Візит Нарендра Моді до Києва 23 серпня 2024 року мав на меті продемонструвати нейтральну позицію Делі під час поточної російсько-української війни і зіграти конструктивну «доброзичливу» роль у її завершенні, але президент Володимир Зеленський залишається трохи настороженим щодо здатності Індії виступати у ролі нейтрального посередника

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відвідав Київ 23 серпня 2024 року вперше з моменту проголошення незалежності України у 1991 році. Українські чиновники заявили, що цей візит продемонстрував дипломатичну підтримку України, яка прагне схилити на свій бік якнайбільше країн Глобального півдня в очікуванні будь-яких потенційних мирних переговорів з Росією. Незважаючи на те, що Індія має тривалі історичні відносини із Росією, вона прагнула продемонструвати нейтральну позицію під час поточної російсько-української війни і зіграти конструктивну «доброзичливу» роль у її завершенні. Деніел Маркі та Кеті Руперт, наукові співробітники Американського інституту миру оцінили підсумки візиту Моді в Україну і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з їх думками.

Чому Моді вирішив приїхати в Україну і чого він прагнув досягти?

Деніел Маркі: Дипломатичний примус Індії, геополітичні прагнення та внутрішня політика допомагають пояснити час та мету першого візиту Моді в Україну. У пошуку «стратегічної автономії» Індія прагне створити розгалужену мережу конструктивних партнерств без зобов’язань щодо формальних альянсів. Цей збалансований акт дозволяє Моді пожинати переваги тісних відносин як із Москвою, так із Вашингтоном. Тим не менш, це також змушує Індію виявити певну добросовісність з усіма сторонами конфлікту, щоб уникнути принизливих дипломатичних помилок. Одна з цих помилок трапилась у липні 2024 року, коли Моді буквально обіймав Володимира Путіна у Москві відразу після того, як російські війська атакували ракетами «Охматдит» у Києві. Це не враховуючи того, що Індія є стабільним покупцем російської нафти та зброї. Тому в адміністрації Джо Байдена наполегливо закликали Делі розвернути свою дипломатію. Але візит Моді був не просто оборонним кроком. Він також відображав його геополітичне бажання позиціонувати Індію як провідну та впливову державу за межами Південної Азії. Індія не лише прагне стати «голосом Глобального півдня», але й отримати постійне членство в Раді Безпеки ООН та конкурувати з Китаєм. Хоча ще занадто рано говорити про те, що Індія бажає або здатна бути посередником у російсько-українському діалозі, телефонні дзвінки Моді Путіну та Байдену одразу після його візиту в Україну були конструктивним сигналом того, що двері відчинені для більшого, зокрема у вересні на Саміті майбутнього ООН у Нью-Йорку та у жовтні на саміті БРІКС у Казані. Індія має багато стимулів підтримувати мир у Європі, але їй не вистачає вирішальних важелів впливу на жодну з воюючих сторін. Моді не може примусити до миру ані Путіна, ані Зеленського, якщо умови й терміни не відповідають їхнім цілям. Врешті-решт, мандрівна дипломатія Моді грає на користь його внутрішніх політичних інтересів після складних національних виборів в Індії, які послабили вплив його партії на парламент, і бурхливих подій сусідньому Бангладеш, де улюбленого лідера Індії Шейху Хасіну відправили у вигнання. Представляючи себе успішним міжнародним державним діячем, Моді відволікає увагу громадськості від цих невдач і повторює роль, яку він з великим ефектом зіграв восени 2023 року, приймаючи саміт G20 в Індії. У своїх зверненнях до індійської громадськості Моді представляє Індію як «Вішвагуру», або світового лідера/вчителя, і «Вішвабандху», або друга світу.

Що це означає для традиційно близьких відносин Індії з Росією?

Деніел Маркі: Протягом візитів до Польщі та України Моді намагався не змінювати риторику чи політику Індії таким чином, щоб це безпосередньо підірвало відносини Індії з Росією. Узгоджені двосторонні заяви з Польщею та Україною відображали завжди стриману поведінку Індії щодо російсько-української війни. Подальший телефонний дзвінок Моді до Путіна підтвердив, що їхні двосторонні відносини є стійкими та важливими. Індія ретельно підтримує свої стосунки із Росією з трьох причин. По-перше, Індія поглиблює стратегічне партнерство із головним супротивником Росії, США, головним чином, аби перестрахуватись від зростання впливу Китаю. По-друге, незважаючи на плідну роботу Нью-Делі у Вашингтоні, Індія, швидше за все, залишатиметься залежною від російської нафти та критичної зброї (наприклад, систем протиповітряної оборони С-400). По третє, Індія бачить, що війна в Україні призвела до того, що Москва стала залежною від військової та економічної підтримки Пекіна. Ця нова вісь Китай-Росія, яка, мабуть, посилюється, загрожує Індії через невирішену напругу з Китаєм.

Що Україна хотіла отримати від візиту?

Кеті Руперт: У Києва були дві мети від візиту Моді: сприяти дипломатичному контакту України зі світовою спільнотою та спробувати налагодити стосунки після липневого візиту прем’єр-міністра Індії до Москви. З початку війни український уряд намагався контактувати із ключовими членами світової спільноти, сподіваючись дипломатично чинити тиск на Росію, щоб вона припинила війну, і залучити постраждалі сторони для забезпечення справедливого й тривалого миру. Російсько-українська війна мала глобальні наслідки, від зриву експорту продовольства до загрози ядерної війни. Залучаючи багато країн на підтримку власної формули миру, Зеленський намагався розпочати багатосторонній мирний процес. Мирний саміт у Швейцарії у червні 2024 року відвідали представники понад 100 країн. Хоча Моді там не було, індійські чиновники були присутні на міністерському рівні, але вони не підписали підсумкове комюніке, яке схвалило «принципи суверенітету, незалежності й територіальної цілісності всіх держав, включаючи Україну». Ймовірно, Зеленський високо оцінив візит Моді до Києва для відновлення балансу у відносинах і можливості Індії грати посередницьку роль у майбутніх переговорах. Тим не менш, Зеленський залишається трохи настороженим щодо здатності Індії виступати у ролі нейтрального арбітра. Це видно з його заклику до Індії підписати комюніке до того, як Київ розгляне Делі на офіційну роль посередника. Підписання комюніке та участь у майбутніх переговорах на рівні радників з національної безпеки на належному рівні можуть зменшити занепокоєння щодо здатності Індії відігравати необхідну, і, ймовірно, бажану для України роль у врегулюванні конфлікту.