Як українські дрони Ratel S ефективно знищують російські цілі на фронті

Компанія-виробник дронів Ratel S очікує від уряду замовлення на мільйон доларів

Населений пункт Іванівське, неподалік Бахмута на сході України. Невеликий чотириколісний дрон котиться засипаною щебеневою дорогою, врізається у дірку в мосту і перевертається. Величезний вибух, здіймається густий дим. Дрон успішно виконав свою місію камікадзе. Міст підірваний, що ускладнило просування російських нападників. Сцена, зафіксована на чорно-білому відео з українського розвідувального безпілотника, є першим візуальним свідченням використання системи Ratel S – ще однієї новинки у війні в Україні. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання Berliner Morgenpost, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Зараз Україна дедалі більше уваги приділяє відновленню власної військової промисловості, яка мала гарну репутацію за радянських часів, але потім десятиліттями ігнорувалась. Державна компанія «Укроборонпром», конгломерат із понад 130 компаній, заснований у 2010 році, тривалий час вважалася розсадником корупції.

«Нам знадобилося перезавантаження у 2014 році, коли почалася війна. Нам потрібно було перезавантаження, коли почалося вторгнення 2022 року. Фактично перезавантаження відбулося лише торік», — каже Олександр Камишин, який обіймає посаду міністра стратегічних галузей промисловості України з березня 2023 року.

Раніше він продемонстрував свої управлінські якості на посаді керівника «Укрзаліниці», якою керував у перші роки війни з великим талантом імпровізації. Тепер він має посилити українську оборонку.

За його словами, коли він приступив до своєї нової ролі, Україна самостійно виготовляла лише невелику кількість озброєнь.

«Протягом шести місяців я прокидався зранку, перевіряв дані попереднього дня та закликав усіх виробляти більше», – зізнається Камишин.

Великі заводи працюють цілодобово, сім днів на тиждень. Були засновані або змінили своє виробництво дрібніші приватні компанії. В українській оборонній промисловості зараз працюють близько 300 000 людей.

Теоретично, каже міністр, українська оборонна промисловість тепер могла б виробляти зброю на суму, еквівалентну 20 мільярдам доларів на рік.

Поки що на закупівлю української зброї доступна лише сума, еквівалентна 6 мільярдам доларів. Більшість грошей надходить від Міністерства оборони, частина — від приватних пожертвувань. Тільки Данія та Канада взяли на себе фінансові зобов’язання у розмірі, еквівалентному 28,5 мільйонам доларів США та 2,1 мільйону доларів США відповідно.

«Найкращий спосіб підтримати нас та забезпечити безпеку Європи та НАТО — це закупити більше зброї та боєприпасів в українських виробників та залишити їх в Україні», – вважає Камишин.

Війна із Росією є драйвером інновацій для оборонної промисловості України.

На початковому етапі російського вторгнення компанія-виробник дронів Ratel S виготовляла системи освітлення.

«На перший погляд, наші дрони виглядають як великі іграшки. Одна платформа, чотири товсті шини. Вони служать різним цілям. Більші дрони призначені для перевезення боєприпасів та іншого обладнання на фронт або для доставки поранених солдатів у безпечне місце. За допомогою менших дронів оператори можуть спрямовувати гранати у ціль або ставити міни», – розповідає Валерій Гриша, прес-секретар компанії-виробника Ratel S.

Зважаючи на все, ця компанія викликала інтерес в українських військових.

«Ми очікуємо, що отримаємо від уряду замовлення на мільйон доларів. Це ринок, на який зараз виходять багато українських компаній. Існує велика конкуренція. Деякі постачальники уже експериментують із танками з дистанційним керуванням, і ведеться багато дискусій щодо використання штучного інтелекту, аби машини могли діяти незалежно від пілотів-людей. Думаю, у нинішньому вигляді ми дуже близькі до тієї війни роботів, яку пророкували у науковій фантастиці», – вважає Гриша.