Міністерство аграрної політики та продовольства України оцінює збитки від ракетних атак РФ у жовтні 2024 року у розмірі до 40 мільйонів доларів

Нещодавні атаки Росії на інфраструктуру Великого Одеського порту та судна, що перевозять зерно у Чорному морі, стали найінтенсивнішими на українську сільськогосподарську інфраструктуру за останній рік. За даними ООН, у вересні 2024 року росіяни пошкодили зернову інфраструктуру та шість цивільних суден в українських чорноморських портах. Потім російські балістичні ракети вразили судна під іноземним прапором 6 жовтня, 7 жовтня, 9 жовтня та 14 жовтня 2024 року, а також пошкодили зерновий склад та іншу портову інфраструктуру. Чотири із суден, що зазнали ударів у жовтні 2024 року, перевозили сільськогосподарську продукцію, включаючи олію для Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) у секторі Газа, а також партії кукурудзи та зерна для Єгипту, Італії та Південної Африки. Про це йдеться в аналітичній статті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Яким був характер нещодавніх ракетних атак Росії на українську експортну зернову інфраструктуру?

Станом на 11 жовтня 2024 року, Місія ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні повідомила, що внаслідок жовтневих атак загинуло 14 мирних жителів та 28 отримали поранення, хоча кінцевою метою атак, ймовірно, було подальше скорочення можливостей України з експорту сільськогосподарської продукції. За словами віце-прем’єр-міністра України Олексія Кулеби, метою цих атак є скорочення експортного потенціалу. Йдеться про навмисне провокування продовольчої кризи у тих частинах світу, які безпосередньо залежать від постачання українського зерна». Удар 12 вересня 2024 року по вантажному судну, яке перевозило українське зерно до Єгипту, став «першим випадком, коли ракета вразила цивільне судно, яке перевозило зерно у морі» — в даному випадку в економічних водах члена НАТО Румунії — з того часу, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Загалом з лютого 2022 року Росія здійснила 50 атак на чорноморські порти України, пошкодивши понад 300 об’єктів портової інфраструктури та 23 цивільні судна, а також знищивши понад 100 000 тонн сільськогосподарської продукції. Міністерство аграрної політики та продовольства України оцінює збитки від ракетних атак РФ у жовтні 2024 року у розмірі до 40 мільйонів доларів. За даними Київської школи економіки (KSE), загальні збитки, завдані сільськогосподарському сектору України війною проти РФ, оцінюються у 10,3 млрд доларів США за період з лютого 2022 року по січень 2024 року.

Який стан сільськогосподарського експорту України та Росії?

Нещодавні атаки Росії на сільськогосподарську експортну інфраструктуру України та вантажні судна, що перевозять українське зерно, впливають на поточний та майбутній експорт основних сільськогосподарських товарів України, включаючи ячмінь, ріпак та пшеницю, які збирають улітку та експортують восени, а також кукурудзу та соняшник, які збирають восени та експортують пізньої осені та взимку. Незважаючи на успіхи України у виробництві та експорті зерна під час війни, сукупна дія війни проти РФ призвела до скорочення виробничих та експортних можливостей України. За оцінками, Україна експортує майже 2,6 мільйона метричних тонн (МТ) пшениці у сезоні 2024/25, що на 14% менше, аніж у сезоні 2023/24. За оцінками, експорт кукурудзи з України скоротиться на 6,6 мільйона тонн, що на 23% менше за той же період минулого року. Міністерство сільського господарства США прогнозує, що експорт України в 2024/25 році буде на найнижчому рівні за останні 10 років.

Росія виробляє та постачає значно більше пшениці, ніж Україна. За оцінками Міністерства сільського господарства США, у сезоні 2023/24 Росія експортувала рекордні обсяги пшениці у розмірі 55,5 млн тонн, що на 6,5 млн тонн, або на 13%, більше, аніж у попередньому році, незважаючи на морози, що знижують урожай озимих культур. Особливе питання полягає в тому, наскільки зростання російського експорту відображає високі кінцеві запаси від урожаїв попередніх сезонів, доповнених вкраденим українським зерном і пшеницею, зібраною на українській території під російською окупацією. Міністерство аграрної політики та продовольства України оцінює, що Росія експортувала близько 4 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції з окупованих територій на суму 800 мільйонів доларів із початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що посуха у зерновиробних регіонах Росії у 2024 році скоротить урожай пшениці в Росії у 2025 році, який, за прогнозами, буде на 7,5 млн тонн нижче у 2024/25 році, ніж у 2023/24 році. Експорт пшениці з Росії за перші чотири місяці маркетингового року 2024–2025 років (липень-червень) оцінюється у 14,7 млн тонн, що на 5,5% менше, ніж за той же період минулого року. Загалом, експорт пшениці з Росії за весь 2024/25 маркетинговий рік, за прогнозами, скоротиться на 14%, до 48 млн тонн.

Який вплив скорочення експорту продовольства з Росії та України на світові ринки сільського господарства?

Скорочення експорту з Росії та України, ймовірно, продовжить чинити тиск на світові ціни на зерно. Світові ціни на продовольство досягли історичних номінальних максимумів у березні 2022 року після вторгнення Росії до України. Ціни помітно знизилися після впровадження Чорноморської зернової ініціативи (BSGI), яка сприяла експорту українського зерна з середини 2022 року до середини 2023 року, і продовжили знижуватися після припинення дії BSGI, при цьому Україна продовжувала експортувати зерно. Світові ціни на продовольство знову почали зростати у 2024 році — постачання було обмежено через несприятливі погодні умови та торговельну політику, включаючи експортні обмеження у деяких країнах, — і з серпня по вересень 2024 року спостерігалося найбільше місячне зростання з березня 2022 року. Світові ціни на продовольство ще більше зросли у жовтні 2024 року. За даними Світового банку, зростання цін на продовольство за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року перевищило 10% у 21 країні з низьким та нижчим за середній рівнем доходу; у 6 із цих країн інфляція цін на продовольство перевищила 30%.

