Україна стала випробувальним полігоном для передових бойових дій, включно з безпілотниками та іншими транспортними засобами, здатними виконувати частину своїх завдань автономно за допомогою штучного інтелекту

У сонячний, теплий вівторок наприкінці квітня 2024 року біля військового полігону під Києвом вишикувалася черга з автомобілів, пасажири яких прагнули поглянути на майбутнє війни. Поки водії чекали на можливість в’їхати, над головою кишіли полчища травневих жуків. Над ними дзижчали більші конкуренти-роботи: військові дрони, що перетинають небо. Про це йдеться у спеціальному репортажі Politico, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Тут було багато технічних фахівців і солдатів, які зібралися на полі, щоб протестувати свої останні інновації. Серед них був український стартап Swarmer. Зареєстрована у Делавері (США) та з офісами у Румунії та Польщі, компанія могла продемонструвати дещо особливе: дрони, які використовують штучний інтелект для спільної роботи у вигляді скоординованої зграї.

Команді з п’яти інженерів Swarmer знадобилося близько 20 хвилин, щоб підготувати дрони до виконання місії: знайти та знищити дві цілі, які заховані десь у полі. Зазвичай дронам потрібні оператори, які оснащені контролерами у стилі відеоігор та окулярами, аби бачити через камери. Для цього випробування Ярослав Шерстюк, колишній офіцер української армії, планував запустити три розвідувальні дрони і два більші бомбардувальники.

Він вказав цілі на карті, натиснув старт і відкинувся на спинку стільця. Два розвідувальні дрони злетіли.

«Кожен із них самостійно визначав кращу траєкторію, виходячи з можливого рельєфу місцевості чи інших потенційних перешкод, які ми вказали на карті», — розповів Шерстюк, спостерігаючи за їх просуванням на своєму екрані.

Два бомбардувальники полетіли за ним. Тільки останній маленький дрон залишився позаду.

Бомбардувальники знайшли свої цілі. Шерстюк схвалив атаку, а потім зателефонував синові, поки дрони завдавали удару. Останній дрон кинувся вперед.

«Перевіряється, чи знищили бомбардувальники ціль. Командування зазвичай вимагає підтвердження знищення або пошкодження, тому воно і робить це», – пояснює Шерстюк.

У процесі затягування війни, Україна перетворюється на випробувальний полігон для передових бойових дій, включно з безпілотниками та іншими транспортними засобами, здатними виконувати частину своїх завдань автономно за допомогою штучного інтелекту.

Сергій Купрієнко, 39-річний засновник та виконавчий директор Swarmer, вважає, що його зграї дронів можуть бути розгорнуті цього року.

«Ми вже пройшли перші бойові випробування», – зазначив він.

Дозволяючи одному оператору керувати кількома дронами, Swarmer прагне пом’якшити проблему нестачі людей, через яку в останні тижні збройні сили України опинилися у скрутному становищі. Використовуючи штучний інтелект, дрони компанії будуть автономно реагувати на мінливі обставини та комунікувати один з одним, щоб організувати виліт.

«Дрони зі штучним інтелектом можуть за секунди зробити те, на що в людини пішло б кілька годин, просто тому, що ми повільно обробляємо великі обсяги інформації. Зграї ефективні, адже досвідчений оператор дрона може ефективно працювати з десятками дронів одночасно», – повідомляє Купрієнко.

Він наголосив, що рішення про атаку цілі завжди ухвалюватиме людина. Тим не менш, він не зміг утриматися від посилання на наукову фантастику, яка неминуче витає у будь-якій розмові про бойові роботи зі штучним інтелектом.

«Моя мета – створити правильну версію Термінатора, яка захистить нас і допоможе нашій армії», – зізнається Купрієнко.

Україна використовує штучний інтелект, щоб зберегти перевагу у сфері безпілотників

Технології були стрижнем спротиву України з того самого моменту, як російські танки перетнули її кордони у лютому 2022 року. Демографія — населення Росії у 144 мільйони людей проти 38 мільйонів в Україні — зробила перевагу Москви у живій силі й техніці недосяжною.

Дрони – військові моделі або дешеві моделі для аматорів – уособлюють цю стратегію. На полі бою вони всюди: сканують місцевість для виявлення цілей з точністю, що дозволяє заощаджувати боєприпаси, скидають гранати або таранять у стилі камікадзе російську техніку, спорядження та війська. Месенджер Telegram переповнений відеороликами, на яких українські дрони, оснащені вибухівкою, пурхають навколо російських солдатів і танків, як злі смертоносні комарі. Росія також значною мірою спирається на безпілотники як імпортовані у союзників, так і вироблені всередині країни.

