Компанія «Форес», яка виробляє обладнання для буріння нафтових свердловин, готова заплатити майже 200 000 доларів першому російському пілоту, який знищить F-16

Перші винищувачі F-16 американського виробництва ще не з’явилися у небі над Україною, але за них уже призначено нагороду. Про це йдеться в аналітичній публікації Al-Jazeera, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Російська компанія «Форес», яка виробляє обладнання для буріння нафтових свердловин, заявила, що заплатить 15 мільйонів рублів, або близько 170 000 доларів, першому російському пілоту, який знищить F-16.
Росія також запустить надзвукові балістичні ракети для знищення F-16, тому Україна планує розмістити деякі з них в інших країнах Східної Європи, таких як Польща.
«Зрозуміло, що на них полюватимуть. Але ми будемо їм обслуговувати, ховати, оснащувати і використовувати», — заявив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу збройних сил України.
Одномоторний літак, також відомий як «Бойовий сокіл» або «Гадюка», був продемонстрований у незліченних голлівудських бойовиках та відеоіграх.
Він піднявся у небо у 1974 році і був розроблений після війни у В’єтнамі, де радянські МіГи перемогли більш важкі та повільні винищувачі США.
Виготовлений компанією Lockheed Martin, F-16 є одним з найбільших винищувачів, які масово використовуються у світі та закуповуються десятками країн.
Але через 50 років після його створення та з появою нових поколінь винищувачів, F-16 навряд чи стане переломним моментом у російсько-українській війні.
«Кажуть, що F-16 – це манна небесна. Це далеко не так. Набагато серйознішою проблемою є дальність ракет, які Захід надасть Україні», — вважає Романенко.
Як іграшка Lego, F-16 може нести різні ракети чи бомби, але літаки, які отримує Україна, постачаються з дуже невеликими надбудовами.
Ракети, швидше за все, матимуть дальність польоту 120 км, тоді як російські ракети можуть літати до 300 км.
«Нам просто доведеться викручуватись», – попереджає Романенко.
Навчання українських пілотів тривало шість місяців – короткий період для освоєння азів пілотування, ухилення від вогню супротивника та боротьби з літаками супротивника.
Українські пілоти також потребували курсів вивчення англійської мови – і їм довелося знову адаптувати свої звички до польотів на винищувачах радянського виробництва, які були розроблені для боротьби з F-16 та їхніми побратимами F-15 – але не були створені на їхній зразок.
Подібну підготовку пройдуть ще десятки українських пілотів.
«Підготовка буде дуже простою, що теж не є плюсом. Тому F-16 використовуватимуться виключно як носії високоточної зброї», – повідомив Михайло Жирохов, військовий експерт з Чернігова.
Наразі українські ВПС мають високоточні бомби GBU американського виробництва, які можна планувати на відстань близько 100 км до своїх цілей.
Вони також використовують комплекти Joint Direct Attack Munition, які перетворюють звичайні «тупі» бомби на високоточні боєприпаси, а також отримали керовані бомби AASM французького виробництва.
«F-16 перехоплюватимуть російські крилаті ракети та «Герані» – модифіковані безпілотники-камікадзе «Шахед», які розроблені в Ірані», – додає Жирохов.
Зважаючи на те, що російські ракети потенційно можуть досягти будь-якого українського аеродрому, модифікованого для F-16, Київ використовуватиме їх лише для дозаправки.
Найвище керівництво України сподівається отримати ракети класу «повітря-повітря» AIM-120, які могли б покласти край найбільшій бойовій перевазі Росії.
Минулого року російським літакам не довелося пролітати над реальними українськими позиціями, оскільки їхні важкі керовані авіабомби (КАБ) можна планувати на десятки кілометрів, аби точно зруйнувати найбільш укріплені будівлі.
КАБи стали «диво-зброєю, яка дає результат і практично не має заходів протидії». Вони забезпечили розрекламоване захоплення Авдіївки та ще кількох міст на сході України.
«Тільки один або два літаки F-16 будуть розміщені на території України, щоб «відлякувати» російські літаки з КАБами. F-16 — надто цінна здобич і Україна не зможе ними ризикувати. Вони навряд чи братимуть участь у прямих боях із російськими винищувачами, а їхні дуелі обмежаться не дуже ефективними ракетними ударами», — зазначає Микола Митрохін з Бременського університету.
За його словами, F-16 також вражатимуть надводні цілі, але тільки з відстаней, які виключають використання Росією комплексів ППО С-300 та С-400.
Нідерланди, Бельгія, Данія та Норвегія зобов’язалися надати Україні загалом 85 літаків F-16 до 2028 року, оскільки вони отримають із Вашингтона набагато досконаліші винищувачі F-35.
Цього достатньо для чотирьох ескадрилій, але це далеко не ті 120 літаків, які президент України Володимир Зеленський просив у Заходу, аби протистояти 300 російським літакам.
Зазначимо, що українські ВПС десятиліттями ігнорувалися та недофінансувалися.
Після розпаду СРСР у 1991 році, Київ віддав Москві свій авіапарк бомбардувальників радянської доби.
Половина із 16 російських бомбардувальників Ту-160, здатних нести 45 тонн бомб або кілька ракет, раніше належали Києву і були «передані» разом із сотнями ракет наприкінці 1990-х років як оплата за природний газ Москві.
«Наймолодшим» українським винищувачем є Су-27, виготовлений у 1991 році, а інші літаки часто «вдвічі старші за своїх пілотів.
Україна має близько 50 літаків МіГ-29 і два десятки винищувачів Су-27, недосконалі радари яких мають коротку дальність виявлення і можуть бути легко заблоковані РФ.
Москва використовує новіші та краще оснащені «МіГи» та «Су», а Україна знищила кілька російських літаків на аеродромах в окупованих регіонах або на материковій частині Росії.
Київ втратив щонайменше 22 МіГи, проте Німеччина, Польща та Словаччина передали 27 аналогічних літаків, які, в основному, стали джерелом запчастин.
І хоча західні країни, такі як Франція та Швеція, пропонували свої передові винищувачі, Вашингтон підштовхував Київ прийняти F-16, щоб забезпечити їхнє використання в Україні на десятиліття вперед.
«Це захист американського військово-промислового комплексу та питання геополітичного впливу», – вважає аналітик Олексій Кущ.
