Німеччина продовжує покладатись на захист збройних сил США і за час війни в Україні ця залежність лише збільшилась, а на сході країни стрімко зростає популярність проросійських партій

Російська агресія в Україні надовго змінить баланс сил у Європі. І не лише в тому випадку, якщо Путін переможе і диктуватиме свої умови континенту. Війна в Україні уже ділить держави на переможців й тих, хто програв. Німеччина явно входить до числа тих, хто програв. Декілька років тому вона ще була провідною державою в ЄС, а її канцлер Анґела Меркель десять разів поспіль була названа найвпливовішою жінкою у світі за версією журналу Forbes. Кому зараз спаде на думку зарахувати чинного канцлера Олафа Шольца до найвпливовіших людей у світі? Про це йдеться в аналітичній публікації швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Нині Німеччина розплачується за неправильні рішення, ухвалені у минулому, особливо у сфері безпеки. Хорошим прикладом є зброя середньої дальності. Ці снаряди, що мають дальність дії від 500 до 5000 кілометрів і здатні вражати цілі супротивника далеко за лінією фронту, є центральним елементом сучасної війни.
Російські літаки скидають авіабомби на певній відстані від цілі. Вони знищують українські позиції та інфраструктуру, таку як електростанції та лікарні. Українці можуть атакувати військові аеродроми та радіолокаційні позиції в глибині Росії за допомогою ракет великої дальності.
Той факт, що канцлеру Олафу Шольцу довелося просити США розмістити у Німеччині зброю середньої дальності, є визнанням невдачі його попередниці.
Франція та Великобританія, принаймні, мають ядерні ракети для стримування Росії. А Німеччина – зовсім беззахисна. 10 років тому Росія розмістила ракети середньої дальності у Калінінградській області, націливши їх на регіон Балтійського моря, а також на Федеративну Республіку Німеччини.
Меркель тоді не відреагувала на цю загрозу. Вона лише розкритикувала рішення президента США Дональда Трампа вийти із Договору про ракети малої та середньої дальності. Переозброєння РФ зробило цю угоду недійсною. Напад Росії на Україну показав, яку небезпеку це становить для Західної Європи.
На сході Німеччини – потужна п’ята колона Росії
Німеччина наразі ще більше залежить від американського захисту. За це доведеться заплатити високу ціну в той час, коли Дональд Трамп, можливо, повернеться до Білого дому. Трамп ймовірно вимагатиме, щоб Берлін витрачав значно більше 2% ВВП на оборону в обмін на розгортання американських військ.
Або ж Трамп вимагатиме, аби Берлін без будь-яких компромісів прийняв його політику щодо Китаю із санкціями й тарифами в обмін на розширений військовий захист. Це була б катастрофа для німецької експортної промисловості.
Скаржитися на Трампа лицемірно, оскільки Німеччина не використала час з моменту його вступу на посаду у 2016 році, щоб зменшити свою залежність від США. Натомість, Берлін став ще більше вразливий до шантажу. Серед великих країн Європи жодна не є такою вразливою, як Німеччина. Чи стане вона іграшкою в руках Трампа і Путіна?
Безпека визначається у військових термінах. Саме тому поляризація у США вважається реальною загрозою безпеці. Федеративна Республіка Німеччини поляризована не менше, аніж США. Жодна інша європейська країна не поділена на два регіони так чітко, як Німеччина з її східною та західною частинами.
У культурному та політичному аспектах різні регіони ФРН йдуть різними шляхами. Війна в Україні лише поглиблює цей розкол, оскільки східні та західні німці по-різному дивляться на Росію та НАТО. Москва використовує цей розкол у своїй пропаганді – за підтримки партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) та Сари Вагенкнехт. Вони якраз і є уособленням п’ятої колони Путіна.
Під час холодної війни Німецька Демократична Республіка фінансувала відколоту від комуністичної партії ДКП, окремі політичні рухи за мир і кілька видавництв. Але це залишалося маргінальним явищем. Пропагандистські посібники Східного Берліна та Москви не досягли великого впливу, хоча, навіть якісні західні ЗМІ не гребували друкувати інформацію, яку розповсюджує Штазі.
Згідно із соціологічними опитуваннями, АдН та Вагенкнехт отримують до 50% підтримки серед населення на сході Німеччини. Сьогодні п’ята колона Росії потужніша у Німеччині, аніж будь-коли. НАТО та ЄС варто було б взяти до уваги цей баланс сил, оцінюючи надійність Німеччини.
Геополітична стійкість країни багато в чому залежить від її енергопостачання. Коаліція світлофорів добре впоралася із гострою надзвичайною ситуацією після початку війни в Україні, швидко знайшовши альтернативу російському газу.
У той же час німецький уряд збільшив уразливість, зупинивши три останні атомні електростанції в країні. Ідеологічна природа енергетичної політики є ще одним ризиком безпеки.
Лідерство Німеччини у Європі зменшується
Якщо ЄС заборонить дизельні та бензинові двигуни у нових автомобілях з 2035 року, найважливіша галузь Німеччини втратить свою головну конкурентну перевагу.
Зелена мрія про майбутнє без від викидів CO2, ставить під загрозу процвітання Німеччини. Наслідки відчуватимуться у гаманці, і це особливо актуально під час війни. Через відсутність потужних збройних сил, економічна міць є найефективнішою зброєю Німеччини. Берлін досягає своїх зовнішньополітичних цілей за допомогою грошей, тоді як інші країни покладаються на армію. Раніше це називалося дипломатією чекової книжки.
Під час кризи євро Німеччина була на піку своєї могутності. Ніколи з 1945 року Європа так не залежала від рішень, ухвалених у Берліні, як у ті роки, коли федеральний уряд та Європейський центральний банк гарантували подальше існування євро.
Відсоткова ставка за федеральними облігаціями на той час була мірилом усіх речей, і міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле відкрито погрожував Греції вигнанням із єврозони.
Сьогодні Німеччина – слабка у воєнному аспекті, поляризована між Сходом і Заходом і економічно вразливіша. В абсолютному вираженні вона, як і раніше, найбільший чистий вкладник у ЄС; Також ніхто, окрім США, не витрачає стільки грошей на військову підтримку України, як Німеччина. Але водночас інші країни бачать, як слабшають позиції Берліна.
У новій Європі з лютого 2022 року східноєвропейські нації і особливо поляки вимагають більшого права голосу. Британці, які програли від виходу з Євросоюзу, знову стають важливішими, як надійна опора в НАТО. І німецько-французький двигун втратив оберти.
Маастрихтські критерії, які колись були гордістю міністрів фінансів Бонна, стали невпізнанними. Саме так прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні додає собі впевненості. Жоден канцлер ФРН не міг змусити її залишити посаду, як це сталося із Сільвіо Берлусконі, коли Меркель зробила великий внесок у його падіння під час кризи євро.
Німеччина ще може заявити про себе в ЄС, але вона надто зайнята собою, щоб здійснювати будь-який вплив на Брюссель. Німеччина не є безнадійним пацієнтом у Європі, тому що решта країн континенту перебувають у не кращому становищі. Але міць Німеччини зменшується.
