг і майже 300 мостів. Роль, яку польські підприємці можуть відіграти у післявоєнній реконструкції України нещодавно обговорили на Європейському економічному конгресі у Катовіце, повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на спецрепортаж польського видання Forsal.

«Наші аналізи свідчать, що потрібна менша сума. Сума, яка оцінена Світовим банком стосується територій, які ще окуповані Росією, або ближче до лінії фронту, де проекти не можуть бути реалізовані. У нинішній ситуації сума, необхідна для інвестицій, менша. Тому наратив варто змінити з матеріальної реконструкції України на модернізацію», – вважає Богдан Завадевич, директор Управління аналізу економічних і геополітичних ризиків у польському банку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK).

Згідно з аналізом BGK, орієнтовні витрати на реконструкцію та модернізацію України у 2024 році становитимуть 15,3 млрд доларів. Найбільше коштів потребує промисловість і сфера послуг – 3,6 млрд доларів, житлово-комунальні послуги – 3,1 млрд доларів. Далі йдуть енергетика – 2,7 млрд доларів, соціальна інфраструктура та послуги – 2,4 млрд доларів, транспорт і логістика – 2,3 млрд доларів.

Проте, якщо казати про територію, то серед підконтрольних українській владі територій найбільші потреби мають Харківська, Київська та Донецька області.

Віце-президент правління та виконавчий директор Unibep Лешек Голембецький сказав, що суми можуть бути вищими, особливо у випадку інфраструктури.

Час війни

Мустафа Найєм, голова Державного агентства з реконструкції та розвитку інфраструктури України, визнав, що сьогодні, коли йде війна, важко говорити про відновлення країни. Оцінюючи витрати, безперечно, варто враховувати економічні моменти та те, що є окуповані росіянами регіони, наприклад Херсонщина, де точно визначити масштаби руйнувань важко.

«Будинки, безумовно, доведеться відновлювати, але виклик сьогодні і майбутнього – це інфраструктура та логістика. Це потрібно для функціонування країни. Сьогодні експорт здійснюється наземним транспортом. Морський порт був зруйнований. Тому потрібно модернізувати дорожню мережу. Це не тільки дорогий процес, але й складний через дефіцит ресурсів. Багато інвестицій неможливо передбачити, тому скласти план можливої ​​реконструкції є величезним викликом. Сьогодні найбільші проекти – незаплановані. Безумовно, важливо буде відновити енергомережу. Потрібні будуть нові мости, оскільки вони масово зруйновані. Це ті інвестиції, які нам потрібні для продовження війни з Росією. А життя вимагає нових шкіл і лікарень, тому я закликаю інвесторів приходити в Україну, щоб на власні очі побачити масштаби руйнувань і вирішити, як вони можуть зробити свій внесок у відбудову та модернізацію країни. У Києві вже працює багато міжнародних компаній. Вони поки що не займаються реалізацією конкретних проектів, але аналізують ринок і його потреби, щоб якомога швидше почати інвестувати. В Україні діють нові тендерні процедури та угода з антикорупційним відомством, завдяки чому для перевірки документів компанії не потрібне рішення суду», – детально розповів Найєм.

Заступник міського голови Маріуполя з питань економічної та інвестиційної стратегії Сергій Орлов підрахував, що тільки на відновлення цього міста необхідно 13,5 млрд євро. Він додав, що йдеться про інвестиції, які будуть здійснюватися роками, а не місяцями.

Підтримка бізнесу

Президент Польсько-української торгівельної палати Володимир Литвин зазначив, що українська держава отримує фінансову та військову підтримку. Однак це також важливо для приватного сектора, оскільки сприяє зростанню економіки. Водночас допомога із Заходу на цю територію не спрямовується.

«Польські компанії повинні скористатися можливістю, яка створюється з цього приводу. Налагоджуйте співпрацю та реалізовуйте проекти. Після перемоги України нарощувати частку ринку може бути вже пізно. Естафету переймають німці та американці. Іншим буде дуже важко пробитися. Інвестиції польських компаній в Україну потребують підтримки. Організації, що підтримують інвесторів, відіграють тут свою роль. Рейтинг України – низький. Це виливається у страхування інвестицій, що відлякує людей від реалізації нових проектів, але фінансовий стан України, незважаючи на війну, яка триває, хороший. Це вплив, серед іншого, реформ, проведених до агресії Росії у 2015–2016 роках», – пояснив Литвин.

