Бронювання від мобілізації: як в Україні знайти баланс між потребами армії та бізнесу

Зростання кількості чоловіків, яких протягом останніх місяців було заброньовано від мобілізації та проблеми з виконанням мобілізаційних планів змусили українську владу провести аудит підприємств зі статусом об’єкта стратегічного обороноздатного значення. Перегляд переліку таких компаній має сприяти зменшенню масштабів зловживань щодо захисту працівників від мобілізації в армію та покращенню стану кадрового резерву Збройних Сил України. Водночас у бізнес-середовищі лунають вимоги запровадити так зване економічне бронювання, яке дозволяє підприємцям, сплачуючи відповідні суми у держбюджет, гарантувати своїм ключовим працівникам відстрочку від військової служби. Про це йдеться в аналітичній статті Центру східних досліджень імені Марка Карпіа у Польщі, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Необхідність забезпечити бюджет надходженнями для фінансування військових дій та проблеми, які виникають через корупцію та ухилення від мобілізації, заважають владі знайти баланс між турботою про економічні інтереси країни та реагуванням на потреби армії. Напруженість у цій сфері стає дедалі серйознішим соціальним і політичним викликом і підриває довіру громадян до свого уряду.

Бронювання від мобілізації та її практичне застосування

Наразі правила бронювання в Україні регулюються постановою уряду від 27 січня 2023 року (пізніше неодноразово змінювалася). Вона передбачає можливість звільнення від мобілізації для працівників підприємств чи установ, які вважаються критичними та відповідають щонайменше трьом із таких критеріїв:

загальна сума сплачених ними податків, зборів і внесків до державного бюджету перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
сума їх надходжень в іноземній валюті (за винятком позик і кредитів) протягом останнього фінансового року перевищує 32 мільйони євро;
підприємство, установа чи організація мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави – відповідно до переліку стратегічних державних об’єктів, затвердженого урядом;
підприємство має ключове значення для даної галузі народного господарства або для задоволення потреб місцевої громади (ці критерії встановлюються центральними органами державної влади або обласними державними адміністраціями);
підприємство/установа не має заборгованості зі сплати загальнообов’язкових внесків на соціальне страхування;
середня заробітна плата працівників підприємства/установи за останній квартал становить не менше середньої заробітної плати за ІV квартал 2021 року;
компанія є резидентом програми Дія City (спеціальна правова зона для ІТ-компаній);
підприємство надає телекомунікаційні послуги та отримує середньомісячний чистий дохід понад 200 млн грн – для операторів мобільного зв’язку та понад 20 млн грн – для інтернет-провайдерів.

Деякі компанії та установи (зокрема, які працюють у сфері охорони здоров’я, енергетичному секторі чи міжнародній транспортній галузі) повинні відповідати, принаймні, двом із вищезазначених умов. Підприємства, які отримали статус критично важливого, можуть подати заяву про бронювання до 50% працівників.

Останніми місяцями суттєво збільшилася кількість заброньованих чоловіків в Україні. Вона прискорилася після того, як 17 липня 2024 року уряд запровадив механізм, який дозволяє повідомляти про таких людей через інтернет-портал «Дія». Тоді як у березні 2024 року їх було майже 528 000, у серпні 930 000, то на початку жовтня 2024 року ця кількість зросла до понад 1,5 млн. У зв’язку з цим 8 жовтня 2024 року Міноборони ініціювало перевірку підприємств, яким дозволили надавати своїм працівникам бронювання, до 15 листопада 2024 року. На цей період було призупинено надання статусу критично важливого новим підприємствам, а з 20 жовтня 2024 року компанії, які раніше його отримали, не можуть подавати чи продовжувати бронювання своїх працівників. 23 жовтня 2024 року уряд дозволив позбавляти цього статусу у разі виявлення порушень у процесі його надання.

Після завершення аудиту (його деталі не повідомляються) прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про зміну правил надання статусу критично важливих підприємств – з 1 грудня 2024 року мають запрацювати нові норми (зокрема, щодо підприємств галузі, необхідно домовитися з Міністерством економіки або Міністерством оборони). За інформацією ЗМІ, 10% перевірених підприємств під час аудиту втратили цей статус.

Проблеми з робочою силою

Хоча кількість заброньованих людей зростає, останніми місяцями стає дедалі важче знайти працівників. Результати опитування підприємців, проведеного Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій (IED), опубліковані у жовтні 2024 року, засвідчили, що найбільшою перешкодою для ведення бізнесу зараз є дефіцит робочої сили, внаслідок мобілізації або еміграції людей за кордон. Серед опитаних підприємців, 61% вказали цю проблему як головний виклик, більш серйозний, ніж питання безпеки (56%) та перебої з електропостачанням (45%).

Крім того, знайти кваліфікованих працівників стає дедалі важче – це питання відзначили 55,1% респондентів. Для 39,2% респондентів було складно знайти навіть некваліфікований персонал. Варто наголосити, що проблеми, які пов’язані з нестачею робочої сили, системно посилюються з другої половини 2022 року.