«Дрони розширили буферну зону між українськими та російськими бойовиками з кількох кілометрів до цілих 20 км. Все, що ви помістите у цю сіру зону, може бути знищене дронами», – повідомив Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації України.

Їхню ключову роль було офіційно визнано у лютому 2024 року, коли президент України Володимир Зеленський створив новий рід військ: Сили безпілотних систем, які повністю призначені для роботи з повітряними, наземними та морськими безпілотниками. Через кілька днів уряд оголосив, що Україна планує виготовити понад мільйон дронів до кінця 2024 року.

Навіть якщо нещодавно оголошений приплив американських боєприпасів допоможе Україні диверсифікувати свій підхід, дрони нікуди не подінуться.

«Щойно додаткова артилерія знову стане доступною, українці менше використовуватимуть [комерційні дрони]. Але у середньостроковій перспективі ми побачимо розробку набагато ефективніших дронів, які доповнюватимуть і відбиватимуть артилерію з погляду їхньої ефективності», — вважає Торстен Рейл, співгенеральний директор загальноєвропейської компанії із захисту штучного інтелекту Helsing, яка працює з українським урядом.

Виклик для України полягає у тому, що Росія усвідомила руйнівну силу цієї технології та вдалась до радіоелектронної війни — розгортання транспортних засобів, покритих параболічними антенами, для придушення радіочастот, на які покладаються українські оператори дронів.

«Росія має станції перешкод кожні 10 кілометрів на лінії фронту, тому успішний підхід України з використанням дронів не працює так добре, як раніше», — підкреслює Рейл.

Крім відключення дронів від їхніх операторів, перешкоди можуть заважати роботі систем навігації, таких як GPS. Російська технологія може визначити місцезнаходження операторів дронів, яким у багатьох випадках необхідно залишатися у межах прямої видимості своїх машин і помітити їх для артилерійських ударів. Побоювання щодо перешкод та інших видів радіоелектронної боротьби сприяли небажанню Вашингтона надавати Києву шпигунські дрони Reaper американського виробництва.

Щоб зберегти свою перевагу, Україна спробувала перейменувати себе на технологічного прискорювача у галузі війни з використанням дронів, працюючи з місцевими та західними компаніями над розробкою засобів протидії, їх тестуванням та розгортанням на полі бою.

В авангарді знаходиться урядова програма під назвою Brave1, яка об’єднує шість міністерств, створена на зразок Відділу оборонних інновацій США (DIU), тобто підрозділу Міністерства оборони, якому доручено сприяти військовому розгортанню комерційних технологій.

«Всі казали: «Давайте створимо українське DARPA, тобто агентство з військових досліджень Міністерства оборони США. Але DARPA більше займається складними теоретичними інноваціями. Brave1 зосереджений на розробці рішень, які можна розгорнути», – каже Борняков.

Приблизно через рік після її запуску, близько 700 винаходів було схвалено для використання у Збройних Силах України; близько 40 людей потрапили на фронт.

За словами Борнякова, після того, як буде визначено робочий прототип, державну сертифікацію можна буде отримати лише за 21 день.

Brave1 підтримує стартапи, які працюють у сфері медичних технологій, логістики та кібербезпеки, а також в інших галузях. Але її головним пріоритетом є безпілотні системи.

«Мета полягає в тому, щоб на полі бою боролися роботи, а не люди», – повідомляє Борняков.

З огляду на російські перешкоди, досягнення цієї мети часто зводиться до одного: штучного інтелекту, використання величезних обсягів даних — зображень, тексту, аудіо, відео, радіосигналів — щоб навчити дрони діяти самостійно. Розвідувальні дрони використовують розпізнавання зображень, щоб позбутись GPS або виявити та ідентифікувати замасковані військові цілі. Вибухонебезпечні дрони-камікадзе можна навчити продовжувати політ, навіть якщо вони втратять контакт зі своїми операторами.

«Штучний інтелект може допомогти захопити ціль, а потім автоматично – без зв’язку або в умовах придушення системами РЕБ супротивника – дати можливість дрону вразити ціль», – заявив Михайло Федоров, віце-прем’єр-міністр України.

Він розповів, що 10 компаній в Україні, розробляють технології штучного інтелекту, які допоможуть дронам наближатися до цілей.

Запропонована технологія може далеко не дотягувати до роботів типу Термінатора: в Україні команду розпочати бій, як і раніше, ухвалює людина. Але як довго?

«Якщо ви думаєте про штучний інтелект як про дрони, які автономно і незалежно ухвалюють якісь рішення, завдавати або не завдавати ударів по чомусь, такого поняття поки не існує. Але я думаю, що це має певне майбутнє», — сказав Федоров.

