Хоча російські літаки Су-34 проявили себе чудово під час бойових дій в Україні, враховуючи їх вік, але вони виявились беззахисними проти сучасних систем протиповітряної оборони Заходу, але недооцінювати їх не варто

Війна в Україні стала навантаженням на російський флот літаків Су-34, наголосивши як на перевагах, так і на недоліках цього бомбардувальника. Хоча Су-34 виявився ефективнішим, ніж спочатку очікувалося, він також стикається зі значними експлуатаційними проблемами. Про це йдеться в аналітичній публікації Брендона Вейчерта, колишнього співробітника Конгресу США на сторінках американського видання The National Interest, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Су-34: палка з двома кінцями в авіаційному наступі Росії на Україну

Центральний гравець у повітряному наступі Росії на Україну, Су-34 «Fullback» (таке позначення цього бойового літака в НАТО) проводить тактичне бомбардування ключових цілей в Україні. Су-34 було розгорнуто проти військової та цивільної інфраструктури України з ранніх етапів війни.

Вони використовувалися для знищення скупчень українських військ та українських командних центрів. Справді, нещодавні повідомлення свідчать, що Су-34 продемонстрував високий рівень ефективності проти критично важливих українських військових цілей у сфері точних авіаударів, які протягом багатьох років західні аналітики недооцінювали.

Однією з найбільших проблем для російських військово-повітряних сил у цій війні була наявність поставок із Заходу систем протиповітряної оборони. Поки вони не будуть нейтралізовані чи російськими стратегічними бомбардуваннями та/або далекобійною артилерією та ракетами класу «земля-земля», російським ВПС буде важко домінувати у небі над Україною.

Хоча, Су-34 довели свою ефективність, навіть уночі проти українських систем ППО. Зокрема, «Фуллбеки» було розгорнуто для знищення деяких українських ракетних систем С-300П, а також ключових командних пунктів, які захищали ці мережі ППО.

Російська доктрина повітряної війни стає прозахідною?

Опора Росії на Су-34 Fullback для точних ударів наголошує на її стратегічній доктрині повітряної війни. Хоча Росію критикували (у багатьох випадках справедливо) за кричущі порушення прав людини під час війни в Україні, з погляду доктрини, схоже, що росіяни зацікавлені у націлюванні на важливі військові цілі, прагнучи мінімального супутнього збитку.

Звичайно, це не завадило російським командирам домагатися відплати або жахливих терористичних кампаній проти українських цивільних осіб протягом усієї війни. Але той факт, що Fullback розгортаються для того, щоб спочатку послабити українські військові цілі за допомогою високоточних боєприпасів, свідчить про спробу зменшити жертви серед цивільного населення з точки зору доктрини.

Проте, використання Росією Су-34, як передового повітряного засобу зробило його цінною ціллю для української ППО. Справді, захисники України заявили про численні успіхи у збиванні Су-34 Fullback. З моменту вторгнення росіян в Україну у лютому 2022 року, було збито близько 26 літаків Су-34 Fullback. Таким чином, незважаючи на залежність РФ від Су-34, війна показала світові, наскільки вразливі ці бомбардувальники для систем ППО.

Проблеми, з якими стикається Су-34 Fullback

Наприклад, українські захисники успішно об’єднали свої старі радянські системи ППО з новими платформами, наданими НАТО, такими як Національна вдосконалена система ракет «земля-повітря» (NASAMS), використовуючи їх із летальною ефективністю проти зграї літаків Су-34 Fullback, що наближаються.

Ще одна проблема для Су-34 полягає у тому, що вони не працюють так, як задумали їхні конструктори. Подібно до американських бомбардувальників під час Другої світової війни, російські командири наполягали на тому, аби для забезпечення більшої точності та летальності Су-34 виконували свої ударні місії ближче до землі, що робило їх вразливими для української ППО.

Тим часом, постійне розгортання в інтенсивних боях призвело до значного зношення парку літаків Су-34. Це навантаження сприяло бойовим втратам, втомі пілотів та механічним відмовам, які в іншому випадку не відбулися б.

Подалі від зони бойових дій, літак Су-34 Fullback, який виконував навчальний політ над Північною Осетією (Грузія), зазнав аварії через серйозну механічну несправність у польоті. Багато аналітиків дійшли висновку, що це була не просто типова навчальна аварія.

Розуміння потенціалу російських високоточних боєприпасів

Багато західних спостерігачів часто засуджували російські можливості високоточних ударів. Під час російсько-грузинської війни 2008 року російські військові літаки рідко завдавали таких ударів з різних причин, зокрема тому, що вони були надто дорогими.

Знову ж таки, у 2013 році, коли росіяни втрутилися, щоб захистити режим Башара Асада в Сирії, вони почали частіше атакувати ІДІЛ та інші ісламістські терористичні угруповання високоточними боєприпасами, оскільки збільшили їх резерв.

Однак використання Су-34 як основного фронтового бомбардувальника показує, наскільки серйозно росіяни ставляться до розробки власного потенціалу точного удару. Більше того, рішення Москви скерувати значні обсяги своїх обмежених ресурсів на будівництво великої кількості Су-34 і виробництва дорогих високоточних боєприпасів свідчить, що Росія намагається змінити свій імідж старого, божевільного, килимового бомбардувальника.

Подолання туману війни, щоб побачити реальність

Ще одне питання, яке впливає на правильне розуміння ефективності Су-34 у війні в Україні, — це пропаганда, яку просувають обидві сторони. Українці постійно кепкують із Су-34 у західній пресі. У той же час росіяни перетворили Су-34 Fullback на символ своєї бойової звитяги.

Істина, мабуть, лежить десь між цими двома крайніми інтерпретаціями. Проте Су-34 проявив себе чудово, враховуючи його вік, новизну російських військових у використанні масивних високоточних боєприпасів та вражаючі системи ППО України.

Той, хто недооцінює смертоносність Су-34 або потенціал Росії у виробництві високоточних боєприпасів, повинен швидко переглянути цю точку зору.