Модель самоврядування лікарів в Україні розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, зокрема країн Європейського Союзу: Польщі, Бельгії, Німеччини та Чехії

В Україні існує понад 100 медичних профспілок, асоціацій та громадських організацій, які об’єднують медичні спільноти через спеціалізації, але їм бракує правових інструментів, характерних для європейських організацій самоврядування. Вони розпорошені і вирішують дрібні проблеми у своєму середовищі, але не займаються вирішенням системних проблем і не ініціюють дій, які б захищали права всіх лікарів країни. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання CO W ZDROWIU, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Це вже не перша спроба
Мирослав Брегман з Національного університету охорони здоров’я (провідного закладу післядипломної медичної освіти) у своєму блозі прокоментував попередні спроби створення самоврядної медичної організації так: «Враховуючи функції, які передбачали ініціатори самоврядування, ці спроби були більше схожі на створення політичного інструменту для використання лікарів чи іншого способу заробітку (…) Лікарське самоврядування – одна з тих сфер, про яку люди мало замислюються. Що це таке і чому? Може ще якась всеукраїнська профспілка, яка буде збирати гроші з усіх і ніхто знає, що вона робитиме?»
«Після падіння Берлінської стіни та здобуття незалежності, більшість країн Центральної та Східної Європи відновили чи створили інституції медичного самоврядування: від Польщі до Косово. Ця спроба запровадити лікарське самоврядування – сьома за роки незалежності України. Попередні шість закінчилися провалом через відсутність політичної волі та спроби узурпувати вплив традиційних медичних еліт на майбутні інституції місцевого самоврядування, – розповіла LB.ua експертка із питань охорони здоров’я Тетяна Гавриш.
Відхід від радянської традиції
Проте остання спроба може зрушити з мертвої точки сталась у червні 2024 року, коли у першому читанні Верховна Рада України ухвалила проект закону «Про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні», який дасть змогу визначити статус самоврядування організації на законодавчому рівні та створити правову базу для делегування медичним працівникам, об’єднаним в організації місцевого самоврядування, окремих функцій, які на сьогодні виконують органи державної влади.
«Я вдячний кожному народному депутату, який підтримав цю надзвичайно важливу та прогресивну урядову ініціативу. Законопроект нарешті дасть медичним працівникам можливість реально впливати на питання, пов’язані з їх професійною діяльністю. Їх не повинні вирішувати чиновники. Це шанс нарешті порвати з цією радянською традицією і наблизити права і свободи українських лікарів до європейських. Настав час змін, і ми їх впроваджуємо», – заявив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко у парламенті.
На проект мали вплив поляки
Законопроектом передбачено створення п’яти професійних організацій самоврядування – палат, а саме: палати лікарів сімейної медицини, палати фахівців, палати стоматологів, палати медичних сестер та палати фармацевтів. У першу чергу до створення палат будуть залучені найбільш підготовлені до цього професійні групи – стоматологи та фармацевти. Усі інші фахівці розпочнуть свою діяльність лише після створення перших двох палат. Модель лікарського самоврядування в Україні розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, зокрема країн Європейського Союзу: Польщі, Бельгії, Німеччини та Чехії.
Найбільші позитивні зміни
Українські експерти наголошують, насамперед, що лікар не буде прив’язаний до конкретного закладу – він визнаватиметься окремим фахівцем, не пов’язаним із конкретним закладом. Він зможе укласти як трудовий договір з медичним закладом, так і цивільно-правовий договір, що надасть можливість більшої гнучкості у роботі. Як воно зараз? Наприклад: йде ракетний обстріл міста на передовій, військові медики надають першу медичну допомогу постраждалим і евакуюють їх до лікарні. Чи може військовий хірург, який легально привіз поранених, стати за операційний стіл і допомогти цивільним лікарям? Юридично ні, тому що він не працює в цій лікарні.
Тепер буде право на професійну діяльність і таким чином буде створено реєстр лікарів, в якому будуть дані про те, де лікарі навчалися, проходили інтернатуру, працювали та підвищували кваліфікацію. Деякі дані будуть доступні кожному. Крім того, лікарі, стоматологи, медсестри та фармацевти не зможуть займатися своєю професією, якщо вони не є членами їхніх палат і не сплачують обов’язкові внески. Палати впливатимуть на правила лікування в Україні.
Найбільші сумніви
У законі не прописано детально, як створювати палати, і тут у експертів найбільше сумнівів: має бути створена робоча група, а голів обиратимуть онлайн. Вони зазначають, що у законопроекті мають бути прописані порядок реєстрації палати, порядок відкритих виборів робочої групи, хто і як готуватиме статут, за яким принципом обиратимуть перших делегатів.
Палати зможуть призупиняти членство своїх членів, але що може бути для цього підставою, не уточнюється, тому експерти побоюються, що якщо лікар вголос заговорить про проблеми системи чи свого закладу – він буде не тільки викинутий з палати, але й назавжди позбавлений доступу до професії.
Водночас вилучення лікаря з палати, який об’єктивно порушив стандарти професії, стане вагомим сигналом для лікарів, що право на практику супроводжується відповідальністю. Відповідно до чинного законодавства, медичний заклад несе відповідальність за шкоду, заподіяну пацієнту. Буває так, що хтось звільнився з однієї лікарні через грубу лікарську помилку і йде працювати в іншу лікарню.
У проекті також відсутні детальні вимоги до майбутнього керівництва палатами (наприклад, чи повинні вони подавати фінансові звіти), їхні повноваження та межі відповідальності. Оскільки палати отримають багато серйозних повноважень, має бути не менш серйозна система безпеки, щоб їх не очолювали, наприклад, люди з корупційними нахилами.
Медики в Україні
Скільки в Україні медпрацівників і яких саме, визначити вкрай важко. У 2022 році запроваджено обов’язкову реєстрацію в електронній системі охорони здоров’я для всіх медичних закладів. При реєстрації закладу також необхідно повідомити про медичних працівників. Так, чисельність медичних працівників («лікарів, середнього та молодшого персоналу, без урахування провізорів») у січні 2023 року становила понад 320 000 осіб, а кількість медичних закладів – 7389.
З лютого 2022 року Всесвітня організація охорони здоров’я зареєструвала приблизно 2000 нападів російських військ на українські медичні заклади, внаслідок яких постраждали медпрацівники, зокрема загинуло 112 лікарів.
«Впровадження моделі самоврядування у сфері охорони здоров’я є важливим елементом ефективної та сталої системи охорони здоров’я в Україні, метою якої є створення умов для належної медичної діяльності та захисту прав пацієнтів на безпечне лікування та якісне медичне обслуговування», – наголошується у повідомленні МОЗ України.
