Новий наступ Росії через північно-східний кордон України очікувався уже кілька місяців, але він все одно здивував українських солдатів

125-а бригада територіальної оборони України, що розтягнулася приблизно на ділянці кордону Харківської області з Росією, використала розвідувальні дрони для щоденного спостереження за тим, як Москва неухильно нарощує сили для можливого нападу. Але того ранку, 10 травня 2024 року, бригада втратила усі відеотрансляції через російські радіоелектронні перешкоди. Її пристрої Starlink вийшли з ладу, вперше після російського вторгнення у лютому 2022 року. Про це йдеться у спецрепортажі The Washington Post, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«У якийсь момент ми залишилися повністю сліпі. Це була найбільша проблема, ми не бачили, як вони пересувалися, ми працювали тільки по рації або по телефонах, де вони ще працювали», – розповів 53-річний командир підрозділу дронів у бригаді, сержант з позивним «Артист».

За його словами, живлення для дронів «просто зникло».

За лічені дні росіяни захопили вдруге близько 50 квадратних миль території вздовж кордону, скориставшись моментом особливої ​​вразливості українських військових.

Пакет допомоги США, який включає фінансування цінних боєприпасів для артилерії та протиповітряної оборони, застряг у Конгресі більш ніж на шість місяців, внаслідок чого війська на лінії фронту часто не могли вести вогонь у відповідь, оскільки їх позиції зазнавали ударів.

Тим часом, незважаючи на те, що військовослужбовці протягом кількох місяців скаржилися на нестачу особового складу та крайню втому, уряд у Києві повільно нарощував мобілізацію, внаслідок чого на деяких ділянках фронту спостерігається критичний дефіцит людей.

Але бойові успіхи Росії останніми днями були не лише наслідком невдач України.

Українські військові з небажанням визнають, що їхній ворог став розумнішим і адаптованішим, особливо завдяки технологічним досягненням, таким як електронна війна. Це різкий контраст із першим роком вторгнення, коли власні помилки та самовпевненість Росії дозволили українцям утримувати ключові міста, а потім звільняти великі ділянки території в успішних контрнаступах.

Нові наступи Росії у Харкові та сусідній Донецькій області викликали питання про життєздатність оборони України — не лише чи зможе Київ виконати свою обіцянку та вигнати усіх загарбників, але й про те, чи зможе Росія незабаром здолати українські збройні сили та захопити більше території.

Останній напад на кордоні із Харковом змусив Україну перенаправити частину резервів на північ, потенційно ставлячи під загрозу інші позиції. Навіть спостерігаючи за тим, як росіяни нарощують сили, «Артист», командир безпілотників 125-ї бригади сказав, що українці значною мірою не здатні побудувати ті укріплені лінії оборони, на які зараз звертають увагу уряд та військове командування.

Власна багатошарова мережа російських протитанкових пірамідальних блоків «зуби дракона», мін та бетонованих окопів виявилася ефективною проти південно-східного контрнаступу України минулого літа.

Президент України Володимир Зеленський у квітні 2024 року навіть відвідав кордон із Харковом, щоб оглянути нещодавно посилену оборону. Але «Артист» та інші солдати заявили, що кожного разу, коли дислоковані тут підрозділи намагалися побудувати укріплені лінії, росіяни, використовуючи власні розвідувальні дрони, відстежували їхню діяльність і відкривали по них вогонь.

Потрібні були екскаватори та інше інженерне обладнання, але їх не привезли, оскільки росіяни могли легко його знищити.

Українські солдати заявили, що, особливо з огляду на відставання американської допомоги, їм не вистачає коштів для вогню у відповідь і часу для створення сильнішої оборони. Білий дім також заборонив українцям використовувати надану США зброю для завдання ударів по Росії, незважаючи на те, що росіяни стріляли по них з-за кордону.

«Артист» розповів, що солдати його підрозділу копали землю лопатами вночі.

