Уряд Австралії у своїй Національній оборонній стратегії 2024 року висунув вимогу до збройних сил – розробити військові рішення для ураження цілей на великих відстанях і передбачив на це 8% коштів з державного бюджету. В якості взірця для запозичення слугуватиме стратегія України під час здійснення далекобійних ударів по Росії

У своїй Національній оборонній стратегії 2024 року уряд Австралії передбачив вимогу тримати супротивників у більшій небезпеці на великій відстані від австралійської території, тобто австралійським збройним силам було поставлено завдання – розробити можливості для ураження цілей на великих відстанях. У супутній комплексній інвестиційній програмі на «прицілювання та дальній удар» було виділено 8% коштів з державного бюджету Австралії до 2034 року. Про це йдеться в авторській колонці Міка Райана, старшого наукового співробітника з військових досліджень у програмі міжнародної безпеки Інституту Лоуї, колишнього стратега об’єднаного штабу США у Пентагоні та екскомандувача збройних сил Австралії на сторінках австралійського видання The Interpreter, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Більшість систем озброєння, які, ймовірно, будуть закуплені для здійснення дальнього удару, будуть висококласними та складними із США (а, можливо, із Європи), які можуть собі дозволити небагато країн. Це доречно, принаймні, певною мірою. У випадку з американськими армійськими тактичними ракетними системами (ATACMS) і британськими ракетами Storm Shadow, така зброя довела свою виняткову ефективність під час війни в Україні.

Але українські військові також продемонстрували розвинутий підхід до здійснення дальнього удару, який охоплює поєднання висококласної/низькокласної зброї та іноземних й вітчизняних рішень. Ці уроки мають спонукати Австралію уважніше стежити за війною в Україні. Це нагадування про те, що місцеві рішення військових проблем іноді можуть бути реалізовані швидше, дешевше та без ускладнень, всупереч запереченням та заборонам з-за кордону. І хоча уроки України необхідно фільтрувати через унікальний контекст стратегічного середовища Австралії (включаючи географію, погоду, рослинність, інфраструктуру та регіональну політику), їх необхідно брати до уваги, що стосується завдання дальніх ударів.

З лютого 2022 року Збройні сили України продемонстрували здатність застосовувати дуже точні далекобійні ударні системи проти російських військ. Високомобільна артилерійська ракетна система (HIMARS) була надана Україні у червні 2022 року. У 2024 році вони були доповнені системою ATACMS, наданою Сполученими Штатами, яка підвищила здатність України завдавати ударів та ускладнили наземні та протиповітряні операції для росіян. Але, як і всі види зброї, вони обмежені у кількості.

Можливості України також було розширено за рахунок далекобійної повітряної зброї. Спочатку українці модифікували старі розвідувальні безпілотники для ударних операцій. У 2023 році британські ракети Storm Shadow значно розширило можливості українських збройних сил щодо завдання ударів по російським цілям. Це змусило росіян розосередити та захистити свої штаби, системи ППО та логістичні вузли. Україна також розробила безліч власних рішень, і цілком імовірно, що одна з цих нових ударних систем великої дальності була використана під час здійснення нещодавнього удару з відстані 1800 км по російській авіабазі в Оленьї.

Ще одна українська ініціатива у здійсненні ударних операцій відбулася у військово-морській сфері. Тепер Україна має сімейство безпілотних морських ударних катерів, які вона використовувала проти російського Чорноморського флоту. Не маючи можливості розвивати звичайний військово-морський флот для боротьби з росіянами, українці розробили безпілотні катери. Україна різко знизила ефективність російського Чорноморського флоту і нещодавно Росія вивела військово-морський патрульний корабель зі своєї бази у Севастополі.

Ударні можливості України мають чотири основні завдання. Перше – підтримка оперативних й тактичних дій. Друге — змусити Росію ухвалити жорсткі рішення щодо розподілу дефіцитних військових ресурсів. Третє – участь у економічній війні шляхом погіршення російських енергетичних та промислових можливостей. Зрештою, українські стратегічні удари мають політичну місію: вони підтримують тиск на Путіна і демонструють, що російські наративи про неминучу перемогу – помилкові.

Що це означає для Австралії?

По-перше, Австралія має прийняти поєднання висококласних та низькокласних ударних систем. Одна з проблем поточного плану Австралії щодо ударних і безпілотних систем полягає у тому, що вони майже усі складні, дорогі та малощільні, зокрема Triton, Ghost Bat та майбутні опціонально-екіпажні судна. Їх потрібно доповнити або замінити більшою кількістю дешевших автономних повітряних, морських та наземних систем.

По-друге, австралійський уряд має більше інвестувати у місцеві інновації та виробництво цих низькокласних систем та надавати податкові пільги для інвестицій, включаючи пенсійні фонди. Австралійські компанії виробляють ракети, ракетне паливо, безпілотники та системи ситуаційної обізнаності, які можуть доповнювати висококласні іноземні системи. Місцеві рішення підтримують місцеву промисловість та гарантують постачання у воєнний час. Вони також оминають проблему союзників або постачальників, які можуть накласти вето на використання своєї зброї у певних сценаріях. Така країна, як Австралія, ніколи не перевершить такого потенційного супротивника, як Китай. Однак його можна перевершити, застосувавши інше поєднання систем та стратегій ударів.

По-третє, ударний комплекс повинен включати безпілотники для спостереження та атаки, а також висококласні ракетні системи, що запускаються із землі, повітря та моря. Такий підхід створює набагато більшу дилему для будь-якого супротивника, а наявність безпілотників і ракетних пускових установок на землі, морі та повітрі гарантує, що ударні операції можуть бути масштабовані відповідно до конкретної ситуації.

Зрештою, підхід, ухвалений Україною, дає їй кілька варіантів ударних операцій за доступною ціною. Це саме те, що потрібно збройним силам Австралії в епоху, коли стратегічна невизначеність зростає, а наші супротивники можуть виробляти оборонну та наступальну зброю у великих кількостях.