У міській раді Зуля відхилили пропозицію українського міста Подільськ стати побратимами і налагодити співпрацю, щоб не ставити під загрозу давні партнерські відносини з російським містом-побратимом Калугою

Українське місто Подільськ з населенням близько 40 000 осіб розташоване приблизно за 200 кілометрів на північний захід від чорноморського міста Одеси. На початку 2024 року мер Подільська Олег Албанський звернувся до свого колеги із німецького міста Зуль (адміністративна одиниця окружного підпорядкування у складі федеральної землі Тюрингія) Андре Кнаппа (представник партії «Християнсько-демократичний союз») із пропозицією стати побратимами. Хоча Кнапп був неупередженим, більшість міської ради Зуля виступила проти цього. Головний аргумент місцевих політиків: створення українського міста-побратима може поставити під загрозу партнерство з російським містом Калуга. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання Focus, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Жодних побратимських відносин з Україною через страх перед росіянами

Тісні відносини між Зулем та Калугою були встановлені ще за часів Німецької Демократичної Республіки (НДР) та існують з 1969 року. І навіть після того, як розпочався напад Росії на Україну, що порушив міжнародне право, Зуль не хотів розривати цих відносин. 2 березня 2022 року, за кілька днів після вторгнення РФ в Україну, міська рада Зуля вирішила продовжити співпрацю із Калугою.

Лише після того, як багато німецьких муніципалітетів уже призупинили побратимські відносини з містами у Росії, відповідальні місцеві політики змінили свою думку. Приводом став лист мера Калуги Дмитра Денисова меру Зуля Андре Кнаппу від 11 травня 2022 року.

У листі мер російського міста чітко дав зрозуміти, що він та його громадяни твердо стоять на боці кремлівського боса Володимира Путіна. Вони беззастережно підтримують так звану «спеціальну військову операцію» в Україні задля припинення «нацизму та націоналізму».

Денисов заявив, що метою вторгнення в Україну був захист російських громадян, «які зазнали жорстокого поводження та геноциду з боку київського режиму за останні вісім років».

При цьому він наголосив, що його місто Калуга «високо цінує» партнерство із Зулем, особливо на тлі «економічної та інформаційної війни, розв’язаної проти росіян».

Російське місто-побратим повністю підтримує Путіна

Мер Калуги надіслав листа не на рівному місці. Це була його реакція на резолюцію міської ради Зуля від 2 березня 2022 року, в якій Кнаппа просили написати Денисову, що вони засуджують напад на Україну.

Різка реакція Калуги на цей лист викликала обурення у Зулі і призвела до усвідомлення того, що краще поки залишити стосунки міст-побратимів РФ та ФРН у спокої.

На початку 2024 року до Зуля надійшов запит із Подільська, який хотів стати восьмим містом-побратимом Зуля після Вюрцбурга, Будвейса (Чехія), Лахті (Фінляндія), Бегля (Франція), Лешно (Польща), Смоляна (Болгарія) та Калуги (Росія).

Мер Зуля Кнапп виявив зацікавленість і наприкінці травня 2024 року організував відеоконференцію зі своїм українським колегою та представниками обох міст. Вони розглянули можливість співробітництва та погодилися активізувати переговори, щоб створити основу угоди про побратимство міст.

Тим часом, у міській раді Зуля точилися гарячі політичні дебати з цього приводу. Прихильники та супротивники побратимства між Подільськом та Зулем зіткнулися на закритих зборах у комітетах міської ради.

Зрештою, більшість парламентаріїв міської ради Зуля висловилася проти початку таких переговорів. На початку листопада 2024 року пропозиція надійшла до громадської частини міськради (36 членів) – і там була категорично відкинута. Лише дев’ять депутатів міської ради Зуля проголосували за початок переговорів із Подільськом.

«Побратимство із Подільськом небажане через давнє партнерство з Калугою в Росії», – зазначили у міській раді Зуля.

Мер Зуля Кнапп називає рішення міської ради «дивним»

Мер Зуля Андре Кнапп (ХДС) був одним із тих, хто хотів би продовжити реалізацію цього проекту.

«Дивно, що міська рада навіть не надала мені можливість поспілкуватись із мером Подільська. Принаймні, це було б хорошим сигналом для українського міста – незалежно від того, яким би був кінцевий результат», – прокоментував Кнапп.

Раніше він звернувся до членів міської ради із проханням схвалити запропоновану резолюцію. Зрештою, крім звичайного міського партнерства, можливе також партнерство солідарності, спочатку обмежене трьома роками.

«Якби ми знаходилися у стані війни і просили б про допомогу, чого б ми очікували від інших країн?», — риторично запитав Кнапп своїх колег із міської ради Зуля.

Лідер лівої парламентської групи у міській раді Зуля Філіп Вельцієн згоден із Кнаппом: «Мені дуже сумно, коли ми відмовляємо у нашій солідарності країні та місту, які перебувають у стані війни не з власної вини і потребують допомоги».

Проте, переважна більшість депутатів міської ради Зуля дивилася на це по-іншому. Очевидно, вони не хотіли розривати заморожені відносини із російською Калугою. Були також сумніви щодо того, чи створення ще одного побратимства для Зуля вигідно із фінансової та організаційної точок зору.

У деяких випадках лояльна до Росії позиція зрозуміла. Член міської ради Зуля Мартін Куммер (ХДС), наприклад, є головою Товариства німецько-російської дружби у Тюрінгії.

Між Україною та Німеччиною різко зросла кількість міст-побратимів

Загалом, кількість міст-побратимів у Німеччині з українськими муніципалітетами з початку війни збільшилася більш ніж удвічі — з 73 до більш як 160.

Інша ситуація, коли йдеться про побратимство міст із Росією. До війни таких було близько 120, але більшість німецьких міст припинили таку ініціативу.

Німецьке місто Баден-Баден, наприклад, відмовилось від побратимських відносин із Сочі в Росії.

«У Баден-Бадена є два міста-побратими — Ялта та Сочі, які розташовані в Україні та Росії. Через війну в Європі ми не можемо і не хочемо залишатися нейтральними. Ми підтримуємо цінності свободи, демократії та верховенства закону», – зазначили у міській раді Баден-Бадена.

Там проінформували мера Сочі в офіційній ноті протесту про те, що партнерство припинено «негайно». Це діятиме допоки не буде відновлено повний суверенітет України.

Тим часом, німецьке місто Гейдельберг та Одеса хочуть активізувати свої взаємини та прагнуть партнерства. Місто Гейдельберг розглядає це як важливий сигнал для змученого війною народу України. Місцева рада ухвалила рішення про співпрацю з Одесою на сесії 14 листопада 2024 року.