Протягом семи днів цивільні особи навчаються користуватися зброєю, вивчають військову медицину та покращують свою фізичну підготовку

3-я окрема штурмова бригада дозволяє цивільним особам спробувати жити і тренуватися як солдати протягом тижня, щоб могли отримати швидке уявлення про те, з чим їм доведеться зіткнутися, якщо їх мобілізують або вони стануть добровольцями. Про це йдеться у спецрепортажі американського видання NPR, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Живіть й тренуйтеся як солдати

На навчальній базі у Києві кілька десятків людей тренуються на галявині, яка є імпровізованим полем бою. Використовуючи макети замість справжньої зброї, вони вчаться пересуватися та перегруповуватися під час атаки, прикривати товаришів та евакуювати поранених.

20-річний Олексій Січкар вважає, якщо в Україні не буде достатньо солдатів, росіяни зможуть вільно увійти до його рідного міста Ладижин у Вінницькій області, далеко від лінії фронту.

Протягом семи днів він та інші учасники навчаються користуватися зброєю, вивчають військову медицину та покращують свою фізичну підготовку. Багато людей записались на цей курс, бо серед українців – 3-я окрема штурмова бригада відома як один із найсильніших підрозділів.

Марина Кірсанова, 50-річна інженерка, також багато чула про подвиги бригади від своїх друзів, тому вирішила пройти курс.

«Вони такі класні. Я навіть не очікувала, що все буде настільки реальним», – зауважила Марина.

Інструктори з бойовим досвідом

Усі інструктори «Тестового тижня» мають реальний бойовий досвід. Максим Левченко допоміг створити цю програму. Він приєднався до армії на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році і був одним із тих, хто добровільно пішов захищати Маріуполь.

«Нам довелося летіти до Маріуполя та привозити зброю, продукти харчування, медикаменти та солдатів», — згадує Левченко.

Він воював у місті і зумів дістатися металургійного заводу «Азовсталь», де протягом кількох місяців точилася запекла остання битва і він опинився у російському полоні.

Минулого року Левченка звільнили під час обміну полоненими. Але він не зміг повернутися на передову, бо в нього погіршився зір. Натомість, тепер він готує цивільних до військової служби.

«Ми оцінюємо їх із точки зору фізичної підготовки, знання теорії, медицини і безпілотників. Також ми оцінюємо їхні лідерські здібності, командну роботу та аналітичний склад розуму», – пояснює Левченко.

Наприкінці тижня усі учасники навчання отримують зворотній зв’язок, а також поради про те, що можна покращити.

Головна вимога – мотивація

Один із найпоширеніших страхів серед багатьох українських чоловіків призовного віку — те, що вони опиняться на передовій, якщо їх мобілізують.

Володимир Давидюк, начальник призовного центру 3-ї окремої штурмової бригади, запевняє новобранців, що не усім доведеться воювати в окопах.

«Армія – набагато більша структура і там є багато небойових професій, які вимагають фахівців. Ми показуємо цивільним особам, що вони можуть обирати підрозділ та посаду», – підкреслює Давидюк.

Бригада переважно покладається на власний набір, а не на мобілізацію.

«Два-три тижні фізичної підготовки виведуть вас на пристойний рівень фізичної підготовки. Тактика і медицина – ви можете навчитись всьому, що потрібно для війни», – каже Давидюк.

Щоб спонукати цивільних осіб записатися, підрозділ запустив загальнонаціональну рекламну кампанію з банерами, які розвішені вулицями міста із закликами приєднатися. На Netflix навіть є документальний фільм під назвою We Were Recruits, де розповідається про шлях, який проходять солдати від базової підготовки до битв на передовій.

«Я роблю це заради своєї сім’ї, щоб захистити матір та сестру. Я люблю їх найбільше у світі», – пояснив свою мотивацію Січкар, хоча і розуміє, наскільки небезпечний його вибір.