Діаграма. Відсоток компаній, які повідомляють про проблеми, пов’язані з дефіцитом робочої сили

Джерело: дані Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

Схоже, що основною причиною проблем із пошуком працівників є страх перед мобілізацією – у разі легального працевлаштування роботодавець зобов’язаний поставити їх на військовий облік, що підвищує ризик мобілізації на військову службу. З цієї причини значна частина чоловіків призовного віку воліє працювати нелегально.

Плаваюча мобілізація

Зусилля підприємців, які хочуть зберегти достатній рівень зайнятості, суперечать потребам армії. З кінця 2023 року загострюється проблема з виконанням мобілізаційних планів, а солдати, які воюють на фронті, вимагають регулярного поповнення – це необхідно для відновлення повної боєздатності. Виклик – прогресуюче «старіння» армії. Середній вік українських воїнів становить приблизно 35–40 років, що ставить під сумнів їх придатність у складних умовах бойових дій. Також різко скоротилася кількість добровольців, які бажають піти до лав ЗСУ з патріотичних міркувань.

Військове керівництво не розголошує деталі мобілізаційних планів, але з побічних заяв українських військових можна припустити, що вони прогнозують набір кількох тисяч солдатів на місяць. Зробити це важко, в першу чергу, через небажання юнаків брати участь у кровопролитних боях на фронті.

Повну мобілізацію в Україні не оголошували, оскільки виключено наймолодшу вікову групу чоловіків (18–24 роки). Після майже річного зволікання, мотивованого погіршенням суспільних настроїв, опором суб’єктів господарювання через втрату працівників та несприятливими демографічними тенденціями, у квітні 2024 року президент Володимир Зеленський вирішив дещо знизити мобілізаційний вік з 27 до 25 років (за даними військового керівництва, це має забезпечити додатковий приплив приблизно 400 000-500 000 новобранців). Мобілізаційні ресурси країни оцінюються у 3–5 млн чоловіків віком від 25 до 60 років.

Президент України також затвердив закон, яким скасовує статус обмежено придатних осіб та зобов’язує їх пройти нову медичну комісію. Однак ці рішення не гарантують ефективного продовження мобілізації, зокрема: через складнощі створення повного реєстру осіб, які підлягають строковій військовій службі. Не виключено, що у разі посилення кадрових проблем в армії, будуть запроваджені норми, що дозволять мобілізовувати молодшу вікову групу.

За даними Держстату, на початок 2022 року в Україні проживало приблизно 1,6 млн чоловіків віком 18-25 років. Ці дані варто розглядати як оцінки; багато з них виїхали за кордон або мають довідки про звільнення від обов’язку проходити військову службу – видані, серед іншого за місцями роботи зі статусом військово-стратегічного об’єкта, а також у зв’язку з наявністю встановленого ступеня інвалідності або наявності понад трьох дітей. На думку деяких оглядачів, перевірка компаній із таким статусом є реакцією на обурення президента Зеленського, який здивований масштабністю бронювань.

Незважаючи на зміни у положеннях, результати мобілізації, не є задовільними. У жовтні 2024 року військове керівництво України визнало, що її темпи сповільнюються. Зараз у навчальних центрах перебуває близько 20 000 осіб, тоді як кілька місяців тому ця цифра становила 35 000. Відсутність істотного покращення якості мобілізації зумовлена поглибленням організаційних проблем. Незважаючи на спроби виправити ситуацію, система комплектування є неефективною – багато в чому через низький інтерес до служби на фронті та неефективність військово-лікарських комісій, члени яких дуже схильні до корупції.

Короткий термін навчання перед відправкою на фронт (30 днів) не надихає на військову службу. Це не гарантує хорошої підготовки мобілізованих до фронту і виживання у складних бойових умовах. Рішенням для підвищення рівня навчання є продовження його до 45 днів. Військове керівництво, шукаючи додаткові людські резерви, вирішило продовжити спеціальну перевірку документів у популярних серед молоді ресторанах і клубах.

Ухилення від мобілізації

Тривалі важкі бої на фронті, що призвели до великих людських втрат, призвели до зростання небажання проходити військову службу. Була встановлена незаконна практика, яка дозволяла людям уникати призову в армію за гроші. Її масштаби точно оцінити важко, але, ймовірно, вона має масовий характер. Згідно з даними Євростату, з січня 2023 року по липень 2024 року кількість українських чоловіків віком 18-64 років, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу та ЄАВТ, зросла на 250 000.

Попри вжиті заходи (зокрема, у серпні 2023 року – заміна усіх керівників ТЦК), поширеними є корупційні явища, які пов’язані з видачею фальшивих довідок про відстрочку від призову на службу в армію. Про прибутковість такої практики свідчить арешт кількох чиновників ТЦК у Києві, які таким чином «заробили» понад 1,2 мільйона доларів. Крім документів, бажаючим уникнути призову в армію пропонували можливість остаточного зняття з військового обліку.

