Результативність атак відстежується трьома способами: за допомогою агентурної розвідки на землі, повідомлень у російських Telegram-каналах та супутникових технологій

Гуркіт пропелера порушує ідеальну тишу. Фари автомобіля спалахують, розтинаючи темряву. Їхні промені висвітлюють не просто ділянку асфальту попереду, але й одне з найтаємніших озброєнь України. На носі сірої машини прикріплено жовту емблему сови, яка розправила крила та стискає меч — логотип Головного управління розвідки (ГУР).  Два пілоти з однаковими нашивками сови на формі роблять останні перевірки всередині машини, перш ніж підняти великий палець: «Поїхали!». Про це йдеться у спецрепортажі CNN, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Починається швидкісна 50-секундна гонитва, перш ніж безпілотник АН-196 «Лютий» миттєво зникає у темряві.

Командир операцій безпілотників далекого радіусу дії з підрозділу ГУР під позивним «Серж» особисто керував більш як 500 атаками дронів на Росію з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Їхня ціль: склад боєприпасів, а саме вагони потягів, що знаходяться всередині депо, які завантажені нещодавно доставленими іранськими «Шахедами».

У вересні 2024 року безпілотники підрозділу ГУР завдали удару по російському складу боєприпасів між Москвою та Санкт-Петербургом у Тверській області. За твердженнями українців, внаслідок атаки на Торопець було знищено склад, на якому зберігалися тактичні ракети «Іскандер», а також авіабомби та артилерійські боєприпаси. Удар спричинив потужні вибухи, які було видно за багато кілометрів.

А у липні 2024 року українці завдали удару по нафтопереробному заводу на чорноморському узбережжі Росії, викликавши там велику пожежу.

Але російська ППО запобігає безлічі атак українських безпілотників. Показник успішності підрозділу ГУР може бути збільшений з 50 до 95%, якщо США нададуть дозвіл на використання західної зброї при атаках на російську територію.

Командир підрозділу безпілотників ГУР з позивним «Вектор» заявив, що багато російських аеродромів знаходяться поза зоною досяжності. Його безпілотники, хоча і дуже ефективні, але для ураження цілей потрібні зграї.

Усередині місії

У підземному офісі з темно-коричневими, начебто, нескінченними радянськими коридорами Серж сидить навпроти Вектора у кімнаті з білими стінами.

«Буде близько 12 безпілотників», — каже Серж, перед яким лежить карта із зазначенням цілі та дальності дії російських систем ППО та РЕБ. Потім вони домовляються про час підходу до цілі та інтервали запуску безпілотників.

Вектор робить дві нотатки, перш ніж різко встати і сказати: «Все ясно. Готові виконати завдання».

З настанням сутінків колона в’їжджає на територію, де вишикувалися у ряд вантажівки із причепами. Крихітна кімната зі столом та двома двоярусними ліжками служить єдиним джерелом світла навколо.

Чоловіки, які одягнені у чорний одяг, з балаклавами на обличчях, чекають наказів. Вектор коротко інструктує, додаючи, що до цієї місії також будуть задіяні інші підрозділи. Він наказує своїм людям готувати маршрути та передає невеликий USB-накопичувач з інформацією про майбутню місію.

Поки люди розходяться по території, Вектор пояснює, що етап планування цих місій має вирішальне значення і становить, можливо, 60% успіху.

Він вказує на якість російської протиповітряної оборони, особливо за останні 12 місяців.

Кожен дрон буде запрограмований на 1000 різних точок маршруту, щоб ухилятися від комплексних систем ППО Росії.

«Схоже, ми граємо з ними, але це не гра. Це війна», – наголошує Вектор.

Серж додає, що не усі чоловіки у його підрозділі — кадрові солдати, як він сам. Він прослужив понад 20 років в українській армії і почав літати на місіях дронів у 2014 році.

Відволікаючі маневри

На складі дрон «Лютий» стоїть в оточенні пофарбованих у зелений камуфляж ящиків, які містять кілька дронів-камікадзе «Рубака».

Вектор пояснює, що ці дрібніші дрони мають вирішальне значення для успіху будь-якої місії. Мета проста: придушити протиповітряну оборону та відволікти вогонь російської авіації від «Лютого», який часто несе корисне навантаження вагою до 250 кілограмів.

Відкривши один з ящиків, він дістає одну з дронів-приманок.

«Ми намагаємося змішувати їх і відправляти з різних відстаней, з різних точок запуску… вони намагаються їх знищити. Вони відправляють гелікоптери та ракети, вони включають радіоелектронну боротьбу»,-  пояснює Вектор.

Одна з багатьох зчленованих вантажівок дала задній хід для завантаження. Майже у темряві чоловіки, обличчя яких повністю закриті балаклавами, завантажують по три корпуси безпілотників, а потім і крила у вантажівку, прив’язують їх і готують до відправки на стартовий майданчик.

В інших регіонах України близько 80 інших оперативників ГУР готують до польоту ще 90 дронів.

За словами Сержа, близько 30% усіх запущених дронів виконуватимуть відволікаючі маневри.

Чоловіки акуратно завантажують боєголовки у корпуси дронів. Потім кожен відсік запечатується з вереском дриля.

Серж та Вектор, тепер у повній бойовій формі, спостерігають за останніми приготуваннями. Цей запуск — один із найбільших, які колись проводив Серж.

«Можливо, (російський народ) не усвідомлює, що відбувається в Україні, але коли прилітають ці БПЛА, вони чітко розуміють, з чим ми жили останні 10 років», — підкреслює Вектор.

Відстеження польоту дронів

У темряві дрони висуваються на позицію. Машина з пілотами рухається позаду. Пропелер оживає, і пілоти, що забезпечують плавний зліт, починають швидкісну гонитву по злітно-посадковій смузі. Опинившись у повітрі, повністю автономний дрон починає відраховувати незліченну точку маршруту.

Вектор прямує за дроном, перш ніж різко натиснути на гальма і проголосити: «ідеально». Він розгортає машину та включає патріотичну пісню по радіо.

Повертаючись на базу планування, Вектор, Серж та інші стежать за безпілотниками за допомогою трекерів.

За їхніми словами, успішність місії відстежується трьома способами: за допомогою агентурної розвідки на землі, повідомлень у російських Telegram-каналах, та супутникових технологій. Тільки після оцінки усіх трьох факторів, місія може вважатися успішною або невдалою.