В Україні запроваджено комендантську годину, тому нічні клуби зараз працюють переважно вдень, однак відвідувачів стає дедалі менше через мобілізацію, але ці розважальні заклади продовжують функціонувати і свої прибутки жертвують на потреби Збройних сил України

Андрій Янковський є представником асоціації київської клубної сцени UNight, засновником київського нічного клубу HVLV та членом колективу Bass Resistance, який зібрав понад 21 000 євро для гуманітарної допомоги в Україні. В інтерв’ю німецькому виданню TAZ він розповів, як змінилась робота нічних клубів в Україні після російського вторгнення і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

TAZ: Андрію, ви представник UNight, асоціації київської клубної сцени. Чи можна взагалі зараз розмовляти про нічне життя України?

Андрій Янковський: Через війну зараз діє комендантська година, тому ночі досить короткі. Але так, ситуація змінюється, і наслідки 2,5 років війни дуже радикальні. Саме тому зараз як ніколи важливо підтримувати клубну культуру.

TAZ: Асоціація була заснована лише торік. Як би ви описали свою роботу?

Андрій Янковський: Після масштабного російського вторгнення у 2022 році було зроблено багато зусиль, щоб наголосити на автономії української культури: від виставки народної художниці Марії Приймаченко до порятунку стародавніх пам’яток. Ми вважаємо, що клубна культура та сцена електронної музики також є частиною цієї культури. І тому нічні клуби необхідно підтримувати та захищати відповідним чином. Ми хочемо зібрати для цього гроші та підвищити обізнаність.

TAZ: До російського вторгнення у лютому 2022 року Київ перебував на шляху до завоювання міжнародної репутації?

Андрій Янковський: Так. 2021-ий був найкращим роком за всю історію. Наші діджеї вперше здобули міжнародне визнання. Україна була однією з перших країн, де знову дозволили публічні заходи після пандемії коронавірусу — і тут є гарні клуби, такі як «∄» та «Closer», із топовими звуковими системами й талановитими резидентами. Київ невдовзі став Меккою для клаберів. Фестиваль Brave! Factory у 2021 році зібрав близько 10 000 відвідувачів. У мене були друзі у Західній Європі, які справді хотіли переїхати до Києва.

TAZ: А потім 24 лютого 2022 року Росія почала війну в Україні і яка атмосфера зараз панує у нічних клубах?

Андрій Янковський: Щиро кажучи, не дуже весела. Клуби знову відкриті, але переважно вдень проводяться вечірки через комендантську годину. Гроші за вхідні квитки, клуби, зазвичай, жертвують на потреби української армії. Адже ми хочемо, щоб ця війна закінчилася якнайшвидше і наші друзі повернулися з фронту цілими і неушкодженими. Деякі діджеї воюють на фронті, і, на жаль, кілька моїх знайомих загинули.

TAZ: Крім того, набув чинності новий мобілізаційний закон. Як він впливає на клубне життя в Україні?

Андрій Янковський: Це призводить до великої невизначеності: ми ще не знаємо, хто буде мобілізований, а хто ні. Це стосується багатьох нічних клубів. Відвідувачів приходить дедалі менше. Закон про мобілізацію, безперечно, продовжить цю тенденцію.

TAZ: Яким чином це вплине?

Андрій Янковський: У великих нічних клубах, таких як ∄, кожні вихідні, як і раніше, є повний танцпол. Але клубна сцена схожа на екосистему, що складається з великих та маленьких майданчиків. Нам потрібні невеликі нічні клуби, щоб допомогти діджеям органічно розвиватись, аби одного разу вони стали хедлайнерами. А для цього нам потрібні відвідувачі. Крім того, зараз також не вистачає менеджерів та фахівців зі світлових шоу, інших важливих людей, які підтримують сцену. Ось чому ми організовуємо семінари для наступного покоління.

TAZ: Ви керуєте одним із таких невеликих нічних клубів, HVLV. Як залишаєтесь на плаву у фінансовому аспекті?

Андрій Янковський: Ми можемо утримувати нашу команду та ледве виплачувати зарплату, але прибутку немає. Ми шукаємо фінансування, але такого поняття для клубної культури в Україні немає. Натомість, нам необхідно співпрацювати з алкогольними брендами, чого ми раніше не робили.

TAZ: У 2021 році хулігани у масках напали на ваш клуб із перцевими балончиками та кийками, скандуючи правоекстремістські та гомофобні гасла. Під удар потрапили й інші клуби?

Андрій Янковський: Вони розбивали нам вікна і стверджували, що тут торгують наркотиками і що наша квір-аудиторія перетворює дітей на демонів. Вони напали на деяких наших працівників. Це також було однією з причин, через яку клубна сцена почала об’єднуватись в рамках UNight, але цьому завадило російське вторгнення у 2022 році. Чи були це насправді нацисти чи наймані головорізи, які намагалися нав’язати якісь ділові інтереси у цьому районі, залишається загадкою. У нас немає жодних вагомих доказів.

TAZ: Як українська клубна сцена ставиться до російських діджеїв та лейблів?

Андрій Янковський: Є активісти, які стежать за вечірковими та фестивальними складами по всій Європі, щоб дізнатися, чи там виступають діджеї, які є росіянами або продовжують підтримувати Росію. Вони зв’язуються із промоутерами, щоб їх знову не запрошувати. І, звичайно, багато з нас не хоче бачити більше російських імен у міжнародних програмах.

TAZ:  Чи вважаєте ви правильним бойкот російських діджеїв?

Андрій Янковський: Я не хотів би когось судити за національністю, тому що ми не можемо вибирати, де нам народитися. Але й цю війну ми не обирали. Ті, хто залишається в Росії або їде туди діджеїти, роблять свій внесок у їхню мілітаристську економіку. І це особисте рішення, яке повинно мати наслідки.

TAZ: Чи ви відчували якусь солідарність з боку електронної музичної сцени за кордоном після російського вторгнення?

Андрій Янковський: Спочатку проводили вечірки солідарності з Україною, зокрема й у Берліні. Але інтерес знову згас. Я вважаю несправедливим, що деяким людям зараз набридла Україна. Сьогодні на міжнародній арені, насамперед, йдеться про Палестину. Ми живемо у час, коли кризи просто накопичуються. Але ми не повинні забувати про Україну.

TAZ: Як відреагував культурний сектор?

Андрій Янковський: На початку війни справді багато чого відбувалося у культурній сфері. З’явились нові діджеї, нові проекти, нова музика. Але зараз ситуація поступово змінюється. Люди стають біднішими, бо економіка досить ізольована. Багато людей виїхали з України. Ситуація на фронті стає дедалі складнішою і настрій зараз не дуже добрий.

TAZ: Що таке клубна сцена в Україні?

Андрій Янковський: Звісно, ​​це також бізнес. Але ми єдині у захисті демократичних цінностей, прав людини, ЛГБТ-спільноти, фемінізму та миру. Щодо цього українська сцена, як і багато інших міжнародних сцен, уже є політичною.