Якщо Трамп переобереться і дотримуватиметься своїх антинатівських настроїв, першою жертвою стане Україна, яка втратить військову допомогу

НАТО, найуспішніший військовий альянс у світі, нещодавно відсвяткував своє 75-річчя. Деякі побоюються, що це, можливо, була остання річниця, коли Сполучені Штати відігравали в альянсі провідну роль. Колишній президент США Дональд Трамп як і раніше вважає Північноатлантичний союз застарілим. За його словами, у разі переобрання він буде закликати російських лідерів робити «все, що вони, чорт візьми, захочуть» з державами-членами, які не платять того, що він вважає достатнім для оборони. Друге президентство Трампа може мати серйозні наслідки для європейської безпеки. Про це йдеться в аналітичній публікації Ганса Біннендейка, Річарда Гукера та Александра Вершбоу, наукових співробітників Атлантичної ради на сторінках Foreign Affairs, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Прихильники Трампа стверджують, що він блефує, аби змусити Європу збільшити витрати на оборону. Але колишні американські чиновники, які тісно співпрацювали з Трампом у НАТО під час його перебування на цій посаді, включаючи одного з нас (Гукера), переконані, що він вийде з альянсу у разі переобрання. Трамп вкрай незадоволений більш поміркованими радниками, які тримали його під контролем під час першої каденції. Якщо він потрапить до Білого дому у 2025 році, такі захисні бар’єри зникнуть.
Конгрес США також занепокоєний. Нещодавно в країні був ухвалений закон, який забороняє президенту виходити з НАТО без схвалення Конгресу — або двома третинами голосів у Сенаті, або на підставі акту обох палат Конгресу. Але Трамп міг би обійти цю заборону. Він уже висловив сумніви щодо своєї готовності дотримуватися 5 статті угоди НАТО про взаємну оборону. Припинивши фінансування, відкликавши американські війська і командування з Європи та заблокувавши важливі рішення у Північноатлантичній раді (вищому дорадчому органі НАТО), Трамп може різко послабити Північноатлантичний союз, не покидаючи його офіційно. Навіть якщо він не відкличе американську підтримку повністю, нинішня позиція Трампа щодо НАТО і його незацікавленість у підтримці України, якщо вони будуть прийняті в якості національної політики, підірвуть довіру європейців до американського лідерства та військової рішучості.

Покинута Європа
Якщо Трамп переобереться і дотримуватиметься своїх антинатівських настроїв, першою жертвою стане Україна. Трамп виступив проти додаткової військової допомоги Києву і продовжує підлещуватись до президента Росії Владіміра Путіна. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг уже намагається посилити допомогу Україні, координуючи її під егідою Альянсу, а не контактної групи з оборони України під керівництвом США. Якщо Сполучені Штати послаблять або припинять свої оборонні зобов’язання перед Європою за Трампа, європейські країни відчують себе більш вразливими і, можливо, будуть дедалі неохочіше відправляти Україні військову допомогу. У разі різкого скорочення допомоги Київ може бути змушений укласти невигідну угоду з Москвою, яка зробить Україну вразливою державою для Росії у військовому та економічному аспектах. Якщо обороноздатність України повністю впаде, жорстокі репресії і примусова русифікація очікують близько 38 мільйонів людей.
Катастрофічні наслідки з цього тільки розпочнуться. Ослабленому НАТО буде важко створити ефективні традиційні засоби стримування подальшої російської агресії. Росія зараз витрачає 6% свого ВВП на оборону, а її авторитарний лідер прагне зміцнити своє правління над тим, що він називає «рускім міром» – невизначеним географічним простором, який простягається далеко за межі міжнародно визнаних кордонів його країни. Москва могла б відносно швидко відновити свої збройні сили. Після підпорядкування всієї України Путін, ймовірно, зосередить свою увагу на країнах Балтії — членах НАТО, на яких поширюється парасолька безпеки Альянсу, але які Путін називає історичними російськими землями. Якщо традиційні сили стримування НАТО будуть ослаблені через припинення підтримки з боку США, у Росії виникне спокуса до більш нахабних дій.

