В Україні вдалось збільшити виробництво артилерійських засобів завдяки залученню розосереджених збройних заводів (зокрема, приватних), інвестуванню значних фінансових ресурсів, а також використанню рішень, адаптованих до потреб

Військово-промисловий комплекс України може виробляти 16 самохідних гаубиць 2С22 «Богдана» на місяць. Ще у квітні 2024 року темпи виробництва становили 10 машин за місяць. Що може бути причиною постійного збільшення виробництва? Факторів багато. Ймовірно, вони збігаються з тими, що призвели до постійного прискорення виробництва артилерійських і бойових засобів в Україні: залучення розосереджених збройних заводів (зокрема, приватних), інвестування значних фінансових ресурсів, а також використання рішень, адаптованих до потреб. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Defence24, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

У випадку з «Богданою» це відображено у використанні шасі цивільного автомобіля Tatra Phoenix. Крім того, є повідомлення про те, що в якості бази для «Богдани» можуть використовуватися вживані вантажівки чеського виробника (тому порівняння цього масштабу збільшення з виробництвом французьких AHS CAESAR є не зовсім об’єктивним) або автомобілі, які раніше призначалися для інших завдань.

Прикладом є реактивні системи залпового вогню «Буревій», які є модернізацією системи БМ-27 «Ураган». У комплекті використовується шасі Tatra T815-7T3RC1, з приводом 8×8 і модульною броньованою кабіною Puma. Таким чином, це носій, ідентичний тому, що використовується у «Богдані» версії 3.0. Чи такі перетворення насправді відбуваються? Невідомо, але виключати не можна, тому що пускових установок «Буревій» на фронті давно не було, ймовірно, через вичерпання боєкомплекту. Крім того, можуть продовжитися поставки нових Tatra T815-7T3RC1 з Чехії.

Підтвердженням того, що Україна дійсно має заявлені раніше виробничі потужності, є будівництво 18 гаубиць «Богдана» за фінансової допомоги Данії. Це завдання було виконано за два місяці, хоча ми не знаємо деталей цього проекту. Тепер виробничі потужності мали знову зрости (більш ніж на 50%!) порівняно із весняними показниками. Така швидкість розвитку означає, що Україна почала випереджати багатьох європейських (і не тільки) виробників самохідних артилерійських установок з колісною тягою. Звичайно, варто враховувати той факт, що більшість європейських країн виготовляють абсолютно нове обладнання, не використовуючи старі комплектуючі.

Незважаючи на масштаби залежності української промисловості від іноземних постачальників, постійне прискорення виробництва «Богдани» є вагомим успіхом в умовах постійних нападів Росії на українські промислові підприємства. Збільшення обсягів виробництва до 16 самохідних гаубиць на місяць засвідчує, наскільки швидко українці можуть реагувати на попит з фронту. Такий рівень дозволяє не лише постійно поповнювати втрати у «Богдані», але й поступово замінювати пострадянську артилерію калібру 122 та 152 мм, а також старішу 155 мм, надану країнами НАТО. Крім того, це дозволяє переозброїти нові підрозділи з буксируваних гармат на самохідні, що дозволить ефективніше боротися з російським загарбником.

Зазначимо, що «2С22 Богдана» — це українська самохідна колісна гаубиця з гарматою калібру 155 мм. Основне озброєння спочатку встановлювалося на військовій вантажівці КрАЗ-6322 з колісною формулою 6х6 і броньованою кабіною – варіанті автомобіля, що перебуває на озброєнні Збройних сил України. Через конструктивні проблеми на заводі КрАЗ після російського вторгнення було замінено носій. Шасі новіших агрегатів — білоруська вантажівка МАЗ-6317 (випускається за ліцензією під назвою «Богдан-6317») з приводом 6х6. Машина отримала кабіну, за формою схожу на ту, яка використовується у командній машині РКП-360, що входить до складу дивізіонів протикорабельної системи Р-360 «Нептун» (2.0).

Ще один альтернативний носій – Tatra T815-7T3RC1 з приводом 8×8, який оснащений модульною броньованою кабіною Puma (3.0). Наразі гармата-гаубиця також інтегрується з цивільними моделями вантажівок Tatra (наприклад, Phoenix), оснащеними кабіною, аналогічною версії 2.0. Цей підваріант називається версією 4.0. Система також може бути встановлена ​​на інші типи вантажних автомобілів, наприклад автомобілі MAN.

У вихідній комплектації (на шасі КрАЗ-6322) загальна вага машини становить 28 тонн, а боєкомплект – 20 ракет і комплекти метальних зарядів. Гаубиця оснащена сучасною системою управління вогнем, а її теоретична максимальна швидкострільність має становити 5-6 пострілів на хвилину. Максимальна дальність польоту становить 40 км при використанні донних газогенераторних боєприпасів і 50-60 км для реактивних ракет.