Як Європі реагувати на зміни в американській політиці щодо України

Європейці мають дати зрозуміти ймовірному президенту США Дональду Трампу, що не проти переговорів про припинення вогню, але вони не повинні суперечити інтересам України, її незалежності й територіальній цілісності

Фото: Stephan Wermuth/EPA

Агресія Росії – це не лише напад на Україну, але й загроза для усієї Європи. Захищаючи себе, Україна також захищає безпеку Європи. Таким чином, відстоювання незалежності України, її територіальної цілісності та євроатлантичної інтеграції відповідає стратегічним інтересам Європи. Проте багатьом державам-членам ЄС не вистачає достатніх ресурсів – а найчастіше й політичної волі – для надання комплексної військової підтримки. У підсумку, військова допомога США для України досі була незамінною. Про це йдеться в аналітичній публікації Домініка Толксдорфа, наукового співробітника Німецької ради з міжнародних відносин (DGAP) на сторінках Internationale Politik Quarterly, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

США пообіцяли і виділили понад 53 мільярди доларів військової допомоги Україні з 2022 року і це перевищує сукупні зобов’язання європейських країн. Вашингтон також очолює координацію західної військової допомоги Україні. Підтримка України також була потужною у Конгресі США, хоча члени Республіканської та Демократичної партій регулярно критикували відсутність чіткої стратегії у політиці Джо Байдена щодо України. Утім, підтримка серед республіканців зменшилась після того, як кандидатом у президенти від партії став Дональд Трамп.

З 2023 року допомогу Україні підтримували дедалі менше республіканців, особливо у Палаті представників, внаслідок чого новий пакет допомоги було заблоковано у Конгресі на кілька місяців, що спричинило серйозні воєнні наслідки для України. Утім, у квітні 2024 року новий пакет військової допомоги остаточно схвалили приблизно половина республіканців у Палаті представників і тепер підтримка України забезпечена до 2025 року. Але затримки у Конгресі засвідчили, що підтримка США стала набагато вразливішою перед партійними суперечками, ніж раніше.

Як розвиватиметься підтримка України з боку США і якими будуть наслідки для Європи? Є кілька можливих сценаріїв.

Спадкоємність з демократом у Білому домі

Адміністрація США на чолі з президентом-демократом продовжить надавати підтримку Україні. Ймовірно, це активізує зусилля щодо зміцнення українських збройних сил, щоб надати їм можливість надійно стримувати майбутню російську агресію. Однак, будь-яка нова адміністрація продовжуватиме покладатися на асигнування з Конгресу, а майбутні переговори щодо подальшої допомоги залежатимуть від балансу сил у Конгресі, а також від майбутньої позиції республіканців. Важко передбачити, як республіканці у Конгресі позиціонуватимуть себе після потенційної поразки Трампа на виборах, але цілком імовірно, що кількість критиків серед них буде вищою у наступному Конгресі. Таким чином, якщо наступного року республіканці отримають більшість в одній із двох палат, то потенційно можуть заблокувати подальшу допомогу для України.

Трамп наполягає на переговорах щодо припинення вогню

За другого президентства Трампа, американська політика щодо України стане більш непередбачуваною. Трамп принципово вважає, що європейці мають надати набагато більшу фінансову та військову підтримку, оскільки «виживання» України є важливішим для Європи, аніж для США. Друга адміністрація Трампа може повністю припинити допомогу США, але вона також може поставити її продовження у залежність від поступок з боку України та європейських партнерів.

Дональд Трамп похвалився, що може покласти край війні «протягом 24 годин». Він справді міг би ініціювати переговори щодо припинення вогню, які ставлять під сумнів територіальну цілісність України. Трамп також міг би закликати європейців приєднатися до його ініціативи, натякаючи, що у протилежному випадку він поставить під сумнів подальшу відданість США НАТО.

