Волонтерська група Alive. True Love Stories організувала сеанси творчої терапії, на яких вдови та матері загиблих військовослужбовців висловлюють свої почуття та шукають розраду і заспокоєння за допомогою живопису

Чоловік Марії Іващенко добровільно пішов воювати 24 лютого 2022 року. Через шість місяців його вбили, коли українські війська перейшли в контрнаступ неподалік Херсона і Марія приєдналась до сотень тисяч українців, які втратили близьких на війні. Щоб упоратися зі своїм лихом, Марія відвідує сеанси творчої терапії, які організовані волонтерською групою Alive. True Love Stories. Про це йдеться у спецрепортажі BBC, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

На сеансах вдови та матері загиблих військовослужбовців висловлюють свої почуття та шукають розраду і заспокоєння у живописі. Потім вони супроводжують свої картини письмовими історіями кохання.

Марія каже, що живопис допомагає втілювати та обробляти спогади та моменти, які люди можуть боятися пережити знову.

«Тут панує повна довіра. Ніхто не засудить вас, смієтеся ви чи плачете. Вони розуміють вас беззастережно. Немає необхідності щось пояснювати. Ми повернулися до життя. Цей проект витягнув багатьох з нас із прірви», – наголошує Марія.

Засновниця Alive. True Love Stories Олена Сокальська повідомляє, що наразі у її проекті взяли участь понад 250 жінок, а у списку очікування – близько 3000 осіб.

За словами Олени, на картинах, як правило, зображено сцени, які нагадують жінкам про час, проведений з коханими, або про мрії, які вони мали. Дехто малює себе чи своїх чоловіків.

«Дуже часто вони малюють ангелів, їхні сім’ї або діти зображені у вигляді ангелів. Ці картини знаменують кінець їхнього минулого життя та початок нового», – зазначає Олена.

Душевні муки війни

Травми від втрати близьких людей, небезпека та невпевненість, внаслідок війни, стосуються мільйонів українців.

Ганна Стативка, українська психотерапевтка, пояснює, що коли розпочинаються війни, люди втрачають безпеку та стабільність — це основні потреби.

«Коли ці два основні ресурси зникають дуже раптово, це створює сильний стрес», – пояснює вона.

У ситуаціях, коли війна триває, це може також стати хронічним захворюванням, з такими симптомами, як тривога, депресія, апатія, безсоння, відсутність концентрації та проблеми із пам’яттю.

«Ви не можете залишатися у цьому стані підвищеної готовності так довго, адже це має наслідки для психічного та фізичного здоров’я. От що загалом відбувається з українським суспільством», — зазначає Стативка.

Масштаби кризи психічного здоров’я

Дослідження та статистика свідчать, що частка українців, які мають проблеми із психічним здоров’ям, величезна, і вона зростає.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, кількість пацієнтів, які скаржаться на проблеми із психічним здоров’ям у 2024 році, подвоїлася порівняно із 2023 роком, а дані маркетингових досліджень показують, що продаж антидепресантів зріс майже на 50% з 2021 року.

Дослідження, опубліковане у медичному журналі The Lancet, виявило, що 54% ​​українців (включаючи біженців) страждають від посттравматичного стресового розладу. Тяжка тривожність поширена серед 21% українців, а високий рівень стресу  – серед 18% українців.

Інше дослідження, проведене у 2023 році, засвідчило, що 27% українців відчували себе пригніченими або дуже сумними, порівняно із 20% у 2021 році, за рік до повномасштабного вторгнення Росії.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підрахувала, що більшість населення України може відчувати стрес, спричинений війною.

«Це може мати різні симптоми. Хтось відчуває смуток, хтось б’є на сполох, у когось проблеми зі сном, а у когось – втома. Деякі люди стають злішими. У деяких людей виникають незрозумілі соматичні синдроми, чи то просто біль, чи погане самопочуття», — розповіла Ярно Хабіхт, представниця ВООЗ в Україні.

Реакція на кризу психічного здоров’я

Але, за словами Хабіхт, Україна досягла успіхів у боротьбі з гострою кризою та стигмою радянських часів, пов’язаною із психічним здоров’ям.

«Психічне здоров’я було пріоритетом у перші місяці війни. Україна почала говорити про психічне здоров’я, і ​​я думаю, що це щось унікальне, чого ми не бачили у багатьох країнах», – наголошує Хабіхт.

Перша леді України Олена Зеленська очолює кампанію із психічного здоров’я під назвою «Як справи?», а також провела Третій саміт перших леді та джентльменів, присвячений психічному здоров’ю під час війни. Його співорганізатором був британський телеведучий, письменник та активіст у галузі психічного здоров’я Стівен Фрай.

В інтерв’ю BBC’s Ukrainecast Фрай описав проблеми психічного здоров’я, з якими стикається Україна, як «невідкладну кризу», але він вражений тим, що робить наша держава для їх вирішення.

«Для мене дивно, що в Україні про це говорять. Це, безперечно, сила України. День, коли росіяни почнуть говорити про психічне здоров’я своїх солдатів та кризи серед них, стане днем, коли РФ відійде від тоталітарного жаху, в якому, схоже, зараз застрягла», – підкреслив Фрай.

За словами психотерапевтки Ганни Стативки, одним із способів, яким українське суспільство відреагувало на травму війни, стало об’єднання.

«Люди стали допомагати один одному і набагато ввічливіші, навіть у громадських місцях. Люди більше розмовляють із сусідами. Дуже багато волонтерів і жертводавців намагаються допомогти один одному. Це дуже стабілізуючий фактор. Ми бачимо набагато більше довіри один до одного, набагато більше співчуття», – стверджує Стативка.

Марія Іващенко тепер одна виховує чотирьох дітей. Але вона знову посміхається, навіть іноді крізь сльози. Її послання тим, хто бореться зі своєю втратою наступне:

«Не бійтеся розмовляти із людьми. Вийдіть зі свого вакууму. Не будьте одні. Найголовніше — не здаватися і не думати, що ви самотні на цьому світі або що нікому немає до вас справи. Наші чоловіки пішли на війну не для того, щоб ми сиділи і плакали, а для того, щоб ми продовжували рухатися далі, щоб ми продовжували жити».