Деякі батьки використовують гучні генератори і витрачають великі гроші на паливо. Також благодійні фонди допомагають придбати лікарням спеціальне медичне обладнання. Але є такі складні ситуації, що єдиним виходом залишається евакуація важкохворих пацієнтів за кордон

17-річний Дмитро із Соснівки, Червоноградського району, Львівської області залежить від медичних технологій після перенесеного крововиливу у мозок. Відключення електроенергії загрожують його життю. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TAZ, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
«Дмитро полюбляє усміхатися. А сьогодні йому якось не хочеться», – розповідає його 40-річна мати Оксана Кіт спокійним голосом, який навіть близько не відбиває напружений настрій її сім’ї, і не лише з учорашнього дня.
Її син Дмитро лежить на ліжку в оточенні різноманітного медичного обладнання. У маленькій квартирі у містечку Соснівка, за годину їзди від Львова на заході України, уже кілька годин не було електрики. Однак кисень продовжує надходити в його легені завдяки концентратору, підключеному до великого акумулятора.
«Йому дуже важко дихати самостійно. Дмитро може якийсь час прожити без допомоги приладу, але це вимагає від нього великих зусиль», — каже Оксана.
Поруч із ліжком, у шафі, стоїть вентилятор, який теж може знадобитися будь-якої миті.
Ось уже майже 17 років батько Дмитра Михайло робить усе можливе, щоб полегшити непросту долю сина, який не може ані самостійно пересуватися, ані самостійно розмовляти. За минулі роки вони пристосувалися до того, щоб повністю дбати про свого сина і навчилися справлятися з наслідками катастрофічного крововиливу у мозок.
Почуття безпорадності
Але іноді виникає просто почуття безпорадності – враховуючи наслідки тривалих і цілеспрямованих атак Росії на енергетичну систему України. За останні місяці вони знищили половину потужностей країни, що залишилися.
«Ми навіть не хочемо думати про те, що буде, коли електроенергії буде ще менше, ніж зараз. Сподіваємось, до цього навіть не дійде», — каже Оксана.
Після того, як у Соснівці через російські атаки продовжилося відключення електроенергії, Михайло швидко купив кілька акумуляторів, а також позичив їх. Тепер навіть якщо півдня не буде електрики, сім’я все одно зможе прожити.
«Кажуть, що взимку електрика буде лише чотири години щодня та вечора. Але зарядка акумулятора займає не менше восьми годин», – пояснює Михайло.
Немає гарантії
«На технологію уже неможливо покластися. Один тільки концентратор двічі виходив з ладу, але, на щастя, його швидко полагодили. Але немає жодної гарантії, що наступного разу буде так само. А технічні пристрої дорожчають через попит, що зростає», — скаржиться Оксана.
Деякі сім’ї використовують гучні генератори під час відключення електроенергії і витрачають великі суми на паливо. Батьки Дмитра не розглядають цей варіант, тому що вихлопні гази від генератора на балконі потраплять у квартиру. Холодильник, у якому Оксана раніше могла зберігати продукти для сина, через постійні відключення електроенергії та спеку перетворився на «тумбочку».
Взимку без електрики у квартирі не працює опалення і Дмитрові загрожує пневмонія.
Упродовж кількох років Ганна Поляк, засновниця невеликого польсько-українського благодійного фонду «Палліум для України» допомагала забезпечити десятки невиліковно хворих українських дітей спеціальним медичним обладнанням.
«Навіть у мирний час ці діти часто «невидимі» та дуже вразливі. Однак війна та відключення електроенергії ще більше посилили їх складне становище», – зауважує Поляк.
Повний відчай
За останні місяці Поляк отримала безліч телефонних дзвінків про допомогу, але поки що їй вдалося доставити лише кілька акумуляторів для цих сімей.
«Це катастрофа. Я у повному відчаї. Для багатьох сімей евакуація за кордон буде найкращим варіантом», – зазначає Поляк.
Але не усі постраждалі зможуть залишити Україну. Деякі батьки бояться втратити контроль над лікуванням своїх дітей та залишити лікарів, які їх добре знають. А за кордоном через мовний бар’єр вони не зможуть зрозуміти, що їм кажуть у лікарні.
«Постраждалі сім’ї не можуть нормально жити десь у готелі, у місцях, віддалених від медичної допомоги, серед великого скупчення людей. За таких обставин фонд не має морального права рекомендувати їм залишити Україну», – підкреслює Ганна.
На думку Володимира Омельченка, експерта з енергетики київського Центру Разумкова, ситуація з електропостачанням може покращитись восени, але навіть у кращому випадку Україна зіткнеться зі значним дефіцитом електроенергії взимку, який може посилитися, оскільки Росія продовжить атакувати інфраструктуру.
«Якщо Росію не зупинити – значно посиливши ППО України та дозволивши Києву атакувати військові об’єкти на території Росії – російські війська рано чи пізно знищать нашу енергосистему», – наголошує Омельченко.
Оксана сподівається, що вони зможуть поки залишитися вдома. Але хтозна, що буде далі. Коли вона відчуває, що її сили закінчуються, то лягає поруч із сином.
«Він усміхається, попри усе. Його приклад надихає нас», – резюмує Оксана.