Нині країни НАТО разом витрачають на оборону 2% ВВП, але за відсутності підтримки з боку США європейські армії ще недостатньо підготовлені, оснащені і здатні боротися проти великої держави-супротивника. Європа й досі сильно залежить від Сполучених Штатів у кількох важливих сферах. Сама по собі вона позбавлена багатьох ключових інструментів, необхідних для успішної оборони, включаючи можливості повітряних перевезень, дозаправки у повітрі, протиповітряної оборони, космічних засобів і оперативної розвідки — все це забезпечується в основному Сполученими Штатами. Без американської допомоги НАТО значною мірою втратило б свою військову перевагу над Росією. Оборонна промисловість Європи залишається сильно роздробленою, а створення необхідних оборонних потужностей для компенсації втрати американської підтримки може забрати багато років.
У випадку виходу США із НАТО, ослаблення ядерного стримування серйозно посилить проблему традиційного стримування озброєнням у Європі. Ядерна зброя лежить в основі прихильності Сполучених Штатів до захисту своїх союзників, а їх ядерний потенціал є основою потенціалу стримування НАТО. Якщо Трамп закриє американську ядерну парасольку, Європі доведеться покладатися менш ніж на 600 британських і французьких стратегічних ядерних боєголовок, що становить лише малу частку від загальної чисельності російських збройних сил, які налічують понад 5000 стратегічних і тактичних ядерних боєголовок. Оскільки у Європи немає тактичної ядерної зброї, вона може сподіватися стримати тактичну ядерну атаку Росії, тільки погрожуючи ескалацією на стратегічному рівні, у що Москва не надто повірить. У спробі відлякати європейців від підтримки України Росія неодноразово натякала, що може застосувати тактичну ядерну зброю. На відміну від США, Франція та Великобританія не розширили свої сили ядерного стримування для захисту союзників. Якщо Вашингтон покине Європу напризволяще, Москва, можливо, вважатиме, що зможе успішно вдатися до ядерного шантажу для захоплення території держав-членів НАТО.
Без лідерства США в НАТО було б важко підтримувати згуртованість та єдність між членами альянсу. Часто потрібен сильний голос Америки, аби дійти консенсусу серед різнорідних держав-учасниць. Від моменту заснування НАТО американський генерал очолював командну структуру організації, здійснюючи нагляд за військовою діяльністю усіх держав-членів НАТО. Сумнівно, що будь-яка інша країна Північноатлантичного союзу могла б зіграти цю роль.
НАТО без Сполучених Штатів могло б і далі покульгувати, але більш імовірно, що Північноатлантичний союз взагалі розвалився б. Європейський союз не в змозі найближчим часом посісти місце НАТО, оскільки його військовий потенціал обмежений і він більше здатний справлятися з регіональними кризами, аніж вести великі війни. Навіть якщо НАТО виживе без активної участі Америки, проблеми, пов’язані з розділеним керівництвом, неадекватними можливостями стримування і наполегливим супротивником, підвищать ризик війни з Росією, великою державою, яка прагне знищити ліберальний міжнародний порядок.
Наслідки
Збиток буде завдано не лише Європі. Якщо Трамп забажає вийти з НАТО, щоб покарати союзників за їх неадекватні витрати на оборону, то чому Сполучені Штати повинні виконувати зобов’язання перед своїми азіатськими союзниками, багато з яких нині витрачають навіть менше, ніж країни НАТО? Наразі оборонні відносини між Сполученими Штатами та їхніми союзниками в Азії, такими як Австралія, Японія та Південна Корея, зміцнюються з огляду на провокації Китаю. Проте нестача певності у зобов’язаннях США цілком може призвести до того, що деякі з цих країн почнуть розробляти ядерну зброю, щоб компенсувати ядерні переваги Китаю і Північної Кореї, підриваючи крихку стабільність, яка зберігалася в регіоні протягом десятиліть. Послаблення глобального лідерства США також матиме вкрай негативні наслідки на Близькому Сході, де для боротьби з терористичними загрозами необхідні американські збройні сили.

Економіка Сполучених Штатів також може постраждати. Якщо збій системи стримування призведе до загальної війни з Росією або Китаєм, економічні витрати будуть приголомшливими. Лише кілька бойовиків-хуситів в Ємені змогли порушити світове судноплавство своїми нападами у Червоному морі. Уявіть наслідки війни між великими державами. Більше того, торгівельні відносини часто є наступними після безпекових. У 2023 році обсяг двосторонньої трансатлантичної торгівлі товарами перевищив 1,2 трлн доларів. Сполучені Штати інвестували в європейську промисловість близько 4 трлн доларів. Близько п’яти мільйонів американців працюють на підприємствах, що належать європейським компаніям. Сполучені Штати мають величезний економічний інтерес у підтримці миру в Європі.
Сполучені Штати уже бували в такій ситуації. Перед обома світовими війнами Вашингтон прагнув нейтралітету. Жодна зі спроб ізоляціонізму не спрацювала і лише завадила Сполученим Штатам допомогти стримувати агресорів у цих війнах. Зрештою Сполучені Штати були втягнуті в обидва конфлікти. Після Другої світової війни, усвідомивши небезпеку ізоляціонізму, Сполучені Штати продовжили свою діяльність і проклали шлях до створення НАТО і 75 років відносного миру в Європі. Сполучені Штати не повинні забувати болісних уроків минулого століття. Адже це може підірвати їх глобальне лідерство, міжнародний порядок, і зробити світ вразливим для авторитарного правління.
Перекладач: Олександр Колодюк