За даними Держстату, у 2023 році економічне зростання України склало 5,3%. За перший рік російського вторгнення ВВП України скоротився майже на третину. Влада України сподівається, що у 2024 році зростання економіки становитиме 4,6%.

Катажина Ковальська, віце-президентка правління KUKE, визнала, що страхування дебіторської заборгованості від політичного ризику не є дешевим рішенням. Воно визначається індивідуально, а розмір ставки та премії залежить від вартості продажу, географічних напрямків, галузі, структури отримувача, умов оплати та історії співпраці. Рейтинг країни дуже важливий. Вона зазначила, що KUKE неспроможні знизити вартість такої страховки для України. Правила щодо цього встановлює Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР). Катажина Ковальська сказала, що попри це деякі країни намагаються змінити умови, поєднавши їх із програмою допомоги. Однак поки жодна країна не зважилася на такий крок.

Експерти відзначають, що незважаючи на високу вартість страхування, інвестиції в Україну все одно є прибутковими. Це, у свою чергу, завдяки уряду України, який запровадив податкові пільги для інвесторів.

Катажина Ковальська нагадала, що торік KUKE застрахувала торгівлю з Україною. Польські підприємці, які бажають побудувати або розширити завод або придбати уже діючу компанію в Україні, можуть розраховувати на страхування інвестицій. Агентство також пропонує страхування повернення коштів, залученого для реалізації проекту відбудови України.

«Підприємці, які хочуть долучитися до цього процесу, також можуть розраховувати на підтримку BGK», – нагадав Богдан Завадевич.

Польський фонд

Під час обговорення йшлося про необхідність створення спеціального польського Фонду відбудови України, кошти якого могли б використовувати вітчизняні суб’єкти, зацікавлені працювати в Україні. Звісно, ​​завчасно беручи участь у тендерах на інвестиції та дотримуючись принципу, що необхідні для реалізації проектів матеріали та сировина постачатимуться з Польщі.

«До початку війни в Україні підтримка приватного бізнесу працювала дуже добре. Завдяки йому ми побудували два торгові центри в Україні. Ми очікуємо, що такі програми продовжуватимуться у більших масштабах. Тим паче, що від них виграє і польська економіка. Матеріали для реалізації проектів в Україні будуть надходити з Польщі. Відбудова України розпочнеться найближчим часом, оскільки інвестиційні потреби країни величезні. Зараз така ситуація, що компанії з Японії та Кореї з’являються в Україні, тому що у них є гроші. Але вони не інвестують, а просто запитують про можливість співпраці. Вони знають, що ми маємо досвід роботи на цьому ринку, – сказав Лєшек Ґоломбецький.

Під час дискусії звернули увагу на те, що не лише відсутність достатньої фінансової підтримки є перешкодою для польських компаній для входу та роботи на українському ринку.

«Крім того, в Україні не вистачає фахівців і робітників. Тому є ризик, що реалізувати задумані проекти буде нікому. Працювати там фізично теж не буде кому. Крім того, існує величезний ризик відключення світла, що вже загрожує безперервній роботі виробничих цехів, – зазначив Богдан Завадевич.

Було також цікаво, чи зможуть польські будівельні компанії впоратися, якщо кошти з КПО будуть вивільнені назавжди, і таким чином розпочнуться інвестиції в Польщі. Тим паче, що їх накопичення передбачається. Тому можливостей вести проекти на обох ринках може не бути.

«Якщо говорити про хорошу макроекономічну ситуацію, то Україна завдячує притоку зовнішніх коштів. Він стабільний, але це не результат гри ринкових факторів, – зазначив Богдан Завадевич.

Він також згадав новий інструмент ЄС «Ukraine Facility», який покликаний надати цій країні фінансову підтримку на 2024–2027 роки, а отже, допомогти у відбудові, реконструкції та модернізації. Його вартість сягає 50 мільярдів євро у формі грантів і позик.

Для отримання фінансових ресурсів український уряд розробив т. зв «План Україна», тобто програма змін та інвестицій у цю країну. Він представляє бачення реконструкції та модернізації України та запланованих реформ на шляху до членства в ЄС.

Також йшлося про те, чи може польське головування в ЄС щось змінити в ситуації України чи прискорити її членство в Євросоюзі.

«Немає жодного заходу, який відкрив би Україні шлях до ЄС. Ми допомагаємо серцем, але домовляємося розумом», – підсумував Якуб Вишневський, заступник держсекретаря Міністерства закордонних справ Польщі, додавши, що важливо, аби Україна не зійшла зі шляху необхідних реформ і боротьби з корупцією.