В інтерв’ю Associated Press у 2023 році він був відвертішим: автономні дрони-вбивці, за його словами, є «логічним і неминучим наступним кроком».

Майбутнє війни пишеться в Україні

Питання, наскільки сильно штучний інтелект впливає полі бою, є предметом суперечок. Джим Акуна, колишній офіцер ЦРУ та засновник школи операторів дронів Baltic Ghost Wing Center в Естонії, налаштований скептично.

«Це все видача бажаного за дійсне, це не реальність», – наголошує він.

На думку Франца-Стефана Гаді, наукового співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень, автономні системи озброєння, як і раніше, не мають сенсу з точки зору аналізу витрат і вигод.

«Жодна з цих платформ нині не перебуває на тому етапі, коли їх можна буде справді розгортати у великому масштабі, послідовно та без величезної інфраструктури підтримки», – зазначає Гаді.

Не дивно, що технологи дотримуються іншої думки.

«Якщо ви збільшите масштаб, це буде схоже на пілотні проекти. Але коли ви зменшуєте масштаб, то можете бачити, що саме так зараз ведеться війна», – каже Луїс Мослі, віце-президент американського гіганта штучного інтелекту Palantir, який працює в Україні.

Пітер Сінгер, військовий аналітик та автор бестселера 2009 року «Wired for War», вважає, що війна в Україні відіграє аналогічну роль, як і громадянська війна в Іспанії, яка послужила генеральною репетицією нових методів й технологій для Другої світової війни. Сучасна танкова війна та повітряні бомбардування, відбиті у драматичній творчості Пабло Пікассо «Герніка», можливо, були викувані в іспанському горнилі.

«В оборонних колах точаться суперечки про те, що в Україні, так, є дрони, але також є окопи та гармати, тож насправді нічого не змінюється», — сказав Сінгер.

Це все одно, що подивитися на Іспанію 1936 року і сказати: Вони ще використовують гвинтівки, ігноруючи при цьому той факт, що є нові технології, такі як повітряні бомбардування.

«Поки Україна та Росія воюють, усі інші країни світу спостерігають та навчаються. І вони дивляться і дізнаються не про окопи, а про використання дронів та штучного інтелекту та про те, як це поєднується», — зазначає Сінгер.

Україна залучила десятки західних оборонних й технологічних компаній, які бажають протестувати чи прорекламувати свої пропозиції в умовах бою.

«Якщо компанії хочуть щось зробити у сфері оборонних інновацій, то мають бути в Україні. Україна безперечно є найдинамічнішою інноваційною екосистемою у світі», – запевняє Наталія Кушнерська, головний операційний фахівець Brave1.

Однією з таких компаній є Quantum Systems, яка розгорнула в Україні 400 розвідувальних дронів з контрактом на постачання ще 800 і, зрештою, на будівництво заводу в країні.

Компанія викликала фурор навіть у Кремнієвій долині: німецько-американський мільярдер Пітер Тіль є інвестором, а Сейбел зустрівся з емісарами венчурної компанії Sequoia.

Дрони Quantum Systems коштують дорого, по 200 000 євро кожен, але вони використовують штучний інтелект для подолання радіоелектронних перешкод за допомогою попередньо завантажених карт та орієнтирів для навігації у середовищі, де немає GPS, а також машинного зору для виявлення ворогів.

«Ви можете повністю виключити операторів із процесу», – каже Сейбел.

Хоча дрони Quantum System працюють лише як коригувальники, Сейбел вважає, що український досвід переконав його створити нову компанію під назвою Stark Defense для розробки автономної зброї з можливістю повного удару.

«Якщо ми не хочемо, щоб наші діти у майбутньому билися з китайськими військовими роботами, нам доведеться самим почати працювати над роботами. Stark Defense ще певною мірою перебуває у «прихованому» режимі — набирає співробітників, шукає венчурні інвестиції — але теоретично вона зможе впровадити свої продукти у короткий термін. Ми будемо розгортати сили щоразу, коли вони готові, а українці вирішать це зробити», – стверджує Сейбел.

Автономна зброя: «Момент Оппенгеймера нашого покоління»

Серед людей, які спостерігають за тим, що відбувається в Україні, є ті, хто прагне завадити цій технології будь-коли реалізуватись. Наприкінці квітня 2024 року делегати зі 143 країн приєдналися до активістів, вчених та як мінімум одного журналіста у прикрашеній каріатидами залі імператорського палацу Хофбург у Відні, щоб взяти участь у найбільшій в історії конференції з автономних систем озброєння.