Інфляція цін на продовольство залишається високою і у деяких країнах із високим рівнем доходу. У Сполучених Штатах, хоча ціни на продукти харчування знизилися з рекордних максимумів 2022 року (частково через цінові шоки, пов’язані з вторгненням Росії), ціни залишаються на 20% вищими аніж до початку коронавірусу. Скорочення експорту з України та Росії сприяє зростанню світових цін на продукти харчування, включаючи зростання цін на пшеницю та кукурудзу. Атаки Росії на експортну інфраструктуру та вантажні судна України ще більше впливають на ринки: за даними Bloomberg, ф’ючерси на пшеницю підстрибнули на 2,2% у відповідь на перший напад Росії на комерційне судно у вересні 2024 року, тоді як Продовольча та сільськогосподарська організація ООН називає відновлення напруженості у Чорному морі фактором зростання світових цін на зернові.

Чому Росія відновила атаки на зернову інфраструктуру України?

Напад Росії 12 вересня 2024 року на цивільне судно, яке перевозило українське зерно до Єгипту, збіглося з обговореннями НАТО щодо ударів України по російській території. Загалом, нещодавні атаки Росії на сільськогосподарську інфраструктуру України та судна, що перевозять зерно, приурочені до початку основного сезону експорту сільськогосподарської продукції України, і ймовірно, спрямовані на скорочення експорту врожаю України, тим самим скорочуючи її експортні доходи та підриваючи її торговельні відносини. Очікування після припинення дії BSGI полягали у тому, що морський сільськогосподарський експорт України різко впаде; BSGI гарантував безпечний прохід суден у порти Великої Одеси та з них, тоді як після припинення дії BSGI, Росія знову заявила, що Чорне море є небезпечним для транзиту. Але після закінчення BSGI Україна спромоглася зберегти значний експорт зі своїх чорноморських портів через український коридор, маршрут, що проходить із західних вод України у Чорному морі та через територіальні води країн-членів НАТО – Румунії, Болгарії й Туреччини. З моменту створення маршруту у серпні 2023 року до українських портів зайшло понад 2800 суден, експортувавши понад 51 млн тонн сільськогосподарської продукції до країн-імпортерів продовольства. Ці показники набагато перевищують експорт України в рамках BSGI за посередництва ООН, в рамках якого до українських портів зайшло понад 1000 суден, експортувавши майже 33 млн тонн української сільськогосподарської продукції.

Крім того, протягом року з моменту припинення BSGI, Україна активно домагалася сільськогосподарських партнерств із численними країнами-експортерами та імпортерами продовольства. До них належать угода від липня 2024 року з Великобританією та Литвою про розробку системи для виявлення вкраденого українського зерна, проданого Росією на світовому ринку; угоду про співробітництво у галузі сільського господарства та продовольства з Індією, підписану президентом Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Нарендрою Моді у серпні 2024 року; та обговорення з державами-членами Європейського союзу, включаючи Францію, Данію, Угорщину та іншими, щодо зміцнення співробітництва та впровадження Україною сільськогосподарських стандартів ЄС. У жовтні 2024 року Україна провела форум Україна-Африка із представниками 21 африканської країни для розширення сільськогосподарського співробітництва й торгівлі на чорному континенті. До 2024 року Україна поставила понад 17 000 тонн пшениці в Ефіопію, Сомалі, Ємен, Нігерію, Судан та Кенію через ВПП ООН в рамках ініціативи «Зерно з України», запущеної у 2022 році, яка спрямована на використання українського зерна для вирішення гострої продовольчої нестачі у країнах, які переживають гуманітарні кризи.

Основною метою Росії у її широкомасштабних атаках на сільськогосподарську інфраструктуру України у 2024 році було зниження залежності країн-імпортерів продовольства від українського зерна та олійних культур, що відкриває для Росії можливості для розширення власної торгівлі сільськогосподарською продукцією. Наприклад, відколи Росія напала на Україну, експорт пшениці з Росії до країн Африки на південь від Сахари різко зріс: з липня по жовтень 2023 року Росія експортувала 1,9 млн тонн пшениці до країн Африки на південь від Сахари, що становить 13% від загального обсягу експорту пшениці з Росії. З липня по жовтень 2024 року Росія експортувала 2,7 млн тонн пшениці в країни Африки на південь від Сахари, що становить 20% від загального обсягу експорту пшениці і на 39% більше, аніж у попередньому році. Росія також постачала безкоштовне зерно у дружні країни, включаючи Буркіна-Фасо, Еритрею, Малі, Зімбабве, Сомалі та Центральноафриканську Республіку.

Росія, ймовірно, інтерпретує вражаючу торгівлю продовольством України та її активні зусилля щодо формування сільськогосподарських партнерств — незважаючи на загальне скорочення експорту сільськогосподарської продукції — як загрозу. Збереження цього впливу на світових сільськогосподарських ринках є не тільки геополітичним імперативом для Росії, але й лежить в основі економічних цілей, які Володимир Путін висунув на наступні два президентські терміни: до 2030 року Росія має посісти четверте місце за ВВП у світі.