Зважаючи на те, що українські боєприпаси перерізають альтернативні шляхи постачання, а росіяни консолідують свою логістику на південній залізниці, українці можуть зосередитися на завданні довготривалої шкоди залізничним коліям та потягам на окупованих територіях

Є лише кілька способів переправляти великі обсяги вантажів до окупованого Криму з самої Росії: морем, автомобільним і залізничним транспортом через Кримський міст, на поромі через через Керченську протоку і залізницею через південь України. Україна завдала удару по кожній із цих ліній постачання. Востаннє постраждала поромна переправа. У травні 2024 року ATACMS української армії вразили поромну пристань у Криму, пошкодивши, якщо не знищивши, два пороми: один для перевезення легкових та вантажних автомобілів, інший для перевезення потягів. Про це йдеться в аналітичній публікації Forbes, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Супутникові знімки підтвердили збитки. Поромна переправа активно використовувалася супротивником для підтримки свого угруповання військ у тимчасово окупованому Криму. Але незрозуміло, наскільки південні війська РФ покладалися на пороми. Плоскодонні судна завжди були резервною копією безпечних та об’ємних видів транспорту. А найбезпечніша та найоб’ємніша з них — Південна залізниця — ціла, і її надзвичайно важко зруйнувати.

Тобто, вибух кількох російських поромів може порадувати друзів вільної України. Але реальної шкоди російським полкам та бригадам на окупованому півдні України це не завдасть.

«Удари по контрольно-пропускних пунктах у Керчі мають швидше політичний, аніж військовий характер, і спрямовані на тиск на Путіна в очах у російського народу», — написав у своєму інформаційному бюлетені Мік Райан, генерал австралійської армії у відставці.

Українська кампанія, націлена на російську логістику на півдні України, стала масштабною та витонченою з перших тижнів війни.

Спочатку українці почали атакувати вантажні десантні кораблі Чорноморського флоту Росії, використовуючи ракети, крилаті ракети Storm Shadow і SCALP, а також катери-безпілотники з вибухівкою, зрештою потопивши або пошкодивши більшу частину суден.

Влітку 2023 року українські війська розбомбили та пошкодили Кримський міст. На повне відновлення прольотів російським інженерам знадобилося шість місяців. А тепер українці врешті-решт влучили у поромну переправу.

Відстань від лінії фронту до переправи переконливо вказує на те, що українська армія випустила кілька своїх нових ATACMS M48 або M57, відповідно, на відстань 170 та 190 миль із 470-фунтовою боєголовкою.

Україна отримала M48 або M57 у рамках другої великої партії ще у квітні 2024 року. Попередня партія з кількох десятків ATACMS, випущена минулого року, включала лише моделі M39 із касетними боєголовками (тисяча суббоєприпасів розміром із гранату) та дальністю дії 100 миль.

Далекі ATACMS спустошили російські аеродроми, батареї ППО та пришвартовані військові кораблі по всьому Криму. Те, що вони становлять серйозну загрозу для поромів, не дивно.

Але незрозуміло, наскільки це справді важливо. Можливо, передчуваючи українську кампанію ракетних ударів, минулого літа Кремль прискорив будівництво нової лінії залізниці, що з’єднує існуючі залізничні лінії на окупованих Росією сході та півдні України.

«Цей маршрут також значно скорочує час у дорозі з Росії до Маріуполя [на півдні України], зменшуючи його на дні, а іноді й на тижні, роблячи логістику та пересування військ ефективнішими. Наша команда вважає, що цієї нової залізниці буде достатньо для постачання озброєння, навіть якщо Кримський міст буде зруйнований», — повідомила українська аналітична група Frontelligence Insight.

Це також має більш ніж компенсувати будь-яке скорочення поромного руху через Керченську протоку.

Перехопити залізницю можна, але складно.

«У минулому, коли Україна намагалася завдати удару по залізничному мосту, що з’єднує Крим з рештою України, такі ракети, як SCALP [і] Storm Shadow, завдавали відносно незначної шкоди, яка не порушувала роботу залізниці на тривалий час», — пояснили у Frontelligence Insight.

На думку аналітиків, не менш складно влучити у самі потяги.

«Цілком ймовірно, що росіяни зводять до мінімуму рух потягів у денний час, приділяючи більше уваги нічним та ранковим операціям, щоб зменшити видимість логістичних переміщень», – зазначили у Frontelligence Insight.

Зважаючи на те, що українські боєприпаси перерізають альтернативні шляхи постачання, а росіяни консолідують свою логістику на південній залізниці, українці можуть зосередитися на завданні довготривалої шкоди коліям та потягам.

Вони можуть почати з нападу на новий сполучний вузол зі сходу на південь, особливо там, де він перетинає мости.

«Україна наразі має засоби, щоб серйозно пошкодити цю лінію зв’язку, що потенційно зробить її непридатною для використання на тижні або навіть місяці. Однак, це залежить від багатьох факторів, таких як кількість систем ППО, які Росія готова виділити для захисту вразливих місць, особливо мостів», – підкреслюють у Frontelligence Insight.

Якщо і є якась причина сподіватися на можливу контрзалізничну кампанію України, то це те, що російська протиповітряна оборона зараз дуже слабка, оскільки Кремль щосили намагається захистити окуповану територію від українських безпілотників, крилатих ракет і ракет, одночасно захищаючи промислові об’єкти, радари, та аеродроми у самій Росії.