Здатність держави отримати доступ до кредитних ринків відіграє велику роль у визначенні результату війни: держави з нижчою вартістю запозичень мають значно більше шансів виграти війну, оскільки чим дешевший борг і чим легше отримати доступ до нього, тим більше ресурсів країна зможе мобілізувати для своїх військових зусиль

Україна перебуває на межі дефолту. Для України борг – це не бухгалтерський облік – він є здатністю захистити свій суверенітет та забезпечити своє майбутнє. На початку війни приватні інвестори на чолі із JP Morgan погодилися заморозити виплати України за боргами. Термін чинності цієї угоди спливає 1 серпня 2024 року. І Україна, і її кредитори прагнуть в останню хвилину укласти боргову угоду, щоб уникнути дефолту. Про це йдеться в авторській колонці Патріка Ші, старшого викладача міжнародних відносин та глобального управління в Університеті Ґлазґо (Шотландія) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Переговори про реструктуризацію боргу є звичайним явищем між державами та інвесторами, але зазвичай вони тривають роки та рідко відбуваються у контексті війни. Наразі обидві сторони, як і раніше, далекі один від одного у своїх переговорах. Україна вимагає скорочення своїх боргових зобов’язань на 40%, а інвестори готові списати лише 20%.

З одного боку, забезпечення значного скорочення боргу чи навіть повного дефолту може звільнити значні бюджетні ресурси у короткостроковій перспективі. Це дозволило б Україні перескерувати кошти із виплат за боргами на нагальні потреби, які пов’язані з війною.

Однак довгострокові наслідки такого рішення можуть бути серйозними: більш висока вартість запозичень й триваліші періоди вилучення з ринків капіталу. Результат цих переговорів визначатиме не лише безпосередній оборонний потенціал України, але й її довгострокову економічну стабільність.

Здатність держави отримати доступ до кредитних ринків відіграє велику роль у визначенні результату війни. У попередньому дослідженні, опублікованому у 2013 році, я виявив, що держави з нижчою вартістю запозичень мають значно більше шансів виграти війну.

Борг дозволяє державам мобілізувати більше ресурсів швидше, ніж вони могли б. Чим дешевший борг і чим легше отримати доступ до нього, тим більше ресурсів країна зможе мобілізувати для своїх військових зусиль.

Технічно Росія оголосила дефолт за своїм боргом невдовзі після вторгнення в Україну у 2022 році, оскільки санкції унеможливили виплату боргу. А Ірак за Саддама Хусейна оголосив дефолт на тлі війни з Іраном у 1980-х роках. Але обидві країни мали значні природні ресурси, якими можна було б скористатися.

Винятки Росії та Іраку підкреслюють ще один вирішальний фактор фінансування воєнного часу: природу політичної системи країни. Будучи автократіями, путінська Росія та саддамівський Ірак могли запроваджувати обмежувальні економічні заходи під час війни. Наприклад, російський уряд запровадив заходи контролю, які ускладнюють експортерам та іноземним компаніям, які працюють у країні, виведення грошей із Росії.

Навпаки, український уряд має бути чутливим до внутрішньополітичного тиску, пов’язаного із фінансуванням війни. Заходи, які застосували у Росії, ймовірно, викличуть політичне невдоволення в Україні.

Борг дозволяє лідерам демократичних держав мобілізувати ресурси, не покладаючись на непопулярні фіскальні стратегії. Однак, зіткнувшись із перспективою скорочення доступу до боргу, Україна повернулася до податкової політики, яка збільшила податковий тягар для фізичних осіб і одночасно скоротила соціальні витрати.

Податки є важливими для воєнних дій, але вони ризикують підірвати необхідну внутрішню підтримку для продовження бойових дій. А український уряд звинувачується журналістами та міжнародними наглядовими групами у тому, що надто обмежливо реагує на внутрішнє невдоволення.

Проте є й добрі новини для керівництва України. Навесні 2024 року після довгої затримки Конгрес США ухвалив пакет військової допомоги на суму 60 мільярдів доларів США. Водночас Великобританія надала Україні найбільший пакет допомоги на суму понад 3 мільярди фунтів стерлінгів на 2024 рік.

Зовсім недавно «Велика сімка» (до якої входять Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія та США) погодилася використати заморожені активи Росії для фінансування нового кредиту Україні у розмірі 50 мільярдів доларів США.

Ці додаткові фінансові ресурси є необхідними для військових зусиль України. Але вони не вирішують нагальних боргових проблем. Пакети допомоги Великобританії та США призначені лише для військової техніки та не можуть бути використані для бюджетної підтримки. Кредит G7 буде гнучкішим, але очікується, що ці гроші будуть надані не раніше кінця 2024 року.

Україна має збалансувати нагальні потреби у фінансуванні війни з довгостроковими економічними міркуваннями та внутрішньополітичним тиском. Ставки не могли бути вищими. Умови, які Україна забезпечить у переговорах щодо боргу, вплинуть не лише на її здатність фінансувати поточні військові зусилля, але й на її здатність відновлюватись після закінчення війни.