«Ми намагалися зробити все, що могли, але це не те саме. Оскільки грунт тут дуже важкий, його можуть копати машини, а також техніка, яка може встановлювати бетонні укріплення. Ми не змогли цього зробити. Боєприпаси, артилерія могли нас захистити. …У такі моменти люди могли б працювати. Але, на жаль, ми багато витратили часу. Понад півроку було витрачено марно, тому що ми не змогли цього зробити», – підкреслює «Артист».

Росія вміло вибирала точки атаки, переміщаючись між річками, які можна було використовувати як природне укриття.

Напад на Вовчанськ, невелике місто, оборону якого російські війська уже прорвали, може дати Росії можливість просунутися до Куп’янська, міста, звільненого українськими військами у вересні 2022 року. Другий фланг атаки, у бік села Липці, може надати РФ кращі можливості для обстрілів Харкова.

Масштаб і мета нового наступу Росії на Харків залишаються незрозумілими, але експерти кажуть, що на даному етапі захоплення Харкова є недосяжним, частково через брак власних солдатів. Росія збільшила набір контрактників і значно збільшила вступні бонуси для чоловіків, які бажають воювати, — майже до 10 000 доларів у деяких регіонах, що приблизно у 15 разів перевищує середню зарплату по країні.

«Росія назвала це обмеженим вторгненням у «буферну зону», а не спробою одночасно окупувати весь Харків. Однак це може бути першим етапом масштабнішого довгострокового плану», – зазначає Дара Массікот, старша наукова співробітниця програми «Росія та Євразія» у Фонді Карнегі за міжнародний мир.

Буферна зона покликана захистити Бєлгородську область Росії, що межує з Харковом, від повторних ударів України. Це один із небагатьох регіонів Росії, де жителі відчувають постійний та прямий вплив війни, яка зруйнувала українські міста та позбавила життя мільйонів людей.

Виступаючи з Китаю під час державного візиту, сам президент Росії Володимир Путін заявив, що операція була спрямована лише на створення буферної зони для захисту Бєлгорода після неодноразових нападів на місто.

«Російські війська, що борються у Харківській області, схоже, набираються з нових підрозділів, які були навчені або відновлені всередині Росії. Пріоритетом для РФ залишається захоплення Донецької області. Цікаво, що Москва не вивела війська з Донецька для підтримки нового наступу на Харків», – додала Массікот.

Однак для відбиття штурму Харкова Україні довелося надіслати підкріплення з Донецької та Луганської областей. Одна з перенаправлених бригад — «Хартія» Нацгвардії — тепер має підрозділи на кордоні.

Командир «Хартії» полковник Ігор Оболенський повідомив, що російські війська шість разів намагалися штурмувати позиції його солдатів. Застосовуючи тактику, аналогічну до тієї, яку російські війська використовували при захопленні українського міста Бахмут минулого року, групи піхоти атакували хвилями. Але зараз у групах понад 15 солдатів, сказав Оболенський, — удвічі більше, ніж у Бахмуті.

«Раніше вони ходили і розтягувалися, по три людини, і робили невеликі атаки. Зараз вони досягають великих успіхів. По 20 чоловік намагається вбігти і кинути гранати», – зазначає Оболенський.

Росіяни також скидають авіабомби, іноді вагою у півтонни, кожні 15-20 хвилин, повідомив командир розвідувального підрозділу в «Хартії» з позивним «Навігатор». На відміну від ракет самі бомби не можуть бути перехоплені засобами ППО після їх скидання з російських літаків. Це одна з причин, через яку українці просять надати винищувачі F-16, які зможуть кинути виклик бомбардувальникам.

Часті авіаудари означають, що українським збройним силам доводиться постійно змінювати свої позиції, іноді кілька разів на день. Якщо їх помітять, то одразу впаде бомба. «Навігатор» повідомив, що перед завданням удару над районом пролетить російський безпілотник із можливостями радіоелектронної боротьби, щоб порушити зв’язок.

«Я думаю, вони спробують пробратися сюди якнайдалі, поки їх не зупинять. А якщо й закріпляться, то з бетонними укріпленнями. І з нашого досвіду ми знаємо, що у них це непогано виходить. Вони дуже швидко вибудовують свої лінії оборони, тому ми зробимо все можливе, щоб завадити їм», – запевняє «Навігатор».