Із в’язниці на фронт: як відбувається мобілізація українських засуджених на війну проти Росії

За даними Міністерства юстиції України, із майже 20 000 ув’язнених, які можуть бути мобілізовані, на даний момент відповідну заяву подали 3 000 засуджених

Фото: sich-pravo.org

Група чоловіків під охороною йде вздовж високих сірих стін із колючим дротом. Дехто незабаром зможе змінити бежевий тюремний одяг на уніформу. На початку травня 2024 року український парламент ухвалив новий мобілізаційний закон, який дозволяє засудженим подати заяву на службу до армії із місць позбавлення волі. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TagesSchau, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

В’язень Володимир Баран вважає, що це добре і не боятиметься неповаги з боку інших солдатів.

«Це хороший закон, тому що всі українці мають захищати нашу країну», – вважає він.

Його співкамерник Олег Омельтюк висловлюється більш тверезо: «Насамперед, це шанс вибратися звідси».

Засуджені мають виконувати умови

Цією можливістю може скористатися не кожен із приблизно 65 000 чоловіків, які, за даними українських правоохоронних органів, наразі відбувають покарання у в’язниці. Якщо засуджені хочуть добровільно піти в окопи зі своїх камер, то мають виконати низку умов. Призначений термін покарання не може перевищувати 3-ох років. Про засуджених воєнних злочинців, убивць і сексуальних злочинців не може бути й мови. І будь-хто, хто перебуває за ґратами за тероризм, порушення національної безпеки, співробітництво чи замах на вбивство співробітників поліції чи армії, має залишатися там.

Олег Цвілій, керівник громадської організації, яка захищає права ув’язнених, наголошує, що для небагатьох йдеться про вихід із в’язниці. Їхня головна мотивація — захистити Україну від російського нападу.

Більшість із них подали заяви про амністію у перші дні російського вторгнення. Їм у цьому було відмовлено. Після звільнення вони приєдналися до армії і продовжували боротися, і багато хто з них загинув. Саме так вони довели, що свобода для них не є найголовнішим.

Суд ухвалює рішення за заявами ув’язнених приєднатись до армії

«Чи може ув’язнений вступити до української армії, вирішує суд, який не скасовує вирок, а зупиняє його умовно. Однак військові не зобов’язані звільняти колишніх полонених – не всі командири цього хочуть», – заявив нещодавно в ефірі українського телебачення міністр юстиції України Денис Малюська.

Командир 93-ї механізованої бригади Іван Буряк не входить до їхнього числа.

«Я вважаю, що кожній людині потрібно дати можливість виправитися. Кожен робить якісь помилки у житті. Якщо хтось визнає цю помилку, це уже свідчить, що він про це думав. Я безперечно вважаю, що виправляти помилки, навіть проливаючи власну кров, — це добре», – заявив Іван Буряк в ефірі телеканалу «Суспільне».

Україна не може мобілізувати достатню кількість добровольців

Тим паче, що багато чоловіків в Україні дедалі менше почуваються готовими воювати в армії та замінювати змучених і часто неодноразово поранених солдатів, частина з яких перебуває у бойових діях понад два роки. Небажання мобілізуватись має кілька причин: складний процес демобілізації, відсутність зброї та потужної техніки на фронті, випадки корупції в армії чи просто страх смерті, поранення або каліцтва.

За даними Міністерства юстиції України, із майже 20 000 ув’язнених, які можуть бути мобілізовані, на даний момент відповідну заяву подали 3 000. Співробітник в’язниці Олександр не здивований: «Більшість засуджених хочуть піти до армії», — каже він.

Перші заявки уже опрацьовано

Але є й побоювання. Мобілізація засуджених – складне питання, заявили у правозахисній організації Human Rights Watch. З одного боку, це могло б допомогти в реабілітації, але з іншого боку, виник би ризик того, що в цих обставинах права колишніх в’язнів будуть порушені і у суді вони розглядатимуться як людський матеріал.

У Хмельницькому вперше ухвалили рішення за заявами двох засуджених злодіїв, які тепер можуть воювати у Національній гвардії. Вони пройшли медичне та психологічне обстеження та фізично здорові.

Ув’язнений Микола Рибалко також хоче так чи інакше піти до армії.

«У будь-якому разі я не маю іншого вибору. Або мене мобілізують із в’язниці, або після звільнення», – зауважив він.