Зараз в Україні воюють понад 2000 добровольців із Колумбії, близько 80 з них уже загинули на полі бою, а інші були поранені

На рівнинах Запорізької області солдати 98-го окремого батальйону територіальної оборони тренуються штурмувати російські окопи. Крики іспанською мовою виділяють колумбійців, які приїхали в Україну, щоб приєднатися до війни проти Росії. Про це йдеться у спецрепортажі Давида Кириченка, наукового співробітника Товариства Генрі Джексона на сторінках видання Центру аналізу європейської політики, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

У складі підрозділу є досвідчені солдати з початку повномасштабного вторгнення, нові українські рекрути і близько 20 колумбійців.

«Підрозділ зазнав значних втрат за останній рік і дедалі більше покладався на приплив колумбійських бійців.  Спілкування між солдатами — одне з найскладніших завдань, адже постійний контакт на полі бою є дуже важливим, щоб вижити, навіть якщо для цього доводиться кричати, щоб забезпечити координацію. Ми трохи опанували іспанську мову, а колумбійці трохи вивчили українську мову. Ми також використовуємо жести, а за потреби покладаємося на телефонного перекладача. У підрозділі також є один солдат, який знає і іспанську, і українську мови і постійно бігає туди-сюди, щоб перекладати там, де це потрібно», – розповідає Дмитро, командир підрозділу.

За його словами, латиноамериканці зазвичай підписують шестимісячні контракти.

«Всі хочуть добре заробляти і мати мінімальний ризик, але це – війна», – каже Дмитро.

Він повідомляє, що підрозділ втратив колумбійців і навіть одного португальського солдата на війні.

«Деякі з них неймовірно працелюбні і серйозно ставляться до військової служби, тоді як інші менш віддані справі. Були випадки, коли після інтенсивних боїв деякі колумбійці вирішували покинути фронт», – зазначає Дмитро.

Луфан, відомий під позивним «Кобра», каже, що був солдатом у Колумбії та хотів продовжити свою військову кар’єру в іншому регіоні світу. Він вирушив до України, бо хотів боротися за свободу України та заробити чимало грошей.

У той час, як українські солдати мають підписувати контракт на три роки, колумбійці можуть робити це протягом шести місяців з аналогічною заробітною платою у розмірі 3000–4000 доларів на місяць.

Луфан приїхав в Україну за рекомендацією друга, який уже воював там, але до того часу, як він прибув у грудні 2023 року, його друга вбили на полі бою.

Луфан брав участь у кількох штурмових місіях, коли вперше приєднався до підрозділу, та описав бої як надзвичайно інтенсивні.

 «Російські безпілотники-камікадзе завдають великої шкоди солдатам, які штурмують окопи», — розповідає він.

Втративши в бою ще одного близького друга, він попросив перевести його на обов’язки підтримки окопів замість прямих штурмів.

«Я досі не знаю, коли вийду на пенсію чи повернуся до своєї країни. Поки що я продовжу підтримувати чудову справу України. Я дізнався, що картелі у Колумбії вже зробили уроки з війни в Україні та використовують безпілотники з виглядом від першої особи (FPV) для ударів по армії та поліції», – стверджує Луфан.

Робінсон, відомий під позивним «Маверік», також приїхав до України через спільного друга, який уже брав участь у боротьбі з росіянами. Приїхавши у червні 2023 року з Колумбії, він каже, що його мотивація була ідеологічною.

«Головною причиною, через яку я ухвалив рішення приїхати в Україну, було бажання підтримати і допомогти країні, яка зазнає гноблення та невибіркових нападів. Росія безжально нападає на мирних жителів, дітей, пенсіонерів та сім’ї, не замислюючись про наслідки, — націлюючись на людей, які не мали можливості захистити себе», – обгрунтовує Робінсон.

За його оцінками, зараз в Україні воюють понад 2000 його співвітчизників, і близько 80 колумбійських солдатів уже загинули на полі бою, а інші були поранені.

Він також висловив стурбованість тим, що двох колумбійських солдатів, які повертаються додому, було затримано у Венесуелі і відправлено до Росії, де їм висунуто звинувачення у найманській діяльності.

«Я хочу прояснити, що ми не найманці. Ми безпосередньо пов’язані із Міністерством оборони України. Ми солдати-добровольці, які служать Міністерству оборони України, і ми не воюємо через приватні компанії чи приватні армії», – наголошує Робінсон.

На полігоні колумбійські солдати продовжують штурмувати окопи. Вони оптимістичні і у веселому настрої, співають іспанські пісні та жартують один з одним, на відміну від деяких змучених українських солдатів.

«Колумбійці вже мають досвід служби на батьківщині, але що для них у новинку — це «Град», плануючі бомби та безпілотники. Вони уже воювали  з картелями, але тепер зіткнулися з іншим видом війни», — каже піхотинець, відомий за позивним «Клим».

За останній місяць більшість втрат було спричинено дронами-камікадзе та безпілотниками FPV, які скидають вибухівку на позиції піхоти, зокрема на колумбійських солдатів.

Після закінчення навчань із штурму окопів, солдати вирушають на полігон для подальшої підготовки.

Дмитро зауважує, що їхні навчальні полігони неодноразово зазнавали нападів. Постійна загроза з боку безпілотників, які шукають цілі, робить цей район надзвичайно небезпечним.

«Я досі не маю чіткого уявлення про те, як довго планую залишатися в Україні. Мені комфортно допомагати Україні, підтримувати її народ, хоча не заперечуватиму, що сумую за своєю батьківщиною та своєю родиною», – резюмує Маверік.