Над бюстом імператора Франца Йосипа ХІХ століття на екрані відображалися цифрові зображення автономних дронів, які спустошують міста з ефектами, схожими на феєрверки. Поруч блакитна фігура Арнольда Шварценеггера, який народився в Австрії, приваблювала відвідувачів червоними очима, що світилися, і сталевою скелетною усмішкою.

«Це «момент Оппенгеймера» нашого покоління. Автономні системи озброєння незабаром заповнять поля боїв у світі… Технології розвиваються із шаленою швидкістю, а політика відстає», — сказав аудиторії міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг.

Він поступився словом Яану Таллінну, естонському технологічному підприємцю, який застеріг від небезпек штучного інтелекту. За його словами, ризик, пов’язаний з автономною зброєю (або роботами-вбивцями, як їх називають критики), полягає у «суїцидальній гонці озброєнь» за велику автономію. Масові вбивства стануть механізованою та простою справою. Дрони, якими керує штучний інтелект, будуть використовуватися терористами для вбивств або нападу на цивільне населення.

«Коли ви обираєте швидкість, то втрачаєте контроль», – підкреслює Таллінн.

На думку Ентоні Агірре, виконавчого директора аналітичного центру «Інститут майбутнього життя», проблема не стільки в тому, що відбувається в Україні безпосередньо зараз, а у тому, що відбудеться, коли у гру вступлять такі держави, як Китай і США.

«Якщо у транспортному контейнері опиниться півмільйона дронів, здатних злетіти і вбити приблизно півмільйона людей – це зброя масового знищення», – заявив Агірре.

Рішенням, як сказав Шалленберг, є «юридично обов’язковий міжнародний інструмент» — договір, який забороняє повністю автономну зброю, дії якої не можуть бути спрогнозовані або пояснені (алгоритми штучного інтелекту, як відомо, непрозорі) їхніми операторами.

Олександр Кментт, австрійський дипломат, який організував конференцію, заявив, що мета полягає у тому, щоб заборонити «зброю, розроблену таким чином, аби її не можна було використовувати відповідно до міжнародного гуманітарного права».

Міністр закордонних справ Австрії визнав, що багато країн, зокрема США та Росія, виступають проти цієї ініціативи, і чітко дали про це зрозуміти під час конференції.

Минулого літа заступник міністра оборони США Кетлін Гікс оголосила, що Пентагон прагне створити тисячі «непридатних, автономних систем», здатних «подолати найбільшу перевагу [Китаю] – масу».

На початку травня 2024 року міністр ВПС США Френк Кендалл здійснив поїздку на керованому штучним інтелектом літаку F-16 – буде створено 1000 таких безпілотних бойових літаків, перший з яких запустять у небо до 2028 року. Повідомляється, що вони тестують оснащених гвинтівками собак-роботів, здатних сканувати поле бою у пошуках цілей, перш ніж запросити дозвіл на атаку.

На початку 2023 року Агентство оборонних інновацій Франції оголосило тендер на дві національні розробки з розробки дронів-камікадзе, частина з яких буде доставлена ​​до України найближчим часом.

Китай також розробляє дрони зі штучним інтелектом. Їхні військові провели випробування дронів, здатних довести атаку до вибухового завершення після того, як були відрізані від своїх операторів. Президентка Тайваню Цай Інвень заявила, що черпала «велике натхнення» з використання автономної зброї в Україні, і пообіцяла скоротити розрив у безпілотниках із Пекіном. Іран і, звичайно ж, Росія також працюють над інтеграцією штучного інтелекту.

«Той факт, що, можливо, не усі погодяться з цим на самому початку, вірогідно, є перешкодою, але не виправданням», – зазначає Шалленберг.

Він вказав на попередні договори щодо наземних мін та касетних боєприпасів як на приклади правил, які, хоч і не підтримуються усіма, включаючи США, але встановлюють базовий рівень порядності.

«Країни, які не дотримуються правил — навіть якщо вони не ратифікували договір — тепер почуваються зобов’язаними порозумітися», — стверджує Шалленберг.

Для Сінгера, військового футуриста, Рубікон автономної зброї уже перейдено.

«Автономія була великою червоною лінією і ми перетнули її без особливого шуму. Якщо ваше бачення майбутнього прогнозує використання більшої кількості роботизованих систем на кінці довгого повідця, то ворог планує перерізати його за допомогою електронної війни. Тоді у вас буде вибір: або нічого не робити, або досягти більшої автономії», – зазначає Сінгер.

Українська делегація на Віденській конференції не робила заяви, але Федоров зазначив, що не вірить у «швидкі рішення про обмеження таких технологій, оскільки вони активно розвиваються і досі немає сталого досвіду про їх можливий вплив.

«Я впевнений, що питання обмеження використання штучного інтелекту має бути вирішене. Після нашої перемоги», – резюмував Федоров.