У той же час не можна виключати, що Трамп продовжить підтримку України з боку США, наприклад, у вигляді кредитів, і може, зрештою продемонструвати більш яструбиний підхід, ніж адміністрація Байдена. Трампа можна переконати аргументом про те, що Іран, Північна Корея та Китай також беруть участь у війні, підтримуючи Росію з метою ослаблення США та Заходу.

Домінік Толксдорф

Європа та перемога демократії

Якщо демократи збережуть посаду президента, європейські союзники мають тісно співпрацювати з наступною адміністрацією США для зміцнення українських збройних сил та їхнього довгострокового оборонного потенціалу. Водночас необхідно здійснити поступове усунення тягаря у бік Європи. Сильна роль, яку адміністрація Байдена відіграла з лютого 2022 року, дозволила багатьом європейським урядам виграти додатковий час і вони мають компенсувати свої недоліки за рахунок зміцнення своїх збройних сил, аби бути у кращому становищі для надання критично важливої ​​військової підтримки Україні у майбутньому – навіть без всебічної підтримки США, якщо це потрібно.

Для цього уряду Німеччини та урядам інших європейських країн варто розглянути питання щодо надання Україні додаткового обладнання з національних запасів, яке вони часто утримують із посиланням на власні оборонні потреби. Сюди входять, наприклад, додаткові системи ППО Patriot, моделі яких використовуються у низці європейських країн і яких гостро потребує Україна.

Крім того, Німеччина та інші країни повинні рішуче виконувати двосторонні угоди про співробітництво у сфері безпеки з Україною, які вони уклали за останні місяці і які часто зображуються як тимчасовий механізм, допоки Україна не вступить до НАТО. Але це вимагатиме забезпечення надійного фінансування для розширення подальшої військової підтримки, навчання українських збройних сил, співпраці у сфері обміну розвідувальними даними та кіберзахисту, а також зміцнення української оборонної промисловості.

Європейським урядам також варто розширювати свою оборонно-промислову базу, аби забезпечити закупівлю обладнання та боєприпасів, які можуть знадобитися Україні найближчими роками. Уряд Німеччини нещодавно активізував зусилля щодо збільшення виробництва озброєнь, включаючи будівництво нового заводу з виробництва боєприпасів, а НАТО замовило виробництво ракет та запасних частин для систем ППО.

Щоб збільшити ефект масштабу у майбутньому, уряд Німеччини має підтримати ухвалення та фінансування європейської оборонно-промислової стратегії, яку Європейська комісія презентувала у березні 2024 року. Європейські уряди також мають підтримати створення спільних підприємств між національними та українськими компаніями, щоб забезпечити швидше обслуговування, ремонт та виробництво обладнання в Україні. Водночас, аби задовольнити короткострокові потреби України, європейські уряди мають продовжувати зусилля стосовно придбання військової техніки у всьому світі.

Європа та друге президентство Трампа

Напередодні другої адміністрації Трампа, європейські уряди повинні пристосуватися до його транзакційного розуміння міжнародних відносин, але продемонструвати чітку позицію щодо потенційних мирних переговорів.

Їм варто дати зрозуміти другій адміністрації Трампа, що вони готові взяти на себе більшу частину фінансової та військової підтримки України у середньостроковій перспективі. Крім того, вони могли б вказати, що продовжуватимуть закуповувати значну частину озброєння, як для своєї національної оборони, так і для України в американських оборонних компаніях.

Трамп, можливо, готовий поки що утриматися від зміни політики щодо України. Але також буде важливо, хто говоритиме від імені Європи. Польща, витрати якої на оборону становлять близько 4% ВВП (набагато вище за норму НАТО у 2%) і яка візьме на себе головування в ЄС на початку 2025 року, ідеально підходить для цього.

Водночас європейці мають дати зрозуміти Трампу, що не проти переговорів стосовно припинення вогню, але вони не повинні суперечити інтересам України, її незалежності й територіальній цілісності.