Обидві країни конкуруватимуть за українських працівників у сфері будівництва, медицини та догляду

У найближчі роки посилиться конкуренція між Україною та Польщею за працівників. Про це йдеться у дослідженні «Соціально-демографічні дилеми (по)воєнної України» Польського інституту міжнародних відносин (PISM), повідомляє Foreign Ukraine.

Авторка дослідження Марія Пєховська наголошує, що зміни вплинуть на ситуацію на ринку праці. Більшість великих підприємств на сході України були знищені, тому зникло приблизно 30% робочих місць. Водночас зменшилася – теж приблизно на 30% – кількість осіб працездатного віку. Розвивається в основному IT-сфера.

На початку 2024 року рівень безробіття в Україні оцінювався Національним банком України у 18%, але він падає зі статистичних причин – робочих місць стає більше, а кількість людей працездатного віку стає менше через еміграцію, мобілізацію або необхідність адаптації внутрішньо переміщених осіб.

«Українські біженці та колишні економічні емігранти, хоча і зникли з українського ринку праці, але вони мають велике значення для збереження української економіки. У 2023 році вартість грошових переказів з-за кордону сягнула 11,3 млрд доларів США, що відповідало понад 5,3%. ВВП України. Грошові перекази після російського вторгнення важливі для фінансової стійкості України та стимулюють економіку, оскільки більшість із них витрачається на споживання», – йдеться у дослідженні PISM.

Авторка дослідження зазначає, що як на українському, так і на польському ринках праці зростатиме попит на працівників у сфері будівництва, медицини та догляду. Обидві країни конкуруватимуть за українських працівників, що може сприяти посиленню напруженості.

Через велику кількість біженців у Польщі водночас будуть помітні деякі соціальні проблеми України. Це може мати негативний вплив на подальшу інтеграцію українців і стати тягарем для польської системи соціального забезпечення та охорони здоров’я.

«Це може стосуватися, насамперед, демобілізованих чоловіків, які приїдуть до Польщі у пошуках роботи та в рамках возз’єднання сімей. Можлива загроза радикалізації цієї групи та ризик зростання злочинності», – зазначає експертка.