Відсутність чистої води, антисанітарія, величезна кількість важких металевих уламків від бомб та відпрацьованих боєприпасів, а також неадекватна профілактика та контроль інфекцій у зоні бойових дій в Україні сприяють поширенню стійких до протимікробних препаратів супербактерій, які можуть передаватися у лікарнях від поранених бійців та цивільних осіб

Дедалі частіше у зоні воєнних дій в Україні циркулюють бактерії з множинною лікарською стійкістю. Ці так звані супербактерії часто не реагують на антибіотики. У свою чергу, інфекції стає дедалі важче лікувати, що може призвести до тяжкої хвороби чи смерті як серед військовослужбовців, так і серед цивільних осіб. За порівняно невеликої кількості нових антибіотиків у розробці, критично важливо збільшити фінансування наукових досліджень для створення ліків, спрямованих на стійкість до протимікробних препаратів, а також сформувати нові моделі відшкодування, щоб гарантувати виробникам достатню винагороду. Про це йдеться в аналітичній публікації Forbes, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

У зонах збройних конфліктів, таких як Україна, відсутність чистої води та антисанітарія, а також неадекватна профілактика та контроль інфекцій сприяють поширенню мікробів. Крім того, епідеміологи давно знають про передачу стійких до протимікробних препаратів супербактерій через величезну кількість важких металевих уламків від бомб та відпрацьованих боєприпасів, які потрапляють у водні шляхи. Це, у свою чергу, може створити живильне середовище для стійких до протимікробних препаратів патогенів.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) стверджує, що стійкість до протимікробних препаратів виникає, коли «бактерії, віруси, грибки та паразити з часом змінюються і більше не реагують на ліки, що ускладнює лікування інфекцій та підвищує ризик поширення захворювання, тяжкого перебігу хвороби та смерті». За оцінками, у глобальному масштабі інфекції, стійкі до протимікробних препаратів, щорічно призводять до смерті 5 мільйонів людей.

Центри з контролю та профілактики захворювань випустили попередження невдовзі після вторгнення Росії в Україну, повідомивши про появу інфекцій із множинною лікарською стійкістю у східних регіонах країни. Зростання таких інфекцій є «невідкладною кризою», яка вимагає негайної уваги у світлі майже постійного припливу поранених солдатів та цивільних осіб із зараженими ранами, що сприяє високим показникам передачі внутрішньолікарняних інфекцій та їх подальшого поширення у суспільстві.

У ВООЗ наголошують на «тривожній тенденції» в Україні, де супербактерії можуть передаватися у лікарнях від поранених бійців та цивільних осіб. А коли біженці рятуються від збройних конфліктів, патогени також рухаються. Щоб проілюструвати, наскільки швидко це може відбуватися, лікарі на місцях у секторі Газа почали документувати поширення інфекцій лише через місяць після того, як Ізраїль розпочав свою військову кампанію у відповідь після атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.

У бесіді з голландською телекомпанією NOS у липні 2024 року епідеміолог з організації «Лікарі без кордонів» Крістель Мусаллі бачить небезпеку розповсюдження інфекцій за межами країн, що постраждали від війни: «Нові форми опору, що виникають через війну в Україні, тепер також документуються у Нідерландах, Данії та навіть у Сполучених Штатах».

«Середовище, яке створює війна, схоже на бенкет для бактерій, в якій вони швидко стають стійкими і легко передаються. Іноді за півгодини ви отримуєте 300-400 поранених. Тоді очищення ран не є оптимальним і тому є ідеальним засобом поширення інфекції», – каже Мусаллі.

І навіть за відсутності війни неправильне та надмірне використання протимікробних препаратів призводить до появи стійких до ліків мікробів. Крім того, використання антибіотиків у тваринництві сприяє поширенню стійкості.

Академічні установи, малі та середні компанії, як правило, є точкою опори, навколо якої проводяться дослідження антибіотиків. Однак ці організації, як правило, не мають достатніх засобів для перенесення сполук з базових наукових досліджень у клінічні випробування та на ринок. Протягом десятиліть фармацевтична промисловість переважно відмовлялася від розробки антибіотиків. А у 2022 році Організація з інновацій у галузі біотехнологій опублікувала звіт про розробку антибактеріальних препаратів, в якому зроблено висновок про те, що наявних можливостей недостатньо для боротьби зі зростаючою загрозою патогенів, стійких до протимікробних препаратів, оскільки на той момент клінічні випробування проходили лише 64 нові хімічні речовини.

Державні та приватні організації по всьому світу певною мірою заповнили порожнечу певними механізмами фінансування. Наприклад, Фонд дій антимікробної стійкості підтримується кількома великими фармацевтичними корпораціями, які виділили 1 мільярд доларів на боротьбу з бактеріальними інфекціями, стійкими до лікарських препаратів.

За останні роки FDA схвалило декілька нових антибіотиків, включаючи препарат Зевтера (цефтобіпрол медокарил натрію для ін’єкцій) у квітні 2024 року для лікування дорослих з інфекціями кровотоку, спричиненими золотистим стафілококом; дорослих із гострими бактеріальними інфекціями шкіри; а також дорослих та дітей із позалікарняною бактеріальною пневмонією.

Розробники антибіотиків давно побоюються відсутності сталого ринку для схвалених продуктів. А страховики часто не мають моделі відшкодування, яка могла б легко задовольнити нових учасників у сфері антибіотиків.

Представлений у Конгресі США у 2023 році, хоча ще не проголосований, Закон Пастера встановить інноваційний платіжний контракт, в якому федеральний уряд відшкодує розробникам ліків загалом 6 мільярдів доларів у вигляді розстрочки платежів за новітні антибіотики та протигрибкові препарати в обмін на безкоштовний доступ пацієнтів до ліків, як тільки вони стануть доступними. Ця модель передплати відокремлює відшкодування від обсягу чи кількості продажів.

У міру посилення війн, що продовжуються в Україні і секторі Газа, і нависання загроз нових військових конфліктів проблема антимікробної стійкості, швидше за все, посилиться. Тому є дуже важливим для зацікавлених сторін продовжувати роботу над креативними рішеннями для фінансування наукових досліджень, одночасно створюючи відповідні ринкові стимули для виробників антибіотиків, націлених на інфекції, які стійкі до протимікробних препаратів.