Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді має відвідати Київ 23 серпня 2024 року, але цей візит відбувається під тиском США і навряд чи наблизить мирні переговори між Україною та Росією

Після того, як його публічні обійми з президентом Росії Володимиром Путіним викликали лють з боку США, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді пообіцяв 23 серпня 2024 року приїхати до Києва, щоб, безперечно, обійняти Володимира Зеленського, президента України. Яке значення це матиме для миру в Україні? Проповіді Моді про те, що «зараз – не час для війни», не викликають довіри в очах Заходу, оскільки Індія одночасно підтвердила свою «свободу вибору» та «стратегічну автономію» у підтримці військово-торгівельних відносин з Росією. Індія досі, навіть не кваліфікувала вторгнення в Україну як акт російської агресії. Про це йдеться в авторській колонці на сторінках індійського видання Deccan Herald, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Індія дистанціювалася від мирного саміту, організованого Швейцарією на прохання Зеленського, куди демонстративно не було запрошено Росію. Індія відправила лише високопосадовця і відмовилася підписувати опубліковане комюніке. Моді ніяк не може переконати Путіна чи Зеленського відмовитись від їхніх позицій. Моді не може задовольнити побоювання Путіна, які є основою війни. Головне із них стосується розширення НАТО на схід, незважаючи на запевнення Заходу наприкінці холодної війни, що цього не буде.

Моді не може запобігти розміщенню наступальної зброї вздовж кордонів Росії і не може гарантувати виведення інфраструктури НАТО назад до ліній 1997 року, коли було підписано Основний акт НАТО-Росія. Моді також не може переконати Москву переглянути її оцінку того, що співпраця НАТО з Україною була спрямована на підготовку плацдарму для потенційних ударів по РФ.

Дві інші визнані цілі Путіна в Україні — це її демілітаризація та денацифікація. Путін бачить у Зеленському «покровителя неонацистів» і, ймовірно, хотів би змінити його режим. Моді також не може вплинути на Зеленського з цих двох питань.

Навіть якби Путін був готовий «заморозити» війну та вести переговори, Зеленський неодноразово відмовлявся це робити на умовах, які б Москві дозволили зберегти контроль над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями.

Фактично Зеленський пообіцяв повернути усі окуповані території, включаючи Крим, захоплений Путіним у 2014 році, та анексовані частини східного Донбасу, де влаштувалися сепаратистські російські лідери.

Тому Моді не може очікувати нічого, окрім можливості сфотографуватися у Києві. Чому ж Моді зважився на офіційний візит до України, коли зрозуміло, що він буде безрезультатним? Єдиний висновок – він їде туди під тиском США і як жертва власного іміджу світового лідера.

Після візиту до Москви посол США в Індії Ерік Гарсетті попередив Індію, що у воєнний час немає такого поняття, як «стратегічна автономія». Він застеріг Індію від «прийняття цих відносин як належне» і наголосив, що, хоча «наші голови та серця єдині», реальне питання полягає у тому, чи зможуть дві країни «рухати ногами разом».

Помічник держсекретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональд Лу повідомив Комітету із закордонних справ Палати представників, що уряд США поділяє «розчарування з приводу символізму та часу візиту прем’єр-міністра Індії Моді до Москви», і додав, що США ведуть «жорсткі переговори» з Індією з цього приводу. Радник США із національної безпеки Джейк Салліван попередив Індію, що Росія стала «молодшим партнером» Китаю і «не обов’язково стане великим та надійним другом Індії у майбутніх непередбачуваних обставинах чи кризах».

США постачали Індії не лише вкрай необхідні розвідувальні дані під час китайських вторгнень у 2020 році, але й екстремальний зимовий одяг для високогірних індійських солдатів, розгорнутих у Ладаксі для відбиття китайської загрози. Купівля стала можливою в рамках Меморандуму про логістичний обмін (LEMOA), однієї з чотирьох основоположних угод, підписаних між Індією та США для посилення оборони, розвідки та передачі критично важливих технологій.

Навіть зараз саме завдяки знімкам американської супутникової компанії індійська громадськість дізнається про діяльність Китаю у Східному Ладакху, на кордоні з Аруначал-Прадеш, або зовсім недавно про міст, який будує Народно-визвольна армія Китаю через Пангонг-Цо на кордоні Ладакха з КНР. Тому США почуваються виправдано скривдженими через демонстрацію Моді близькості до Путіна.

Якщо Моді вирішив поїхати до Києва під тиском США, американці були б раді цьому уявному коригуванню курсу. Не дивно, що держсекретар США Ентоні Блінкен не лише наголосив на важливості «справедливого та міцного миру» для України на своїй зустрічі з міністром закордонних справ Індії С. Джайшанкаром у Токіо наприкінці липня 2024 року.

Він також був би дуже радий, якби Індія підписала спільну заяву Quad, яка наголошує на важливості збереження «суверенітету й територіальної цілісності» України при одночасному прагненні до «всеосяжного та міцного миру відповідно до міжнародного права».

Стверджувати, що візит Моді до Києва знову залучить Індію до вирішення проблем безпеки у Європі — це перебільшення, коли самі європейці передали це питання на субпідряд США.

Війна в Україні — це прерогатива США, Росії та Європи. Вона перетворилася на глобальну кризу, але це не те, за що міжнародне співтовариство може нести відповідальність і, зокрема Індія.

Будь-які значущі мирні переговори мають проводитися між Москвою та Вашингтоном; решта — це просто другорядне.