Серед таких сценаріїв – списання боргу, принаймні, щодо непогашених платежів, продовження боргового мораторію та оголошення дефолту

Дворічнне відтермінування виплат відсотків за кредитами Україні, яке було погоджене із кредиторами через війну, рано чи пізно закінчиться. У процесі переговорів щодо реструктуризації боргу у червні 2024 року між Україною та інвесторами не вдалося досягти угоди. З кінця 2023 року Україна обговорює з великими інвесторами плани щодо реструктуризації зовнішнього боргу. Нині можливі кілька сценаріїв. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання TagesSchau, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Полегшення боргового тягаря України

Одним із варіантів, про який Україна уже веде переговори із приватними кредиторами, є списання боргу, принаймні, щодо непогашених платежів. Очікується, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) – також важливий кредитор України – підтримає це. Україна зробила пропозицію приватним кредиторам, яка передбачала надання кредиту і скорочення на 60% поточної вартості боргу. Проте кредитори, як повідомляється, відкинули цю пропозицію і натомість погодилися на зниження максимум на 22%. Україна запропонувала обміняти старі облігації на нові з терміном до 2040 року із відсотковою ставкою в 1%. У перші півтора року відсоткова ставка поступово зросте до 6%, що замало для кредиторів.

«Цілком можливо, що обидві сторони домовляться десь посередині. Від 30% до 40% боргу, ймовірно, доведеться списати, бо інакше було б безнадійно очікувати, що Україна взагалі зможе щось погасити. У червні 2024 року країни G7 домовилися створити пакет кредитів у розмірі близько 50 мільярдів євро під відсотки, заморозивши російські державні активи на 47 мільярдів євро для України. Однак ці гроші прийдуть не одразу», – прогнозує Маріо Хольцнер, голова Віденського інституту міжнародних економічних досліджень.

Можливий подальший мораторій на борг

Також можливо, що борговий мораторій буде продовжено. Це означає, що борг доведеться сплатити пізніше. У минулому це уже було кілька разів. Виплати, які незабаром належатимуть приватним кредиторам, здійснюватимуться за рахунок кредитів, отриманих до великомасштабного нападу Росії на Україну. Однак через війну Україна та приватні кредитори домовилися про дворічний мораторій на борг. Україна також домовилася про мораторій на борг із групою державних кредиторів, що складається з Німеччини, США, Канади, Франції, Японії та Великобританії. Однак, з точки зору Хольцнера, нереально очікувати, що Україна справді зможе обслуговувати свої борги, наприклад, за два роки.

«Витрати на реконструкцію України оцінюються майже у 500 мільярдів доларів. І це не може просто зачекати до наступного дня після війни, а має початися зараз. За оцінками України, лише у 2024 році на першочергові пріоритети відновлення потрібно близько 15 мільярдів доларів», – зауважує Хольцнер.

Дефолт – також варіант?

Якщо угоди між Україною та приватними кредиторами більше не буде, відбудеться дефолт. Насамперед, це означає, що Україна більше не може платити за своїми боргами.

«У короткостроковій перспективі це не буде трагічно для України. Україна у будь-якому випадку поки що не може сподіватись на запозичення на відкритому ринку, оскільки ситуація надто ризикована для інвесторів. Україна уже має низький рейтинг найбільших рейтингових агентств із високою ймовірністю дефолту. Лише у довгостроковій перспективі це може означати проблеми для України, якщо вона не зможе обслуговувати свої борги у серпні. Після війни це може ускладнити акумулювання грошей на міжнародних ринках капіталу. Проте проблема, зазвичай, не є надто великою для країн. Аргентина знову отримала нові кредити після дефолту у 2001 році. Кредитори, зазвичай, сплачують за можливий ризик дефолту за рахунок високих відсоткових ставок. Я вважаю, що Україна має певні важелі впливу у короткостроковій перспективі», – зазначає Хольцнер.

Крім того, приватні кредитори також ризикують завдати шкоди своєму іміджу, якщо не підтримають Україну у боротьбі за виживання.

«Це не просто дрібні вкладники, а великі інвестиційні компанії, такі як Blackrock і Pimco, які безперечно можуть собі це дозволити», – зауважує Хольцнер.

Західні уряди також наполягають на зобов’язаннях із боку приватних кредиторів.

Денніс Шен, експерт з рейтингового агентства Scope, вважає, що відмова України в односторонньому порядку від обслуговування своїх боргів не відповідає ані її інтересам, ані інтересам її кредиторів.

Потрібна термінова допомога

Проте, загалом, уся ситуація із боргами перед приватними кредиторами засвідчує, наскільки напруженою є економічна ситуація в Україні через війну. Тому Хольцнер виступає за подальшу фінансову допомогу Україні і якнайшвидше, щоб вона мала хоч якийсь шанс здобути перемогу у війні. Одна з можливостей, наприклад, – надати Україні не лише відсотки від заморожених державних активів Росії , але й самі заморожені державні активи – розміром у 300 мільярдів євро.

Великий потенціал зростання

Якщо Україна переможе і війна закінчиться, економічні експерти вбачають великий потенціал зростання її економіки – зокрема тому, що стартовий рівень спочатку буде низьким.

«Україна, наприклад, має великий потенціал у галузі відновлюваних джерел енергії. Там є рідкісна сировина, така як кобальт, нікель, мідь, титан, рідкісноземельні елементи та літій, які необхідні для енергетичного переходу. За цих умов українська економіка могла б зростати до 8% щороку. Однак, для цього спочатку потрібно виграти війну», – резюмує Хольцнер.