ФСБ та ГРУ масово надсилали харків’янам повідомлення на смартфон та у соціальні мережі із закликом виїжджати із міста, але на них майже ніхто не відреагував

На початку квітня 2024 року деякі жителі Харкова отримали серію SMS-повідомлень із закликом покинути місто до того, як його оточать російські війська. «Через загрозу оточення ми закликаємо мирне населення Харкова залишити місто до 22 квітня», — йшлося в одному із повідомлень, на якому майорів логотип Державної служби України з надзвичайних ситуацій та було зазначено безпечні шляхи евакуації на яскравій інфографіці. Про це йдеться у спецрепортажі Reuters, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Це були фейкові повідомлення. Володимир Тимошко одразу це зрозумів. Він керівник Нацполіції у Харківській області і був одним із перших, хто міг дізнатись про будь-які офіційні плани евакуації.

«Мешканці почали масово отримувати ці повідомлення. Це психологічна операція, яка викликає паніку. Що подумає середньостатистичний громадянин, отримавши таке повідомлення?», – риторично запитує Тимошко.

Дезінформація та пропаганда, які тривалий час були основою війни, отримали цифрове підживлення під час російсько-української війни – найбільшого воєнного конфлікту у світі з моменту появи смартфонів та соціальних мереж.

Тимошко отримав близько 10 подібних SMS-повідомлень і повідомлень у месенджері Telegram у квітні та на початку травня 2024 року, за кілька тижнів до наступу Росії на північному сході України, який розпочався 10 травня 2024 року і відкрив новий етап війни.

Співробітник СБУ на умовах анонімності заявив, що росіяни часто надсилали велику кількість текстових повідомлень із пристроїв, прикріплених до далекого розвідувального безпілотника «Орлан-10», який може проникати на десятки кілометрів у повітряний простір України.

«Пристрої «Леєр-3» імітують базові станції стільникового зв’язку, до яких телефони автоматично підключаються у пошуках покриття», – пояснив співробітник українських спецслужб.

За словами Андрія Коваленка, голови Центру протидії дезінформації (ЦПД) України, телефонний шквал повідомлень супроводжувався атакою у соціальних мережах, коли російські війська просувалися до Харкова.

Середня кількість повідомлень у соціальних мережах, класифікованих українською владою як дезінформація про війну, зросла до понад 2500 на день, коли у травні 2024 року розпочався наступ на Харків, порівняно із 200 на день у березні 2024 року.

Українська розвідка оцінила, що кампанії з дезінформації переважно проводилися ФСБ та ГРУ.

Боти і мікротарґетинґ

Reuters опитало дев’ять осіб, поінформованих про інформаційну та дезінформаційну війну, що ведеться паралельно з бойовими діями, включаючи українських чиновників, дезінформаційних трекерів та аналітиків з безпеки.

Співробітник СБУ на умовах анонімності повідомив, що з моменту повномасштабного вторгнення 2022 року, розвідувальні служби закрили 86 російських бото-ферм, розташованих в Україні, які контролювали загалом 3 мільйони акаунтів у соціальних мережах з передбачуваним охопленням аудиторії у 12 мільйонів користувачів.

Такі об’єкти є кімнатами, заповненими банками спеціалізованого обчислювального обладнання, яке може щодня реєструвати сотні фейкових акаунтів у соціальних мережах для викачування хибної інформації.

За словами Коваленка, наразі найбільшими джерелами російської онлайн-дезінформації є TikTok в Україні й Telegram у Європі.

«На початку 2024 року TikTok закрив близько 30 із 90 акаунтів, які розповсюджують дезінформацію, пов’язану з Росією», – зазначив Коваленко.

Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що росіяни намагаються посіяти паніку та недовіру, навівши як приклад повідомлення у соціальних мережах, в яких стверджується, що головна дорога до Києва ремонтується, щоб він міг швидше втекти, коли прийдуть росіяни.

«Вони намагаються залякати населення, щоб люди відчували себе некомфортно та залишили місто», — вважає Терехов.

Марія Авдєєва, харківський аналітик з безпеки, яка фокусується на російській дезінформації, показала Reuters інфографічну карту із зображенням державного герба України у вигляді тризубця, розміщену у Facebook на початку квітня 2024 року — приблизно в той же час, коли начальнику поліції Тимошко відправили іншу карту евакуації у повідомленні в Telegram.

Карта та супровідний текст включали фальшиві перекриття доріг й твердження про те, що незабаром у певних районах Харкова очікуються ракетні удари.

Мікротаргетинг, який аналізує онлайн-дані людей, щоб націлювати окремих осіб та аудиторії за допомогою певних повідомлень, ускладнює завдання ЦПД щодо відстеження кампаній впливу та протидії хибним наративам.

«Ця діяльність має виключно тактичний характер. Ми бачили націлювання аж до українських солдатів в окопах», – повідомив Джон Халтквіст, головний аналітик американської компанії з кібербезпеки Mandiant.

Авіаудар знищив телевежу

Українці особливо вразливі до цифрової дезінформації, адже понад 75% населення отримують новини із соціальних мереж, набагато більше, ніж з будь-якого іншого джерела інформації, згідно з дослідженням, проведеним USAID у 2023 році.

Це значно вище, ніж у будь-якій із 24 європейських країн, опитаних у звіті Інституту вивчення журналістики Reuters за 2024 рік, де середній показник становив 44%.

Наприкінці квітня 2024 року, коли російські війська зосередилися на кордоні неподалік Харкова, авіаударом було знищено головну телевежу Харкова, що ускладнило доступ міста до інформації.

У той час як наступ на Харків спричинив значний сплеск дезінформаційної активності, під час війни, за словами опитаних людей, були й аналогічні російські кампанії.

Коваленко нагадав про російську кампанію у жовтні 2023 року, спрямовану на те, аби донести ідею про те, що Україна зіткнулася з тяжкою зимою та поразкою у війні.

Osavul, українська компанія з відстеження дезінформації, показала Reuters свої дані щодо цієї кампанії, яку вона назвала «чорною зимою». Вона нарахувала 914 повідомлень, опублікованих 549 учасниками, які разом отримали майже 25 мільйонів переглядів.

Проте, за словами Коваленка, масштаб і частота російських операцій впливу призвели до того, що українці стали більш підозріло ставитися до інформації, яку отримують.

Дезінформаційний поштовх під час первісного просування Росії до Харкова на початку вторгнення 2022 року — коли вони значно наблизилися до міста — сприяв паніці та шоку, які призвели до втечі сотень тисяч мешканців.

Цього разу лише невелика кількість людей залишили Харків, хоча обсяг дезінформаційних повідомлень, спрямованих на місто, був удвічі більшим, ніж у березні 2022 року.

Порівняльна відсутність паніки також відображає звичку українців жити під атакою.

Reuters поспілкувались з майже двома десятками мешканців Харкова у другій половині травня 2024 року, коли місто зазнавало кількох ракетних ударів на день.

Більшість з них заявили, що не мають бажання їхати і не звертають уваги на небезпеку, а дехто казав, що взагалі не стежить за новинами.

«Це психологічний механізм, ми звикаємо до небезпеки», – пояснює харківський психолог Ірина Маркевич.

55-річна няня Юлія Олешко із Харкова вважає, що найкращий спосіб пережити це жахіття — просто зосередитися на повсякденному житті.

«Вчора я думала: ходити Харковом — це ходити мінним полем… але я намагаюся не зациклюватися на думках про страх, інакше можна впасти у депресію. Ми абстрагуємося, інакше не виживемо», – підсумувала Олешко.