Росія різко збільшила витрати на воєнно-патріотичне виховання та ідеологічну пропаганду для дітей, підлітків та юнаків: з 31,7 мільйонів доларів у 2021 році до понад 485 мільйонів доларів у 2024 році

Після того, як Данилові Єрмоленко у лютому 2024 року виповнилось 18 років він виконав давнє бажання та підписав контракт із російськими збройними силами. Через місяць він вперше проголосував, віддавши голос на президентських виборах за Володимира Путіна, який перебував при владі шість років, коли у 2006 році народився Єрмоленко. Про це йдеться у спецрепортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

До кінця березня 2024 року Єрмоленко завершив базову двотижневу військову підготовку та був відправлений до Бердичів на сході України, де російські війська вели руйнівну атаку в рамках свого весняного наступу.

Там 4 квітня під час штурму українських позицій Єрмоленко відірвався від своєї частини та був оточений інтенсивним вогнем супротивника. Повідомляється, що перш ніж пропав зв’язок, Єрмоленко повідомив своїй базі по рації: «От і все, хлопці. Я приречений».

Його родина та друзі зібралися у невеликому містечку центральної Росії, щоб отримати труну з тілом Єрмоленка, задрапіровану російським прапором. Церемонію опускання труни у землю проводив військовий оркестр.

Єрмоленко – єдиний зареєстрований загиблий росіянин в Україні, який народився у 2006 році, що робить його наймолодшим відомим солдатом, що загинув з моменту російського вторгнення у лютому 2022 року.

«Йому кортіло приєднатися до бойових дій, тому, коли він досяг повноліття, то скористався своїм шансом», – розповів його 25-річний брат Максим у телефонному інтерв’ю з невеликого містечка Красноуфимська, неподалік Уральських гір, куди він повернувся з фронту, щоб бути присутнім на похороні.

Максим записався в армію першим одразу після початку повномасштабного російського вторгнення.

«Він хотів запозичити мій приклад і записатися на військову службу. Я попереджав його, що війна — це негарно… але морально він був готовий», – зазначає Максим.

Тисячі молодих росіян, яких часто називають «поколінням П» за те, що вони жили лише за президентства Путіна, загинули, воюючи в Україні. «Медіазона», російське видання, яке відстежує військові втрати з використанням відкритих джерел, виявило близько 5000 солдатів віком до 24 років, які загинули на війні, зокрема 1400 військових віком до 20 років. Реальні втрати, ймовірно, будуть набагато вищими, повідомляє видання.

Росія зображує цих загиблих людей, багато з яких родом із провінційних регіонів, як героїв. І Кремль доклав усіх зусиль, щоб забезпечити участь у бойових діях якнайбільшої кількості молодих людей, оскільки Путін прагне перетворити країну на воєнізоване суспільство.

Незабаром після початку війни російська влада внесла поправки до своїх законів, що дозволяють 18-річним юнакам, таким як Єрмоленко, вступати на контрактну службу відразу після закінчення школи. Ба більше, Кремль розпочав безпрецедентну кампанію з формування нового покоління росіян, які бажають вступити на військову службу.

Відколи Путін прийшов до влади у 2000 році, російський уряд намагався нав’язати державну ідеологію своїй молоді, інвестуючи значні кошти в проурядові молодіжні організації. Але багато років ці зусилля, здавалося, зазнавали невдачі: молоді росіяни часто опинялися в авангарді продемократичних протестів, висловлюючи антиурядові настрої.

Утім, війна в Україні дала Кремлю новий імпульс для навіювання підліткам вкрай агресивної та антизахідної версії путінського патріотизму.

«Ми ведемо як мінімум три війни. Війна йде на передовій. Йде економічна війна. А третя війна – це ідеологічна війна… війна за уми молоді, – заявив у липні 2023 року Сергій Новіков, кремлівський чиновник.

Росія різко збільшила витрати на патріотичне виховання та державні воєнізовані групи для дітей, підлітків та юнаків: з 31,7 мільйонів доларів у 2021 році до понад 485 мільйонів доларів у 2024 році. Зовнішня політика Кремля, що відображає російську інтерпретацію історії, наголошує на необхідності повернення «історичних територій», втрачених Україною.

У Москві особливого значення надають ветеранам війни, зокрема колишнім зекам із групи Вагнера, які повернулися додому з України. У нещодавній промові Путін заявив, що понад 1000 російських ветеранів уже працевлаштовані у школах. Починаючи з вересня 2024 року багато хто з них проводитиме обов’язкові військові уроки, які включатимуть навчання управлінню дронами та поводженню з автоматами Калашнікова.

Молоді росіяни також стикаються з помітнішими фізичними нагадуваннями про війну. У школах Росії встановлено тисячі меморіальних дощок на честь колишніх учнів, які загинули внаслідок того, що вважається найвищою жертвою за Батьківщину.

В одній із шкіл сибірського міста Братська члени російської молодіжної армії «Юнармія» зібралися у лютому 2024 року, щоб відкрити меморіал, присвячений шести випускникам. У відеорепортажі місцевого телеканалу можна побачити, як скорботні матері сидять на шкільній лаві, а молодь «Юнармії» читає вірші, які прославляють війну.

«Ідеологічна обробка молоді – це одна із сфер життя, де російська держава нагадує тоталітарний режим. Проте, нещодавні соціологічні опитування свідчать, що молоді росіяни, як і раніше, віддають перевагу індивідуалістичному успіху державної ідеології. Тому поки що зарано говорити про те, наскільки успішний Кремль», – підкреслює Катерина Шульман, російський політолог.

Вона зазначає, що величезні фінансові стимули для підписання військових контрактів, ймовірно, відіграють найбільшу роль у переконанні молодих людей вступити до армії.

У Красноуфімську Максим Єрмоленко наголосив, що дуже хоче повернутися на війну.

«Після смерті мого брата я відчуваю додаткову мотивацію закінчити його справу. Я сподіваюся, що історія Данила стане натхненням для інших, щоб записатися в армію», – резюмує молодий громадянин країни-агресора.