Росія готується до тривалої війни і тому вирішальне значення має формування довгострокової і послідовної програми матеріальної допомоги для України від країн Заходу

Нещодавно Росія розпочала наступ на Харківщині і це не стало несподіванкою, адже вона готувалась до цього протягом кількох місяців. Утім багатьох міжнародних спостерігачів здивувало те, що російські війська досягли помітних успіхів у цьому районі. Але це не повинно було застати спостерігачів зненацька. Однією з причин успіху такої атаки є те, що оборона України була неадекватною. Насамперед, це пов’язано з тим, що союзники України безсистемно та із затримкою здійснювали постачання озброєння. Про це йдеться в авторській колонці Джеймса Горнкасла, доцента кафедри глобальних гуманітарних наук та володаря професорського ступеня Едварда та Емілі Маквінні з міжнародних відносин в Університеті Саймона Фрейзера у Британській Колумбії (Канада) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Неузгоджені цілі

На початку вторгнення РФ в Україну у 2022 році, більшість аналітиків очікували швидкої перемоги й поразки, але цього не трапилось. Країни Заходу допомогли Україні пережити початковий шторм. Навчання, проведене західними військовими для унтер-офіцерів, відіграло ключову роль у здатності України протистояти спробам Росії зірвати мобілізацію.

У матеріальному плані зброя, надана Заходом — зокрема, протитанкові ракети виявилася вирішальною у відбитті російських бронетанкових ударів. Західні держави, зокрема США та Великобританія, також надали значну моральну підтримку Україні у момент кризи. Президент США Джо Байден назвав російського лідера Володимира Путіна воєнним злочинцем. Борис Джонсон, тодішній прем’єр-міністр Великобританії, відвідав Київ у квітні 2022 року, коли багато іноземних дипломатичних місій залишили країну. Це допомогло згуртувати міжнародну громадську думку проти Путіна.

На жаль, матеріальна допомога Україні з боку західних країн не відповідала темпам публічних заяв політиків. Наприклад, восени 2022 року Україна провела блискучий контрнаступ, який відкинув російські війська навколо Херсона та Харкова. Україна виконала це завдання, незважаючи на те, що отримала лише частину того, що просила від своїх союзників.

Фактично, єдине, що завадило більшому успіху, — це обмеженість поставок Україні. Пізніше західні союзники надали те саме обладнання, яке Україна запросила у 2022 році для літнього контрнаступу 2023 року, але момент уже було втрачено.

Не час для взаємних звинувачень

Російська армія влітку 2023 року не була російською армією 2022 року. 2022 року російські збройні сили хиталися і були перенапружені. Однак у 2023 році російська армія звела великі укріплення і здобула уроки зі своїх попередніх помилок. Те, що могло б виявитися вирішальним у 2022 році, натомість призвело у кращому випадку до глухого кута у 2023 році.

Було багато причин провалу українського літнього контрнаступу 2023 року, але головною з них був фрагментарний характер західної допомоги, яка стримувала українські збройні сили.

Західна матеріальна допомога дозволила Україні розпочати контрнаступ, але її було недостатньо для продовження та, як наслідок, зміцнення цих наступів. Варто визнати, що максималістська мета України повернути усю окуповану територію посилила ці проблеми, оскільки українські збройні сили не зміцнили ці території після своїх обмежених успіхів.

Це спричинило те, що українські збройні сили залишилися незахищеними на розширеному фронті без достатніх резервів. Росія зараз використовує цю ситуацію у таких регіонах, як Харків.

Непослідовна допомога Заходу – благо для Росії

Уряд України чітко сформулював свої цілі та переслідував їх, навіть маючи обмежені кошти. З іншого боку, країнам Заходом бракує такої самої послідовності.

Розрив між заявами політиків з країн Заходу про підтримку України та реальною матеріальною допомогою пішов на користь Росії. У західних країнах зростає розчарування з приводу затяжного характеру війни та нездатності України виправдати очікування Заходу, які є нереалістичними, враховуючи, наскільки фрагментарною була західна допомога протягом останнього року.

Зокрема, російська кампанія дезінформації, яка використовує цю невідповідність, схоже, дає свої плоди у США, особливо всередині Республіканської партії. Майкл МакКол, республіканський голова комітету із закордонних справ Палати представників, публічно визнав, що його колеги-республіканці підтримали російську пропаганду. Голова розвідки Палати представників Майк Тернер підтвердив, що у Конгресі США «поширюється» російська пропаганда.

Успіх Росії у впливі на американську внутрішню політику багато в чому спричинив затримку у наданні подальшої допомоги Україні. Україна сподівалась на цю допомогу протягом шести місяців і затримка створила нинішнє скрутне становище у Харкові та інших регіонах. На відміну від росіян, українські збройні сили не мали змоги відновитися чи зміцнитись.

Довгострокова допомога

Візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва на тлі російського наступу у Харкові у травні 2024 року ілюструє проблеми у нинішніх відносинах між Україною та її союзниками.

Хоча президент Володимир Зеленський був вдячний за виявлену підтримку, він негайно вимагав, щоб США надали більше засобів протиповітряної оборони.

Політична підтримка, надана США та іншими союзниками України, є неоціненною. Але Україні потрібна довгострокова стратегія допомоги, щоб вона не страждала від матеріальної нестачі, з якою зіткнулася за останні шість місяців. Більше того, довгостроковий пакет допомоги дозволить Україні правильно планувати операції на перспективу.

Слова мають значення, але не менш важливі артилерійські снаряди та засоби ППО. Україна втратила можливість використати вразливість Росії у 2022 році через небажання своїх союзників надати необхідну матеріальну допомогу.

Росія готується до тривалої війни, і те саме повинні робити ті, хто хоче, щоб Україна досягла успіху. Вирішальне значення має формування довгострокової і послідовної програми матеріальної допомоги.