Німецька мова, як і раніше, залишається найбільшою перешкодою для працевлаштування українських біженців

Федеральний інститут демографічних досліджень у Вісбадені уважно вивчив зайнятість українських біженців на німецькому ринку праці. У новому дослідженні виявилось, що рівень зайнятості українських біженців за останні два роки збільшився удвічі: якщо влітку 2022 року працювало лише 16% біженців, то навесні 2024 року — 30%. Про це йдеться в інформаційній публікації німецького видання T-Online, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Водночас, понад 30% українських біженців так і не знайшли роботи у Німеччині, де, як і раніше, відчувається дефіцит кваліфікованих працівників, особливо у сфері догляду та охорони здоров’я, а також у робітничих професіях. І половина усіх біженців з України мають досвід роботи у цих дефіцитних професіях. Але цей потенціал практично не використовується, особливо у медичній сфері. Високі мовні вимоги та складні процедури визнання іноземних професійних кваліфікацій ускладнюють працевлаштування біженців.

Інші дефіцитні галузі мають значно більшу вигоду від припливу біженців. Багато кваліфікованих українців уже працюють у соціальних професіях, у харчовій та готельній галузях, а також у сферах інформаційних технологій та наукових послуг. Автори дослідження пояснили, що на цих посадах знання німецької мови не є таким важливим.

Ще 30% українських біженців, згідно із дослідженням, взагалі не шукають роботи. Федеральний інститут демографічних досліджень запитав у них про причини і з’ясувалось:

• 92% досі відвідують мовні курси або повідомили про недостатнє знання німецької мови.
• 37% доглядають дітей або піклуються про родичів.
• 34% планують незабаром повернутися до України.
• 32% посилаються на проблеми зі здоров’ям.
• 16% безуспішно шукали роботу.

Німецька мова, як і раніше, залишається найбільшою перешкодою для працевлаштування українських біженців.

Влітку 2022 року 50% українських біженців заявляли, що вони взагалі не володіють німецькою мовою. Навесні 2024 року ця частка впала до 10%. Наразі 64% опитаних українських біженців стверджують, що мають середнє чи добре знання німецької мови.

За даними дослідження, особливо складно влаштуватися на роботу у Німеччині жінкам із маленькими дітьми. Рівень зайнятості цієї групи нині становить 22%, а матерів дітей шкільного віку — 32%. Однак у чоловіків ситуація інша. На момент дослідження, рівень зайнятості чоловіків із неповнолітніми дітьми становив 41%.

З точки зору дослідників, українці інтегруються у німецький ринок праці краще, ніж інші групи біженців. Насамперед це пов’язано з їх рівнем освіти та кваліфікації, який вищий за середній. Половина українських біженців мають академічну освіту. Крім того, інтеграція полегшується завдяки легшому доступу до ринку праці та житла, а також швидкому прогресу у вивченні німецької мови.

Демографічний склад усіх біженців із України також є фундаментальною проблемою. 85% — це жінки без чоловіків та з дітьми. Крім того, приїхало багато людей похилого віку, для яких вивчення німецької мови та інтеграція на ринку праці виявилися набагато важчими.