Корумповані й медкомісії, в яких за певну суму можна отримати листок непрацездатності. Розкриття корупційних скандалів, як-от у Хмельницькій області, де голова медкомісії зібрала за свої «послуги» $6 млн, викликало величезний суспільний резонанс в країні та за кордоном. У відповідь на подібні інциденти, наприкінці жовтня 2024 року президент України підписав указ про ліквідацію ВЛК до кінця 2024 року. З наступного року листки непрацездатності видаватимуть лікарі-фахівці, які працюють у лікарнях, а медичну документацію вводитимуть в ІТ-систему, яка дозволить перевіряти достовірність діагнозу.

Українські правоохоронці продовжують боротися з контрабандним вивезенням за кордон чоловіків, які ухиляються від призову в армію (тарифи на перевезення від 4 000 до понад 10 000 євро). Про масштабність цієї практики (країни транзиту – переважно Румунія та Молдова) свідчать дані, оприлюднені журналістами-розслідувачами Незалежного антикорупційного центру (НГЦ) – від початку війни до вересня 2023 року зі Львівської області виїхало 2248 чоловіків на підставі фальшивих документів, що дозволяють їм перетинати кордон.

Ухилення від мобілізації користується підтримкою у суспільстві. В опитуванні, опублікованому 1 квітня 2024 року Інститутом соціальної та політичної психології НАН України 53,9% респондентів висловили думку, що до людей, які ухиляються від мобілізації через страх смерті, варто ставитися з розумінням. Висновки дослідження свідчать, що «антимобілізаційні» настрої можуть стати серйозним викликом для української влади.

У пошуках компромісу

Багато місяців в Україні точаться дискусії щодо формування компромісного механізму тимчасового звільнення від мобілізації окремих категорій працівників в обмін на додатковий внесок до державного бюджету, призначений на військові потреби. Для компаній, які не мають статусу критично важливого суб’єкта, це дозволить отримати відстрочку від призову в армію для своїх найважливіших співробітників і таким чином знизити ризики паралічу компанії. Зокрема, це стосується суб’єктів промислового виробництва, де основою підприємницької діяльності є кваліфіковані працівники.

У червні 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект, що передбачає можливість т. зв економічного бронювання. Завдяки цьому механізму, роботодавець зможе вказати до 50% працівників, які підлягають бронюванню та – за плату (майже 500 доларів) на місяць за кожного – звільнити їх від можливості мобілізації. Верховна Рада також отримала два альтернативні проекти, які розширюють можливість бронювання. Опрацювання кожного з цих трьох документів зупинилося на рівні парламентських комітетів. Коли (і чи взагалі) їх розглядатиме Верховна Рада, невідомо. За оцінками голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитра Наталухи, у разі ухвалення законопроекту бізнес міг би залучити 1,45 млн осіб, а бюджет отримував би додаткові надходження у розмірі 347 млрд грн (близько 8,5 млрд доларів) щорічно. Були й інші концепції щодо цього – наприклад, звільнення від обов’язку мобілізації працівників, зарплата яких перевищує 35 000 гривень (приблизно 850 доларів США).

Пропозиції т. зв економічного бронювання зустріли позитивну реакцію у ділових колах. У червневому опитуванні, 81% членів Американської торговельної палати в Україні вказали, що мобілізація негативно впливає на результати їхнього бізнесу. На їхню думку, забезпечення чіткої та прозорої процедури бронювання працівників є найважливішим кроком, який має зробити українська влада, щоб суттєво допомогти бізнесу у 2024 році.

Аргумент проти економічного бронювання полягає у тому, що в нинішніх умовах 20 000 гривень (сума, яку платили б щомісяця за кожного заброньованого працівника) — трохи нижча за середню зарплату по країні та вища за середню зарплату в бідніших регіонах України. Таким чином, таке рішення обмежило б можливість менш заможних чоловіків уникнути мобілізації. Водночас твердження про те, що після запровадження т. зв економічного бронювання «воювати підуть лише бідні» видається дещо недоречним, адже навіть зараз люди з більшими фінансовими можливостями можуть різними незаконними способами відкуповуватися від мобілізації.

Перспективи

Наразі важко спрогнозувати, чи будуть ефективними нові рішення щодо бронювання працівників, які набули чинності з 1 грудня 2024 року. Водночас видається малоймовірним, що т. зв економічне бронювання у будь-якому з варіантів, поданих до Верховної Ради зустріне підтримку у значної частини суспільства, а навпаки спротив серед військових, особливо тих, хто воює на передовій.

Військове керівництво, бажаючи виправити незадовільну кадрову ситуацію у Збройних Силах (особливо в їх сухопутній складовій), прагнутиме залучити якомога більше чоловіків. Цілком імовірно, що це викличе спротив ділових кіл, що свідчитиме про те, що дії Міноборони несуть пряму загрозу економічному стану країни. Також посилиться практика працевлаштування чоловіків «нелегально», що призведе до посилення перевірок підприємств.

Конфлікт інтересів між армією та бізнесом стає дедалі більшою проблемою для Зеленського, який поки що відкладає ухвалення непопулярних рішень. Надто довго зважуючи аргументи, він викличе критику з обох сторін, а без рішучих дій кадрова ситуація в армії стане ще важчою, ніж зараз.