Німецька компанія HIGHCAT розробила новий безпілотник HCX, який несприйнятливий до радіочастотних перешкод та виявлення, оскільки підтримує зв’язок зі своїм оператором через оптоволоконний кабель. Його планують випробувати у серпні 2024 року в Україні

Німецька компанія HIGHCAT розробила новий безпілотник HCX, який розмотує оптоволоконний кабель під час польоту. Це забезпечує широкосмуговий канал передачі, який несприйнятливий до радіоелектронних перешкод. А оскільки немає радіовипромінювання, ані оператора дрона, ані сам безпілотник не можна виявити та знищити. Новий німецький безпілотник HCX планують у серпні 2024 року випробувати в Україні. Про це йдеться в аналітичній публікації Forbes, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Політ за допомогою оптоволоконного кабелю

Співзасновник німецької компанії HIGHCAT Ян Хартманн пояснює, що кабель додає дрону лише близько 250 грам додаткової ваги, тому він не перешкоджає польоту. Дальність польоту становить до 20 км. Дрон скидає кабель за собою, як слід із хлібних крихт, тому не заплутується.

«Волокно досить міцне – проліт над деревами і водою не є проблемою. Літати по колу теж нормально і дрон, навіть може повертатись назад», – наголошує Хартманн.

Попередні спроби розробити оптоволоконне наведення для дронів здійснювала компанія DARPA на початку 2000-х років, розробивши Close Combat Lethal Recon (CCLR). Зрештою, DARPA відмовилася від оптоволоконного управління на користь радіо, і CCLR перетворився на SwitchBlade, який використовується збройними силами США. У таких ракетах як TOW, використовуються мідні проводи для наведення, але вони тільки передають сигнали управління і не передають відео. Існують також безпілотники з прив’язаним товстим кабелем, що передає як живлення, так і дані, але вони обмежені зависанням над своєю базовою станцією, тому, в основному, є статичними спостережними вежами або платформами для радіоелектронної боротьби.

Оптоволоконне управління у минулому не викликало особливого інтересу, оскільки радіоуправління працювало чудово, а перешкоди не вважалися проблемою. Але в умовах інтенсивної радіоелектронної боротьби в Україні, виробники безпілотників змушені постійно змінювати робочу частоту, оскільки глушіння дуже інтенсивне. Деякі бойові машини тепер несуть на даху кілька глушників безпілотників, щоб створити захисний «міхур» у сотні метрів у поперечнику. Крім того, і Україна, і Росія розгортають велику кількість ранцевих глушників й протидронових гармат, яка стріляють вузьким променем радіохвиль.

«Ця технологія була розроблена з урахуванням поточних подій в Україні. Ми хотіли створити систему COTS [Commercial Off The Shelf], яку не могли б заглушити», – підкреслює Хартманн.

Проблема розмотування

Німецький дрон HCX може безперешкодно літати в умовах інтенсивної радіоелектронної війни.

«Волокно не повинно надто легко розмотуватися, інакше воно вирветься через низхідний потік повітря від пропелера. Крім того, скловолокно не повинно скручуватися під час розмотування, інакше воно зламається. Технологія Fly-By-Fiber використовує спеціально намотані та покриті котушки зі скловолокна, які встановлюються за допомогою спеціальної техніки намотування», — повідомляє Хартманн.

Максимальне корисне навантаження HCX складає 5 кг, але частина цієї ваги припадає на котушку оптоволоконного кабелю. Шість миль кабелю важать близько трьох фунтів, тому дрон з повною 12-мильною котушкою має близько п’яти фунтів корисного навантаження.

«Цього більш ніж достатньо для камери із 10-кратним оптичним зумом й тепловізійним зображенням або для боєприпасу пристойного розміру», – зазначає Хартманн.

Інші переваги включають стандартне з’єднання 1000Base-T зі швидкістю 1000 мегабіт за секунду, що приблизно у 100 разів більше, ніж у радіозв’язку, що забезпечує чіткий вид високої чіткості протягом усього польоту. І в той час, як інші FPV-дрони втрачають зв’язок, коли опускаються низько під радіогоризонтом в останньому пікіруванні на ціль, оптоволоконний дрон буде підтримувати зв’язок.

У принципі, цей тип дронів може також досліджувати внутрішні приміщення будівель або тунелі. Обмеження смуги пропускання радіозв’язку означають, що лише кілька радіокерованих дронів можуть працювати в одній області, у той час, як кілька дронів HCX можуть літати без перешкод.

HCX також може виступати як оптоволоконний кабель, встановлюючи високопродуктивні канали зв’язку з бойовими позиціями, які можна використовувати, коли інші засоби зв’язку заглушені.

Дрони майбутнього

Інша технологія, яка розробляється для протидії радіоелектронним перешкодам – це автономність, коли дрони з підтримкою штучного інтелекту завершують місії після втрати зв’язку з оператором. Оптоволоконний зв’язок має перевагу у тому, що може передавати відео у реальному часі, тоді як автономний дрон повинен чекати, поки не повернеться у зону дії радіозв’язку, щоб завантажити дані.

«HIGHCAT веде переговори із низкою потенційних клієнтів/спонсорів, але детальніше розповісти про це ми не можемо. У серпні 2024 року наша команда вирушить до України, щоб продемонструвати HCX та показати, наскільки добре він працює у реальних бойових умовах. Планується протестувати його у контрольованому середовищі проти глушників. Якщо українські підрозділи забажають протестувати його на передовій, це також можливо», – вважає Хартманн.

HIGHCAT має намір підготувати HCX до серійного виробництва у листопаді 2024 року і виготовляти близько 3000 одиниць на місяць зі своїм промисловим партнером ODM GmbH.